Рішення № 102446173, 04.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року справа № 580/8530/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу до Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся виконувач обов`язків керівника Звенигородської окружної прокуратури (далі — позивач) в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу з позовом до Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (далі — відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Шостачка. Ракові верби» загальною площею 47 га, який знаходиться в адміністративних межах Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, та закріплення їх в натурі (на місцевості);

- зобов`язати відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Шостачка. Ракові верби» загальною площею 47 га, який знаходиться в адміністративних межах Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами вивчення стану законності у сфері охорони навколишнього природного середовища на території Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, виявлено факт порушення природоохоронного законодавства, що полягає у невжитті відповідачем заходів для забезпечення охорони і збереження об`єкта природного заповідного фонду на території Матусівської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації не надано відкоригованого Положення про території та об`єкти природно-заповідного Фонду України ПЗФ «Ракові Верби» та ПЗФ «Шостачка» та не додано належним чином завіреної схеми розташування території або об`єкта ПЗФ на фрагменті топографічної карти або матеріалів землеустрою масштабу 1:25000 або 1:10000, які відображають розміщення та прив`язку території та об`єкта ПЗФ до державної системи координат, що перешкоджають йому у проведенні робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Шостачка. Ракові верби» загальною площею 47 га, який знаходиться в адміністративних межах Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

14.12.2021 від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення в яких вказано, що відповідачем 19.11.2021 прийнято рішення № 17-83-VIII відповідно до якого вирішено передбачити на 2022 рік кошти для виконання робіт по встановленню меж земельної ділянки гідрологічного заказника «Шостачка. Ракові верби» та при наявності вільних коштів звернутися до ДП «Черкаський інститут землеустрою» для виконання робіт по встановленню меж земельної ділянки зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду. На переконання позивача, вказане свідчить про те, що сільська рада почала вчиняти дії, направлені на встановлення меж гідрологічного заказника «Шостачка. Ракові верби» в натурі (на місцевості), а отже фактично визнала наявність у неї такого обов`язку.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Рішеннями виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.11.1979 №597 «Про затвердження заповідних об`єктів» та від 21.11.1984 № 354 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області» створено гідрологічний заказник «Шостачка. Ракові верби», який знаходиться в адміністративних межах села Матусів, Звенигородського району, Черкаської області та якому надано статус об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області Міністерства екології та природних ресурсів України гідрологічний заказник місцевого значення «Шостачка. Ракові верби», з метою забезпечення режиму його охорони та збереження, передано під охорону Матусівській сільській раді, про що 31.10.2005 складено охоронне зобов`язання, яке зареєстроване в Держуправлінні екоресурсів в Черкаській області під №432 ЗГ.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.08.2021 №10-23-0.3-5045/2-21, в місцевому та регіональному фонді документації із землеустрою документація щодо встановлення меж територій гідрологічного заказника місцевого значення «Шостачка. Ракові верби» відсутня, як і інформація про: розробку чи затвердження такої документації, встановлення меж, виготовлення державних актів на право постійного користування на земельні ділянки під вказаним об`єктом природно-заповідного фонду. В державний земельний кадастр відомості про такі об`єкти, як гідрологічний заказник «Шостачка. Ракові верби» не вносилися.

За інформацією Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, яка зазначена в листі від 11.08.2021 №02/10-02-15/1732/02/10-02-15/18648 проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення підлягає погодженню з Управлінням відповідно до ч. 2 ст. 186 Земельного кодексу України, натомість до Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території гідрологічного заказника «Шостачка. Ракові верби» не надходив, висновок про погодження проекту землеустрою не видавався.

Листом від 26.07.2021 відповідач повідомив, що на даний час не є власником вказаного об`єкту природно - заповідного фонду, а відтак питання визначення та встановлення в натурі меж гідрологічного заказника «Шостачка. Ракові верби» не відноситься до компетенції сільської ради, а враховуючи, що рішення про оголошення гідрологічного заказника «Шостачка. Ракові верби» прийнято рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.11.1979 № 597, то дана земельна ділянка повинна бути встановлена в натурі відповідно до законодавства виконавчими органами державної влади.

