Постанова № 10244264, 25.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 року об 11 год. 24 хв. Справа № 2а-234/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

при секретаріГорбовій І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат»,

м. Запоріжжя

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

за участю представників сторін:

від позивача: Іванова Л.В., довіреність № 3598/16 від 25.09.2009 р.;

Чілібі В.В., довіреність № 8/16 від 04.01.2010 р.;

Венедиктов Ю.В., довіреність № 79/16 від 05.01.2010 р.

від відповідача: Скрябіна Є.В., довіреність від 31.03.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Запорізький оліяжиркомбінат» звернулося із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 0000180804/0 від 18.04.2008 р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 1849027,10 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що визначені податкові зобовязання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є неправомірними з огляду на таке. Стосовно встановленого податковим органом завищення валових витрат на 10125702 грн. в 4 кварталі 2007 р. по операціях з придбання соняшника у ТОВ «Оптімус» за договором № 20/03-ЕС від 18.03.2005 р. вказує, що під час складання декларації з податку на прибуток підприємств у 2005 році, товариством помилково було включено до складу валових витрат (по даті першої події) лише частину із фактично перерахованих ТОВ «Оптімус» передплат. Зазначену помилку підприємство виправило шляхом включення до декларації з податку на прибуток за 2007 р. частини перерахованої ТОВ «Оптімус» суми передплати, неврахованої у минулих періодах. Щодо завищення валових витрат на 9555000 грн. по послугах оренди обладнання за договором № 739 від 02.12.2002 р. з ТОВ «Маском» позивач зазначає, що висновок перевіряючих щодо подвійного включення вказаної суми є безпідставним, та не ґрунтується на первинних документах. Стверджує, що вартість фактично отриманих послуг оренди обладнання згідно договору оренди № 739 від 02.12.2002 р. з ТОВ «Маском» не приймала участь у формуванні валових витрат підприємства у 2006 р., тому підприємство, скориставшись правом виправлення самостійно виявлених помилок, надало до СДПІ уточнюючий розрахунок № 669 від 12.02.2008 р. із збільшенням валових витрат на 9555000 грн. Стосовно розміру нарахованих процентів за користування кредитними лініями, які, на думку податкового органу, не повязані з господарською діяльністю підприємства на суму 4294456,70 грн. вказує, що укладення договору поруки, за яким товариство поручилося перед ЗАТ КБ «ПриватБанк», що був кредитором ТОВ «Маском» за виконання ним зобовязань за кредитною угодою, здійснювалось з дотриманням діючого законодавства. Порука перед кредиторами за виконання боржником певних зобовязань свого ділового партнера (ТОВ «Маском») є нормальною діловою практикою. При цьому сплата невиконаних зобовязань ТОВ «Маском» перед ЗАТ КБ «Приватбанк» у сумі 7608942,87 грн. згідно з договором поруки від 02.02.2007 р. № Г.21.12.015-1390/1 в забезпечення виконання зобовязань ТОВ «Маском» за кредитною угодою, є виконанням ЗАТ «Запорізький масложиркомбінат» своїх зобовязань за укладеною господарською угодою, а тому здійснена в межах господарської діяльності підприємства. На думку позивача, подібні операції є звичайними у відносинах ділових партнерів, направлені на підтримання та укріплення господарських відносин між субєктами господарювання, зміцнення ділової репутації підприємства, довіри з боку можливих майбутніх партнерів, а відповідно і на отримання матеріальних доходів у майбутньому.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги з підстав, викладених вище.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 04.02.2009 р. вих. № 973/0/10013 зазначає, що позивачем до складу валових витрат у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 2007 рік віднесено вартість оприбуткованого насіння соняшника у сумі 10125702 грн. придбаного за договором від 18.03.2005 р. № 20/03-ЕС, попередня оплата за яке здійснена у попередніх податкових періодах до 01.01.2007 р., а саме дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів яка сталася раніше, ніж дата оприбуткування платником податку товарів, та вартість оприбуткованого насіння соняшника у сумі 2026645,35 грн. придбаного за договором № 25/11 від 25.11.2005 р. Вказує, що оскільки зазначені витрати включені у розмірі 10125702 грн. до складу валових витрат 2007 р. є витратами 2005 р., то за результатами 2005 р. підприємство отримало суму відємного значення обєкта оподаткування у розмірі 10101702 грн., яка не погашена протягом 2006 р. та не підлягає протягом 2007 р. врахуванню у складі валових витрат платника податку відповідно до п. 22.13 ст. 22 Закону № 334/94-ВР із змінами внесеними Законом від 30.11.2006 р. № 398-V. Вказує, що позивач двічі відносив до складу валових витрат витрати по нарахованій орендній платі у 2006 р. за користування обладнанням, отриманим у ТОВ «Маском», в загальній сумі 9555000 грн. Попередньою перевіркою було встановлено, що у 2006 р. позивач використовував орендоване обладнання на підставі угоди оренди від 02.12.2002 р. № 739, укладеної з ТОВ «Маском» та додаткової угоди від 28.12.2003 р. Оплата послуг з надання в оренду обладнання здійснювалась у безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок ТОВ «Маском» згідно з актами виконаних робіт та до складу валових витрат та податкового кредиту підприємство щомісячно відносило суми нарахованої орендної плати за обладнання. Також вказує, що перевіркою було встановлено, що ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» не маючи достатніх фінансових ресурсів для ведення своєї господарської діяльності та залучаючи кредитні кошти для поповнення власних фінансових ресурсів, водночас використовувало обігові кошти для надання фінансової допомоги АТЗТ «Харківський жировий комбінат» та кредитні кошти на сплату невиконаних зобовязань ТОВ «Маском», згідно з договором поруки в забезпечення виконання кредитної угоди. У звязку із цим податковий орган вважає, що грошові кошти позивач не використовував у своїй господарській діяльності, так як операції по здійсненню фінансових допомог не привели до отримання доходу. Таким чином, при визначені валових витрат за 2007 рік у ході перевірки,відповідно до вимог п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не враховано до складу валових витрат розмір нарахованих процентів за користування кредитними лінями, які не повязані з господарською діяльністю на загальну суму 4294456,70 грн. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили, вважають його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, визначених у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

