Рішення № 102443852, 24.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року справа №320/4008/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії позивача та подальшу її виплату з 01.03.2021 з урахуванням пільгового стажу за період роботи з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 в подвійному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 в державному закладі "Бориспільська райсанепідстанція" Міністерства охорони здоров`я України на посаді лаборанта - бактеріолога бактеріологічної лабораторії епідеміологічного відділу, обчисленому в подвійному розмірі з 01.03.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії позивача з урахуванням стажу роботи з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 в інфекційному закладі - бактеріологічній лабораторії «Бориспільської районної санітарно-епідеміологічної станції», де вона у вказаний період працювала на посаді лаборанта - бактеріолога бактеріологічної лабораторії епідеміологічного відділу, що підтверджується записами її трудової книжки та довідками про роботу Бориспільського МРВ ЛД від 12.01.2021 №25 та №26. При цьому зазначила, що рішення відповідача про відмову у перерахунку її пенсії ґрунтується на помилковому твердженні, що бактеріологічна лабораторія епідеміологічного відділу ДЗ «Бориспільська міжрайонна санітарно-епідеміологічна станція» не відноситься до інфекційних закладів.

Позивач вважає, що оскільки бактеріологічний відділ бактеріологічної лабораторії «Бориспільської районної санітарно-епідеміологічної станції» є інфекційним закладом в розумінні статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відтак стаж роботи позивача на посаді лаборанта відділу бактеріологічної лабораторії «Бориспільської районної санітарно-епідеміологічної станції» підлягає зарахуванню у подвійному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 відкрито провадження у справі №320/4008/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що робота в Державному закладі «Бориспільська райсанепідемстанція МОЗ України» на посаді лаборанта-бактеріолога бактеріологічної лабораторії епідеміологічного відділу не дає підстав для зарахування стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Перелік особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб затверджено наказом МОЗ України від 19.07.1995 №133. Тобто, заклади охорони здоров`я або їх відділення, які призначені для лікування цих хвороб і є інфекційними. У зв`язку із викладеним, на думку відповідача, відсутні підстави для зарахування стажу роботи ОСОБА_1 з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 у подвійному розмірі.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області 30 липня 1996 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6).

Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_2 від 19.09.1977 позивачка з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 працювала на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Бориспільської районної СЕС Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень (а.с.8, зворотній бік, 11-12).

Судом встановлено, що з 01.02.2021 ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 від 10.10.2018 (а.с.9) та не заперечується сторонами.

01.03.2021 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою встановленої форми про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Бориспільської райсанепідстанції Бориспільського МРВ ЛД в подвійному розмірі (а.с.69), додавши до заяви копію паспорту та чотири інших документи.

Так, до заяви про перерахунок пенсії від 01.03.2021 було додано:

- довідку Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» від 12.01.2021 №26, що уточнює характер роботи фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Бориспільської райсанепідстанції Бориспільського МРВ ЛД у період з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по теперішній час;

- історичну довідку Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» від 12.01.2021 №25 про перейменування Бориспільського МРВ ЛД;

- роз`яснення заступника головного державного санітарного лікаря України Григоренко А.А. від 27.01.2010 №05.03-18-54/973;

- карту умов праці Бориспільського МРВ ЛД ДУ «Київський ОЛЦ МОЗ України» (оцінку факторів виробничого і трудового процесу) (а.с.69-76).

Рішенням Відділу перерахунків пенсій №3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №103550000180 від 03.03.2021 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії із зарахуванням до стажу роботи періоду роботи позивача на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Бориспільської райсанепідстанції Бориспільського МРВ ЛД у період з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по даний час (а.с.17).

У рішенні Відділу перерахунків пенсій №3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №103550000180 від 03.03.2021 про відмову позивачу у перерахунку пенсії зазначено, що бактеріологічна лабораторія Бориспільської районної санепідемстанції не відноситься до інфекційних закладів і робота в ній не зараховується в подвійному розмірі.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови зарахувати стаж роботи позивача на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Бориспільської райсанепідстанції Бориспільського МРВ ЛД за період з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 у подвійному розмірі, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже, визначальним питанням для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у подвійному розмірі, є саме робота, яку виконувала позивач.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За правилами, встановленими абзацом першим частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Абзацом дев`ятим частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Однак, нормами пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

З огляду на системний аналіз зазначених норм, суд приходить до висновку, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» під час обчислення стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час.

Стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також не скасовує та не зупиняє дію статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (зі змінами) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 , яка видана 19.09.1977 (а.с.8, зворотній бік, 11-12), містить, зокрема, такі записи про роботу в бактеріологічній лабораторії Бориспільської районної СЕС:

- запис №6: 07.05.1981 зарахувати на посаду фельдшера-лаборанта бак лабораторії Бориспільської РайСЕС (наказ №31 від 07.05.1981);

- запис №7: 25.08.1987 увільнена від займаної посади за власним бажанням (наказ №103 від 17.07.1987);

- запис №13: 15.04.2002 зарахована на посаду фельдшера-лаборанта в бактеріологічну лабораторію Бориспільської рай СЕС (наказ №42/к від 15.04.2002);

- запис №14: 17.02.2009 Бориспільська райсанепідстанція змінила юридичну назву згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України №332-о від 31.12.2008 «Про затвердження Статуту» установу іменувати: Державний заклад «Бориспільська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерство охорони здоров`я України (наказ №23-осн від 17.02.2009);

- запис №15: 17.12.2012 звільнена у зв`язку з ліквідацією державного закладу за п. 1 ст. 40 КЗпП (наказ №100-ос від 14.12.2012).

- запис №16: 02.01.2013 Державна установа Київський обласний Лабораторний Центр Держсанепідслужби України; прийнята на роботу на посаду фельдшера-лаборанта мікробіологічної лабораторії відділення організації епідеміологічних досліджень Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень (наказ №17-ос від 02.01.2013);

- запис №17 01.09.2015 у зв`язку із зміною штатного розпису посаду іменувати фельдшер-лаборант з бактеріології мікробіологічної лабораторії Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ «Київський ОЛЦ ДСЕСУ» (наказ №44/2-ос від 28.02.2013;

- запис №18 20.07.2016 у відповідності до наказу МОЗ України від 08.07.2016 №689 назва установи змінена з ДУ «Київський ОЛЦ ДСЕСУ» на ДУ «Київський ОЛЦ МОЗ України» (наказ №41 від 20.07.2016).

Перелік документів, які додаються до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком, який не є виключним та вичерпним, наведено у п.п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (з наступними змінами), зокрема: 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку №22-1).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що нарахування пенсії в повному обсязі, тобто в належному розмірі покладається на відповідний територіальний орган ПФУ, а тому у протилежному випадку даний орган буде діяти не на підставі, не в межах повноважень і не в порядку, передбаченому чинним законодавством. Тому такі дії мають бути визнані протиправними та вчиненими з вини органу - суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що позивачем до заяви про перерахунок пенсії від 01.03.2021 подавались відповідачу документи, які уточнюють характер роботи позивача фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Бориспільської райсанепідстанції Бориспільського МРВ ЛД у період з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по теперішній час.

Так, згідно з довідкою Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» від 12.01.2021 №26 ОСОБА_1 дійсно в період з 07.05.1981 по 25.08.1987 (наказ №31 від 07.05.1981) та з 15.04.2002 по теперішній час (накази №42 від 15.04.2002, №17 від 02.01.2013) працювала фельдшером-лаборантом бактеріологічної лабораторії Бориспільської райсанепідстанції Бориспільського МРВ ЛД та увесь цей час працювала з матеріалом інфікованим чи потенційно інфікованим збудниками інфекційних хвороб і має право на обчислення стажу роботи у подвійному розмірі згідно із ст. 60 ЗУ №1788-ХІІ від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» та роз`яснення МОЗ України від 27.01.2010 №0503-18-54/973 (а.с.18).

Також, згідно з історичною довідкою Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» від 12.01.2021 №25 про перейменування Бориспільського МРВ ЛД:

з 28.01.1980 по 17.02.2009 - Бориспільська райсанепідстанція;

з 17.02.2009 по 02.01.2013 - Державний заклад «Бориспільська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерство охорони здоров`я України. Наказ №23-осн від 17.02.2009;

з 02.01.2013 по 20.07.2016 - Державна установа «Київський обласний Лабораторний Центр Держсанепідслужби України» «Бориспільський міжрайонний відділ лабораторних досліджень». Наказ №17-осн від 02.01.2013;

з 20.07.2016 по теперішній час - Державна установа «Київський обласний Лабораторний Центр Міністерства охорони здоров`я України». «Бориспільський міжрайонний відділ лабораторних досліджень». Наказ №41 від 20.07.2016 (а.с.19).