Згідно інформації Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації від 11.08.2021 у зв`язку із змінами в адміністративно - територіальному устрої області виникла необхідність у переоформленні положень про об`єкти природно-заповідного фонду, а тому з метою погодження проектів положень про об`єкти природно-заповідного фонду, у тому числі гідрологічний заказник місцевого значення «Шостачка. Ракові верби» з оформленням відповідних охоронних зобов`язань Управлінням направлявся лист до Матусівської територіальної громади від 08.07.2021

Відповідно до листа Матусівської сільської ради від 27.08.2021, на даний час сільською радою не погоджено проект положення про гідрологічний заказник «Шостачка. Ракові верби», оскільки до даного проекту Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації не додано матеріали землеустрою, які відображають розміщення та прив`язку території та об`єкту природно-заповідного фонду до державної системи координат. Сільською радою готується лист до Управління з пропозицією внести зміни до проекту положення та додати завірені уповноваженими органами на місцях схеми розташування територій та об`єкта природно-заповідного фонду на фрагменті топографічної карти або матеріалів земельної ділянки.

19.11.2021 відповідачем прийнято рішення № 17-83VIII «Про розгляд питання щодо затвердження положення про гідрологічний заказник «Шостачка. Ракові верби»», відповідно до змісту якого сільська рада вирішила передбачити на 2022 рік кошти для виконання робіт по встановленню меж земельної ділянки гідрологічного заказника «Шостачка. Ракові верби» та при наявності вільних коштів звернутися до ДП «Черкаський інститут землеустрою» для виконання робіт по встановленню меж земельної ділянки зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З системного аналізу частин третьої, четвертої статті 53 КАС Українита частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статей 13, 14 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Згідно із статею 5 вищевказаного Закону, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарській обіг так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Позивач, звертаючись до суду в інтересах держави, вказує на необхідність відновлення та захисту порушених прав інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища було передано центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.

Тобто, таким органом на території Черкаської області є Черкаська обласна державна адміністрація.

Як вбачається з матеріалів справи, Звенигородською окружною прокуратурою в ході реалізації своїх повноважень встановлено факт недотримання вимог природоохоронного законодавства, що проявляється у не винесенні меж гідрологічного заказника місцевого значення «Шостачка. Ракові верби» та не у закріпленні його меж в натурі (на місцевості).

За наявності вказаних обставин, заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури звернувся з листом від 18.08.2021 вих. № 50-1276 вих-21 до Черкаської обласної державної адміністрації та з листом від 09.09.2021 № 50-533вих-21 до Державної екологічної інспекції Центрального округу з метою вжиття заходів спрямованих на захист інтересів держави.

Листом від 26.08.2021 01/01-47/6788/01/01-47/19580 Черкаською обласною державною адміністрацією повідомлено про здійснення заходів щодо координації діяльності органів місцевого самоврядування з питань виконання ними повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, в тому числі щодо виконання робіт по встановленню меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду, шляхом скерування листів територіальним громадам, проведення вебмінарів. Крім цього, в листі вказано що вирішення даного питання належить до компетенції Державної екологічної інспекції Центрального округу.

Відповідно до листа від 29.09.2021 № 03.5-18/5152 Державна екологічна інспекція Центрального округу повідомила, що впродовж 2018-2021 років планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Матусівською територіальною громадою, зокрема про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду Держекоінспекцією не здійснювалися. Також, у листі зазначено прохання до прокуратури вжити заходи представницького характеру в частині винесення меж об`єкту природно-заповідного фонду гідрологічного заказника місцевого значення «Шостачка. Ракові верби» Матусівською територіальною громадою.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення представництва заступником керівника Звенигородської окружної прокуратури інтересів держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу в даній адміністративній справі.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року N 2456-XII(далі - Закон N 2456-XII).