В період з 18.02.2008 р. по 31.03.2008 р. фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» з питань дотри мання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007 р., за результатами якої складено акт № 177/08-04/00373847 від 07.04.2008 р.

Актом перевірки зокрема встановлено завищення валових витрат на загальну суму 26621293 грн., в тому числі за рахунок порушень:

-п. п. 5.5.1 п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати на розмір нарахованих процентів за користування кредитними лініями, які не повязані з господарською діяльністю підприємства на загальну суму 4294456,70 грн., в тому числі по періодах: 2 квартал 2007 р. у сумі 1737972,96 грн.; 3 квартал 2007 року у сумі 1688703,73 грн., 4 квартал 2007 року у сумі 867780,01 грн.;

-п. 5.1 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР підприємством віднесено до складу валових витрат вартість насіння соняшника придбаного за договором № 20/03-ЕС від 18.03.2005 р. у сумі 10125702 грн. (за датою оприбуткування), попередня оплата за яке здійснена у попередніх податкових періодах (до 01.01.2007 р.), в результаті чого завищено валові витрати за 2007 рік у сумі 10125702 грн.;

-п. 5.1 ст. 5, п. п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону № 334/94-ВР ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» двічі віднесено до складу валових витрат, витрати повязані з нарахуванням орендної плати за користування обладнанням отриманого у ТОВ «Маском» протягом 2006 р. на загальну суму 9555000 грн., в результаті чого завищено валові витрати на 2007 р. на суму 9555000 грн.;

-п. 5.9 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством невірно визначено приріст/убуток балансової вартості запасів за 2006 рік, в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування за 2006 р. у сумі 6939349 грн., що призвело до завищення валових витрат по рядку 04.9 «Відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року» за 2007 р. в сумі 6939349 грн.;

-п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством віднесено до складу валових витрат витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з ЗАТ «ЗОЖК» без підтверджуючих документів на загальну суму 1242 грн. в результаті чого завищено валові витрати на 2007 рік у сумі 1242 грн.

18 квітня 2008 р. на підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000190804/0, яким товариству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 1849027,10 грн. зокрема 1087663,00 грн. за основним платежем та 761364,10 грн. за штрафними санкціями.

ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» оскаржив вказане повідомлення-рішення шляхом направлення скарги на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі (вих. № 1669/7 від 25.04.2008 р.). Рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 23.06.2008 р. № 7295/10/25-016 податкове повідомлення-рішення № 0000190804/0 від 18.04.2008 р. залишено без змін, а скарга товариства без задоволення.

04 липня 2008 р. товариство подало повторну скаргу за вих. № 2890/7 до ДПА у Запорізькій області, рішенням якої від 01.09.2008 р. № 3885/10/25-020 податкове повідомлення-рішення № 0000190804/0 від 18.04.2008 р. залишено без змін, а скарга товариства без задоволення.

11 вересня 2008 р. підприємство звернулося із скаргою до ДПА України, яка рішенням про результати розгляду повторної скарги № 11080/6/25-0115 від 12.11.2008 р. залишила без змін повідомлення-рішення № 0000190804/0 від 18.04.2008 р., а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0000190804/0 від 18.04.2008 р. ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Щодо завищення валових витрат на 10125702 грн.

Судом встановлено, що між ЗАТ «ЗОЖК» (покупець) та TOB «Оптімус» (постачальник, М.Дніпропетровськ, Набе режна Леніна. 29-а, код ЄДРПОУ 24613799) укладені договори: № 25/11 від 25.11.2005 р. купівлі-продажу насіння соняшника на ЗАТ «ЗОЖК»; № 20/03-ЕС від 18.03.2005 р. купівлі-продажу насіння соняшника на ЗАТ «ЗОЖК»; № 18-09/02 від 02.09.2002 р. купівлі-продажу сільськогосподарської продукції на ЗАТ«ЗОЖК».

Договором № 20/03-ЕС від 18.03.2005 р. купівлі-продажу насіння соняшника на ЗАТ«ЗОЖК» передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника, що відповідають ГОСТ 22391-89, в кількості 5000 тн., на умовах передбачених цим договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що продавець зобов'язаний поставити покупцю товар на умовах ДДР склад Покупця (м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3) у відповідності з Правилами Інкотермс 2000 в термін до 31.12.2005р. Покупець здійснює оплату товару шляхом перераху вання грошових коштів на поточний рахунок Продавця в термін до 31.03.2005 р. (п. 4.1 договору).

У Додатковій угоді № 8к від 01 листопада 2007 р. до Договору № 20/03-ЕС від 18.03.2005 р. купівлі-продажу насіння соняшника на ЗАТ «ЗОЖК» зазначено: Пункт 1.1 договору викласти в наступній редакції: 1.1. Продавець зобов'язаний передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння: соняшника (в подальшому іменується товар), що відповідає ТОСТ 22391-89, в кількості 36 820,053 тн„ в тому числі: 3 470.68 тн. по ціні 2448,00 грн., в т.ч. ПДВ; 33 349,373 тн. по ціні 2 853, 90 грн., в т.ч. ПДВ, на умовах перед бачених цим договором.

Також внесено зміни до п. 8.1 договору та передбачено, що договір вступає в силу з мо менту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2008 р.

Договором № 25/11 від 25.11.2005 р. купівлі-продажу насіння соняшника на ЗАТ«ЗОЖК» передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника, що відповідають ГОСТ 22391-89, в кількості 6000 тн., на умовах передбачених цим договором.

Пунктом 3.1 передбачено, що продавець зобов'язаний поставити покупцю товар на умовах ДДР склад Покупця (м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3) у відповідності з Правилами Інкотермс 2000 в термін до 31.01.2006 р. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахуван ня грошових коштів на поточний рахунок Продавця в термін до 31.11.2005 р. (п. 4.1 договору.)

У Додатковій угоді № 9к від 01 листопада 2007 р. до Договору № 25/11 від 25.11.05 р. купівлі-продажу насіння соняшника на ЗАТ «ЗОЖК» зазначено: 1. Пункт 1.1 договору викласти в наступній редакції: 1.1. Продавець зобов'язаний передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшника (в подальшому іменується товар), що відповідає ГОСТ 22391-89, в кількості 12 754,476 тн. по ціні 2853,90 грн., в т.ч. ПДВ на умовах передбачених цим договором. Також визначено нову редакцію п. 8.1 договору: Цей договір вступає в силу з мо менту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2008 р.

