Ухвала суду № 102450047, 10.01.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18030/21

Провадження №2/369/3113/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі судді Янченка А.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» та Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольги Володимирівни про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57848247 від 26.04.2021 09:15:43, державний реєстратор Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ольга Володимирівна, згідно з яким 21.04.2021 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41683932 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 квадратних метри, жилою площею 46,1 квадратних метрих за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Приватні Інвестиції» ЄДРПОУ 37356981 та відновлення становища, що існувало раніше, шляхом скасування права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Приватні Інвестиції» ЄДРПОУ 37356981 та відновлення права власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 квадратних метри, жилою площею 46,1 квадратних метри.

Разом з позовною заявою до канцелярії суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд: накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким особам в тому числі і державному реєстратору речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав в тому числі і відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким третім особам, в тому числі представникам ТОВ «ФК» Приватні Інвестиції» вчиняти будь-які дії щодо проникнення до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та чинити перешкоди у її користуванні ОСОБА_1 і його сім`ї; заборонити будь-яким третім особам, в тому числі представникам ТОВ «ФК» Приватні Інвестиції» проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким третім особам, у тому числі ТОВ «ФК» Приватні Інвестиції», вселятися в квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким особам реєструватися в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити спеціально уповноваженому органу вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місяця проживання будь-яких третіх особі у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , вибула із власності позивача 21.04.2021 року всупереч його волі та у зв`язку з незаконними діями відповідачів, які не повідомляли про позбавлення права власності позивача на єдине житло.

Фактично, це є домоволодіння, житловий будинок та земельна ділянка добудовано в подальшому позивачем і будинок для гостей і басейн та інше. Наразі загальна площа будинку становить близько 200 кв.м., площа будинку для гостей 100 кв.м. і земельна ділянка до 0,7 га.

Спірна квартира є єдиним житлом позивача, однак позивач втратив право власності і не може перешкоджати незаконним діям відповідачів.

Крім того, у зв`язку з тим, що на момент позбавлення права власності позивача на спірну квартиру, позивач не був зареєстрований за місцем проживання, перший відповідач чинить перешкоди та не допускає позивача до спірної квартири, тим самим, фактично змушує позивача проживати на вулиці.

На даний час спірна квартира не арештована та не перебуває під забороною відчуження, а представники першого відповідача постійно вимагають кошти та погрожують подальшим відчуженням квартири, шляхом продажу іншим особам.

Позивач вказує, що за таких обставин перший відповідач має можливість здійснювати будь-які дії щодо спірної квартири, а позивач позбавлений права власності на своє єдине житло.

Крім того, позивач виявив, що його квартира розміщена в мережі Інтернет, на відповідних торгових сайтах України з оголошеннями про її продаж.

Вважає дані обставини достатніми для задоволення заяви.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні: - належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; - зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; - підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що позивач просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову про скасування рішення та відновлення права, зважаючи на зміст позовних вимог.

Заявником не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення після пред`явлення позову до суду. Доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірного майна, а саме зазначеної квартири за вказаною вище адресою, суду не надано, а тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Надані позивачем оголошення з веб-сейту olx про продаж будинку 200 кв.м. та 100 кв.м. гостьового будинку в с. Білогородка Київської області не можуть підтверджувати продаж спірної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 квадратних метри, жилою площею 46,1 квадратних метри.

Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову, про які ним заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду у цій справі, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу підписано 10.01.2022 року

Суддя А.В. Янченко