Як вже було зазначено вище, статтею 11 вищевказаного Закону визначено, що уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Для забезпечення державного управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду можуть утворюватися спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Водночас, згідно з частиною другою статті 45 Земельного кодексу України, порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Відповідно до статті 43 Земельного кодексу України, ч.1 ст.7 Закону N 2456-XII, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з частинами третьою, п`ятою статті 53 Закону №2456-XII, рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Згідно з статтею 60 Закону №2456-XII, охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Так, рішеннями виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.11.1979 №597 «Про затвердження заповідних об`єктів» та від 21.11.1984 № 354 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області» створено гідрологічний заказник «Шостачка. Ракові верби», який знаходиться в адміністративних межах села Матусів, Звенигородського району, Черкаської області та якому надано статус об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що саме відповідач у відповідності до зазначеного положення та норм законодавства, несе відповідальність за належний стан і дотримання встановленого режиму території.

Суд зазначає, що згідно з частиною чотири статті 7 Закону N 2456-XII, межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року №858-IV (далі - Закон №858-IV) проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

При цьому, з огляду на п. «в» частини другої статті 25 Закону № 858-IV, одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до статті 47 Закону №858-IV, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; проведення науково-дослідних робіт; встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

За змістом статті 26 Закону № 858-IV, замовникам документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до абзацу четвертого статті 47 Закону № 858-IV, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природи заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтні парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садів паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянка що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників землекористувачів.

Статтею 3 Закону № 2456-XII передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

У статті 47 Закону № 858-IV вказано, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Статтею 19 Закону № 858-IV визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю, впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою, координація здійснення землеустрою та контролю за використанням охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи; передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Також, відповідно до п.п.34, 37 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Таким чином, на Матусівську сільську раду покладено обов`язок із вчинення дій по замовленню проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду «Шостачка. Ракові верби» загальною площею 47 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

При цьому, суд звертає увагу, що Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області Міністерства екології та природних ресурсів України гідрологічний заказник місцевого значення «Шостачка. Ракові верби», з метою забезпечення режиму його охорони та збереження, передано під охорону Матусівській сільській раді, про що 31.10.2005 складено охоронне зобов`язання, яке зареєстроване в Держуправлінні екоресурсів в Черкаській області під №432 ЗГ.

Відповідно до вищевказаного охоронного зобов`язання, Борзнянська міська рада, в особі голови відповідної міської ради, бере під охорону вищеназваний заповідний об`єкт і зобов`язується зберегти його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів, згідно зі ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об`єкту в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали, згідно ст. 46 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

За змістом п. 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 № 65 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду», охоронні зобов`язання, оформлені та видані до набрання чинності цим наказом, є чинними і не підлягають переоформленню, крім випадків, передбачених п. 3.4 розділу ІІІ Інструкції, затвердженої цим наказом.

Згідно із п. 3.4 розділу ІІІ Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 р. № 65, охоронне зобов`язання підлягає переоформленню у разі зміни форми власності на землю, на якій розташована територія чи об`єкт природно-заповідного фонду, внесення змін до положення про території чи об`єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження.

Враховуючи те, що станом на дату подання позову відповідачем не погоджено проект положення про гідрологічний заказник «Шостачка. Ракові верби» наявні підстави для зобов`язання відповідача забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Шостачка. Ракові верби» загальною площею 47 га, який знаходиться в адміністративних межах Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За вказаних обставин, судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Помилково сплачений Черкаською обласною прокуратурою відповідно до квитанції ПАТ “Укрпошта” №1020002509 від 17.05.2021 судовий збір у розмірі 2270, 00 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України у відповідності до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 р. за №1650/24182.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76-79 ,90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Матусівської сільської щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Шостачка. Ракові верби» загальною площею 47 га, який знаходиться в адміністративних межах Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, та закріплення їх в натурі (на місцевості);

Зобов`язати Матусівську сільську раду (вул. Кравченка, 7, с. Матусів, Звенигородський район, Черкаська область, 20630, код ЄДРПОУ 26323516) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Шостачка. Ракові верби» загальною площею 47 га, який знаходиться в адміністративних межах Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Повернути Черкаській обласній прокуратурі (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 02911119) з Державного бюджету України помилково сплачений відповідно до квитанції ПАТ “Укрпошта” №1020002509 від 17.05.2021 судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