Відповідно до Розділу ІІІ Атестації робочого місця Карти умов праці Бориспільського МРВ ЛД ДУ «Київський ОЛЦ МОЗ України» посади фельдшера лаборанта мікробіологічної лабораторії, робоче місце фельдшера-лаборанта мікробіологічної лабораторії має 3 фактори ІІІ класу 2 ступеню шкідливості; за показниками робоче місце слід вважати з важкими та шкідливими умовами праці, що відносяться до ІІІ класу 2 ступеню умов праці (шкідливі та небезпечні) (а.с.20-22).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», ця робота відноситься до списку 2, позицій 33-1Б і дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За визначенням статті 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб":

інфекційні хвороби - розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення;

небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров`я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя та здоров`я;

особливо небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров`я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення;

джерело збудника інфекційної хвороби (далі - джерело інфекції) - людина або тварина, заражені збудниками інфекційної хвороби.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133 "Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб" черевний тиф, паратифи, дизентерія (шагальоз), сальмонельоз, ієрсініоз, псевдотуберкульоз відносяться до групи небезпечних та особливо небезпечних інфекційних хвороб.

За змістом ст.33 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" основними напрямами діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є: здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду; визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також у охороні здоров`я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища; вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров`я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров`я населення; підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб; контроль за усуненням причин і умов виникнення і поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей; державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь; видача висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об`єктів поводження з відходами; встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що виробляється з відходів, та видача гігієнічного сертифіката на неї; методичне забезпечення та здійснення контролю під час визначення рівня небезпечності відходів.

Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством України не визначено переліку закладів, які відносяться до інфекційних, так і не надано безпосереднього їх визначення.

Проте, принцип верховенства права, відображений у частині 4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлює заборону відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до частини 1, 2 статті 7 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та застосування інших правових актів, прийнятих відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до нормативного документу «Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи. Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю ДСП 9.9.5.-080-02, затвердженого постановою Головного державного санітарного лікаря України від 28 січня 2002 р. № 1, лабораторія - організація або її структурний підрозділ, що виконує експериментальні, діагностичні або виробничі роботи з патогенними біологічними агентами.

Працівники бактеріологічних лабораторій закладів охорони здоров`я України всіх рівнів в межах своїх посадових обов`язків постійно працюють з матеріалом, потенційно інфікованим збудниками інфекційних хвороб, а також із живими збудниками інфекційних хвороб. Вищевказане передбачено їх кваліфікаційними характеристиками (довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров`я, затверджений наказом МОЗ від 29 березня 2002 року № 117).

Згідно з роз`ясненнями Міністерства охорони здоров`я України від 27.01.2010 № 05.03-18-54/973 "інфекційний заклад (відділення)" є заклад (відділення), де надають медичну допомогу - хворим на інфекційні хвороби або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб.

Також в роз`ясненні Міністерства охорони здоров`я України від 27.01.2010 № 05.03-18-54/973 зазначено, що бактеріологічні лабораторії закладів державної санітарно - епідеміологічної служби повною мірою мають право бути прирівняними до інфекційних відділень, а обчислення стажу роботи у подвійному розмірі для нарахування пенсії працівникам бактеріологічних лабораторій не суперечить законодавству України.

Так, працівники бактеріологічних лабораторій закладів охорони здоров`я України всіх рівнів в межах своїх посадових обов`язків постійно працюють з матеріалом, потенційно інфікованими збудниками інфекційних хвороб, а також із живими збудниками інфекційних хвороб, що передбачено їх кваліфікаційними характеристиками у довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров`я, що затверджений наказом МОЗ від 29.03.2002 № 117.

Інструкція по санітарно-епідеміологічному режиму і охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень), затверджена наказом МОЗ СРСР № 916 від 4 серпня 1983 року, що діє на території України згідно вказівки МОЗ України № 165 від 28 травня 1996 року, призначена для головних лікарів і персоналу інфекційних лікарень і інфекційних відділень, а також для працівників санітарно-епідеміологічних та дезінфекційних станцій, містить ідентичні вимоги і норми щодо режиму та охорони праці працівників інфекційних лікарень (відділень), бактеріологічних і вірусологічних лабораторій інфекційних лікарень та бактеріологічних лабораторій, що обслуговують інфекційні відділення лікарень.