В акті перевірки зазначено, що на виконання договорів по яких значилася дебіторська заборгованість, протягом 4 кварта лу 2007 р. ЗАТ «ЗОЖК» оприбутковано від TOB «Оптімус» насіння соняшника на суму 70 378 368,25 грн. та податок на додану вартість 14 075 673,66 грн. (загальна сума 84 454 041,90 грн.), у тому числі: за договором № 20/03-ЕС від 18.03.05 на суму 38 018 389,56 грн. та ПДВ 7603677.91 грн. (загальна сума 45 622 067,48 грн.); за договором № 25/11 від 25.11.05 на суму 32 359 978,68 грн. та ПДВ 6471995,75 грн. (загальна сума 38 831 974,42 грн.).

В ході перевірки податковою інспекцією встановлено, що підприємством до складу валових витрат рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 2007 рік віднесено: вартість оприбуткованого насіння соняшника у сумі 10125 702 грн. придбаного за догово ром № 20/03-ЕС від 18.03.2005 р. При цьому попередня оплата відбулася у попередніх податко вих періодах (до 01.01.2007 р.), а саме, дата списання коштів з банківських рахунків плат ника податку на оплату товарів сталася раніше ніж дата оприбуткування платником по датку товарів; вартість оприбуткованого насіння соняшника у сумі 2 026 645,35 грн. придбаного за дого вором № 25/11 від 25.11.2005 р. При цьому насіння соняшника оприбуткованого у сумі 30333333,33 грн. не віднесено до складу валових витрат за 2007 р., оскільки списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів відбулося у попередніх податкових періодах (до 01.01.2007 р.)

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що товариством на порушення п. 5.1 ст. 5, п.п.11.2.1; п. 11.2. ст. 11 Закону № 334/94-ВР віднесено до складу валових витрат вартість насіння соняшника придбаного за до говором № 20/03-ЕС від 18.03.2005 р. у сумі 10 125 702 грн. (за датою оприбуткування), попе редня оплата за яке здійснено у попередніх податкових періодах (до 01.01.2007 р.), в результаті чого завищено валові витрати за 2007 рік у сумі 10 125 702 грн.

Суд вважає необґрунтованим таке твердження податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з п. п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). Будь-яка особа, визначена абзацом «б» цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Із аналізу договірної документації позивача, а саме договорів № 20/03-ес від 18.03.2005 р. та 25/11 від 25.11.2005 р. вбачається, що сторони є платниками податків на загальних підставах, що не заперечує і сам відповідач (письмові пояснення від 23.06.2010 р.). Тому, позивач має право відобразити валові витрати у разі перерахування передплати по першій події. Із пояснень представників позивача, судом встановлено, що під час складання декларації з податку на прибуток за 2005 р. ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» помилково не було включено до складу валових витрат підприємства (по даті першої події) всі фактично перераховані ТОВ «Оптімус» передплати. Абз. 2, 3 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації,такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Позивач, скориставшись правом, наданим абз.2,3 п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону виправив допущену раніше помилку, шляхом включення до декларації з податку на прибуток за 2007 рік частину перерахованої ТОВ «Оптімус» суми передплати, неврахованої у минулих податкових періодах.

Той факт, що вказана сума була відображена по рядку 04.1, а не по рядку 05.2 Декларації з податку на прибуток, як про це зазначає відповідач, жодним чином не підтверджує того факту, що підприємство відобразило валові витрати за датою оприбуткування насіння соняшника. В даному випадку, належним доказом може бути лише аналіз первинної документації, який податковим органом в акті перевірки щодо вказаного порушення зроблений не був.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача, викладені у запереченнях від 04.02.2009 р. вих. № 973/0/10-013 в обґрунтування своєї позиції щодо завищення товариством валових витрат на суму 10125702 грн., на положення п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки в акті перевірки, який є єдиною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не йшлося про порушення підприємством вказаних вимог Закону. Отже, наразі, податковий орган не має права посилатися на нові обставини, які не були описані та дослідженні в акті перевірки.

