Ухвала суду № 102444898, 05.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4224/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/4224/20, у якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у справі №440/4224/20 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання вказаного рішення суду у даній справі.

Заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20 передана судді Сич С.С. 20 грудня 2021 року, що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20 грудня 2021 року.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що рішення суду у даній справі набрало законної сили, проте на час звернення до суду із заявою рішення суду у повному обсязі не виконано, що є підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/4224/20 призначено до розгляду у письмовому провадженні.

29 грудня 2021 року до суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у яких представник відповідача зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу та здійснюється її виплата у перерахованому розмірі. Вказує, що невиплачена заборгованість в сумі 88890,42 грн. обліковується в реєстрі судових рішень. Пояснює, що Головне управління звернулося до Пенсійного фонду України з питання виплати заборгованості ОСОБА_1 , з рахунку якого здійснюється фінансування пенсій. У зв`язку з викладеним просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/4224/20.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України”, заява № 60750/00, від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України” від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України” від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia” від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17, який в силу частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20 адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/30 від 26 червня 2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/30 від 26 червня 2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії із врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №440/4224/20 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 по справі №440/4224/20 залишено без змін.

Отже, відповідно до приписів статті 255 КАС України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20 набрало законної сили 01 березня 2021 року.

На виконання рішення суду у справі №440/4224/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області у березні 2021 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії, копія якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 131/.

Також на виконання рішення суду у справі №440/4224/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області у березні 2021 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/30 від 26 червня 2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, що оформлено рішенням про перерахунок пенсії, копія якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 132/.

Відповідачем здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 за період квітень 2019 року - березень 2021 року, згідно якого сума заборгованості на доплату пенсії позивачу становить 88890, 42 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що виплата пенсії у перерахованому розмірі в сумі 11237,80 грн. здійснена позивачу 06.04.2021 /том 1 а.с. 135/.

Заборгованість Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 88890, 42 грн. на даний час позивачу не виплачена, а отже, рішення суду у повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не виконано.

Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з посиланням на звернення Головного управління до Пенсійного фонду України з питання виплати заборгованості ОСОБА_1 , оскільки таке звернення оформлено листом від 28 грудня 2021 року №1600-00404-5/89957, тобто вже після призначення ухвалою суду від 21 грудня 2021 року до розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/4224/20 та після отримання відповідачем 23 грудня 2021 року копії цієї ухвали суду.

Наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про те, що у суду є об`єктивні підстави вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20, яке набрало законної сили, залишиться невиконаним.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи особливості покладених обов`язків згідно з рішенням суду та можливості Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області їх виконати, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом шістдесяти днів з дати набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20 підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20 - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом шістдесяти днів з дати набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №440/4224/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Сич