Отже, робота позивача була пов`язана з дослідженнями на особливо небезпечні інфекції та збудники таких особливо небезпечних інфекційних захворювань, внаслідок чого може бути прирівняна до роботи в інфекційних закладах.

Таким чином, бактеріологічна лабораторія Бориспільської райсанепідстанції Бориспільського МРВ ЛД, в якій працювала позивач, є інфекційним закладом, який належить до відділень охорони здоров`я, зазначених у статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та на роботу в яких розповсюджуються пільги по обчисленню стажу роботи в подвійному розмірі.

З матеріалів справи встановлено, що позивач дійсно у період з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 працювала на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Бориспільської районної СЕС, у подальшому перейменованої у «Бориспільський міжрайонний відділ лабораторних досліджень» Державної установи «Київський обласний Лабораторний Центр Міністерства охорони здоров`я України», а отже, у структурі санітарно-епідеміологічної служби, що відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (в редакції чинній на час оспорюваного трудового стажу) входила у структуру Міністерства охорони здоров`я України.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач порушив права позивача щодо відмови в зарахуванні в подвійному розмірі періоду роботи на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Державного закладу «Бориспільська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров`я України.

Аналогічної правової позиції про необхідність зарахування у подвійному розмірі стажу роботи позивача в інфекційному закладі в розумінні статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для перерахунку пенсії за віком дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 23 січня 2019 року у справі №485/103/17, яка має бути врахована судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача в рішенні про відмову у перерахунку пенсії на те, що бактеріологічна лабораторія Бориспільської районної санепідемстанції не відноситься до інфекційних закладів і робота в ній не зараховується в подвійному розмірі, виходячи з такого.

У чинному законодавстві відсутнє тлумачення терміну «інфекційний заклад (відділення)», однак відповідно до роз`яснень МОЗ України № 05.03-18-54/973 від 27.01.2010 року - це заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби (тобто інфекційна лікарня або інфекційне відділення, протитуберкульозний заклад або відділення тощо) або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб (тобто бактеріологічна лабораторія).

Крім того, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не встановлює обмежень щодо застосування ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція ст. 60 вказаного Закону є чинною по даний час.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав для відмови позивачеві в перерахунку пенсії з врахуванням стажу роботи з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 в подвійному розмірі, що є підставою для задоволення позову у цій частині шляхом визнання дій Головного управління Пенсійного фонду у Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 в подвійному розмірі протиправними.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги протиправність рішення Відділу перерахунків пенсій №3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №103550000180 від 03.03.2021, суд з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій №3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №103550000180 від 03.03.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 та частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Враховуючи вищевикладене у сукупності та зважаючи, що позивач звернулась за перерахунком пенсії 01.03.2021, тобто до 15 числа включно, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити позивачеві перерахунок та провести виплату пенсії з урахуванням стажу роботи з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Державного закладу «Бориспільська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров`я України в подвійному розмірі з 01.03.2021.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене, відповідачем не доведено правомірності своїх дій в частині не зарахування до стажу роботи позивача періоду з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Державного закладу «Бориспільська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров`я України в подвійному розмірі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у сумі 1831,00 грн., що підтверджується квитанцією від 27.03.2021 №1056846458 (а.с.31а).

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.

При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов`язані одна з одною.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривні, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.

У даній справі позовна заява містить одну самостійну позовну вимогу немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 908,00 грн. (0,4 х 2270,00 грн.).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову на суму 908,00 грн. підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Питання щодо повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позову надмірно, відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" може бути вирішено за заявою позивача, оскільки такої заяви на день ухвалення судового рішення на адресу суду не надійшло, суд не вирішує питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 923,00 грн. Суд роз`яснює, що позивач може звернутися з такою заявою і після ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду у Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 у подвійному розмірі.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій №3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №103550000180 від 03.03.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10) здійснити перерахунок та провести виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з урахуванням стажу роботи з 07.05.1981 по 25.08.1987 та з 15.04.2002 по 10.10.2018 на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Державного закладу «Бориспільська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров`я України в подвійному розмірі.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання повного тексту рішення - 24.12.2021.

Суддя Кушнова А.О.