Також слід відмітити, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі невірно трактує висновок експерта, а саме посилаючись на встановлені в ньому обставини. Так, на сторінці 12 передостанній абзац, експертом зазначено наступне: «…договірну документацію по господарським операціям ЗАТ «ЗОЖК» на дослідження не надано, тому витрати по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) підприємства, включені експертами до складу валових витрат на підставі первинних документів, на дату їх оприбуткування та надання.». Тобто, вказаний висновок говорить лише про те, що саме експертами були включені до складу валових витрат витрати з придбання насіння соняшника за їх оприбуткуванням, а не підприємством.

Щодо завищення валових витрат на 9555000 грн.

В акті перевірки податковий орган прийшов до висновку, що на порушення п. 5.1 ст. 5, п п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону № 334/94-ВР ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» двічі віднесено до складу валових витрат, витрати пов'язані з нараху ванням орендної плати за користування обладнанням отриманого у TOB «Маском» протягом 2006 р. на загальну суму 9 555 000 грн., в результаті чого завищено валові витрати за 2007 рік на суму 9 555 000 грн.

В обґрунтування вказаних висновків податкова інспекція вказує, що у п. 2 додатку 3 акту № 112/08-04/00373847 від 30.03.2007 р. про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р. зазначено на ступне: «В своїй виробничій діяльності ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» протягом 2006 року використовував орен доване у TOB «Маском» (код 31952961) обладнання (Договір оренди обладнання від 02.12.2002 р. № 739). Згідно додаткової угоди від 28.11.2003 р. № 4 до Договору оренди облад нання від 02.12.2002 р. № 739 строк оренди установлюється з 1 січня 2004 року по 31 січня року. За користування майном Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 1 000 000 грн., в тому числі ПДВ щомісячно з 1 січня 2004р. по 1 січня 2007 р. Оплата послуг з надання в оренду обладнання здійснюється в безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок ТОВ «Маском» згідно актів виконаних робіт. До складу валових витрат та податкового кредиту підприємство щомісячно відносить суми нарахованої орендної плати за обладнання.

В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням само стійно виправлених помилок за 2007 р. № 669 від 12.02.2008 р. (збільшення ряд. 05.2 Декларації з податку на прибуток за 2007 р.) підприємством віднесено вдруге витрати пов'язані з нараху ванням орендної плати у 2006 році за користування обладнанням отриманого у TOB «Маском» у сумі 9 555 000 грн..

В свою чергу, позивач стверджував, що вартість фактично отриманих послуг оренди обладнання згідно договору оренди з ТОВ «Маском» № 739 від 02.12.2002 р. не приймала участь у формуванні валових витрат підприємства у 2006 р. Тому підприємство, скориставшись правом виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у податкових деклараціях за 2006 р. і надало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі уточнюючий розрахунок № 669 від 12.02.2008 р. із збільшенням валових витрат на 9555000 грн.

Оскільки чинним законодавством з питань оподаткування прибутку підприємств не встановлено обовязкового ведення обліку валових витрат та валових доходів в формі окремих реєстрів (або в іншій формі), а зясування факту віднесення позивачем у 2006- 2007 р. р. витрат по оренді обладнання за договором № 739 від 02.12.2002 р. з ТОВ «Маском» до складу валових витрат можливе було лише шляхом огляду та дослідження бухгалтерської документації товариства за спірні періоди, що в свою чергу вимагало спеціальних знань в економічній галузі, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2009 р. у справі була призначена судова економічна експертиза документів.

Зокрема на вирішення експертизи судом було поставлено питання: чи підтверджується документально висновок СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі викладений в акті перевірки № 177/08-04/00373847 від 07.04.2008 р., щодо завищення у 2007 р. ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» розміру валових витрат на суму 9555000грн. внаслідок того, що підприємством вдруге віднесено до складу валових витрат витрати, повязані з нарахуванням орендної плати за користування обладнанням у 2006 р. за договором № 739 від 02.12.2002 р., укладеним між ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» та ТОВ «Маском».

За результатами проведеної судової економічної експертизи документів суду було надано висновок № 975/976-09, в якому експерт дійшов висновку про те, що документально не підтверджується віднесення ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» до складу валових витрат, відображених в деклараціях з податку на прибуток в період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. витрат, повязаних із нарахуванням орендної плати за користування обладнанням за договором № 739 від 02.12.2002 р. укладеним між ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» та ТОВ «Маском». Також експерт дійшов висновку про те, що документально не підтверджується висновок СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі викладений в акті перевірки № 177/08-04/00373847 від 07.04.2008 р., щодо завищення у 2007 р. ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» розміру валових витрат на суму 9555000грн. внаслідок того, що підприємством вдруге віднесено до складу валових витрат витрати, повязані з нарахуванням орендної плати за користування обладнанням у 2006 р. за договором № 739 від 02.12.2002 р., укладеним між ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» та ТОВ «Маском».

Таким чином, висновком експертизи спростовуються твердження відповідача, викладені в акті перевірки № 177/08-04/00373847 від 07.04.2008 р., щодо завищення у 2007 р. ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» розміру валових витрат на суму 9555000грн.

Суд оцінивши висновок експерта у сукупності з іншими доказами вважає його повним, обґрунтованим, а тому приймає його до уваги як належний та допустимий доказ.

Зауваження відповідача, викладені у письмових поясненнях від 23.06.2010 р. № 6608/10/10-013 відносно того, що на сторінці 9 висновку зазначено, що «визначити причину розбіжностей між даними експертного дослідження та даними декларацій з податку на прибуток ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» за 2006 рік не надається можливим, у звязку із тим, що підприємством не надано на дослідження розшифровку складу валових витрат, задекларованих в декларації з податку на 2006 рік» суд до уваги не приймає та спростовує наступним.

Не надання розшифровок не вплинуло на визначення самого факту включення чи не включення до складу валових витрат 9555000грн., оскільки зауважень до надання первинної документації у експерта не було. Вказане лише призвело до неможливості визначити експерту чому ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» задекларовано валових витрат в меншому розмірі, ніж він мав право задекларувати. Тобто фактично висновок експерта свідчить не про завищення валових витрат ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», а про їх заниження.

Також суд зазначає, що податковий орган в обґрунтування вказаного порушення в акті перевірки хибно посилався на власний акт перевірки № 112/08-04/00373847 від 30.03.2007 р. за попередній період, оскільки в останньому без посилань на первинні документи позивача зроблено висновок про те, що «…до складу валових витрат та податкового кредиту підприємство щомісячно відносить суми нарахованої орендної плати за обладнання…».

Щодо завищення валових витрат на 4294456,70 грн.

Перевіркою встановлено, що для поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» протягом перевіряємого періоду використовува лися кредитні кошти за укладеними кредитними договорами з ЗАТ КБ «ПриватБанк» (код 14360570. м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299):

-договір з надання кредиту у вигляді поновлюваної кредитної лінії від 01.11.06. № 431003И. Ліміт за угодою складає 400 000 000,00 грн. За користування кредитом в період з дати вини кнення дебетового сальдо на поточному рахунку при закритті банківського дня ЗАТ «ЗОЖК» сплачує відсотки, встановлені на рівні 12% річних. Призначення кредиту - фінан сування поточної діяльності;

-договір з надання у вигляді поновлюваної кредитної лінії від 01.02.05 № 43652Р. Ліміт за угодою складає 3 000 000.00 рос.руб. За користування кредитними коштами ЗАТ «ЗОЖК» сплачує банку відсотки у розмірі 12% річних з дати списання грошових коштів до дати пов ного погашення кредиту. Призначення кредиту - фінансування поточної діяльності;

-договір з надання у вигляді поновлюваної кредитної лінії від 01.02.05 № 436151Е. Ліміт за угодою складає 3 000 000.00 ЕВРО. За користування кредитними коштами ЗАТ «ЗОЖК» сплачує банку відсотки у розмірі 12% річних з дати списання грошових коштів до дати пов ного погашення кредиту. Призначення кредиту - фінансування поточної діяльності;

договір з надання у вигляді поновлюваної кредитної лінії від 01.08.07. № 431069Е. Ліміт за угодою складає 3 000 000,00 ЕВРО. За користування кредитними коштами ЗАТ «ЗОЖК» сплачує банку відсотки у розмірі 12% річних з дати списання грошових коштів до дати пов ного погашення кредиту . Призначення кредиту - фінансування поточної діяльності;

-договір з надання у вигляді поновлюваної кредитної лінії від 01.08.07. № 43107 ОР. Ліміт за угодою складає 500 000,00 рос.руб. За користування кредитними коштами ЗАТ «ЗОЖК» сплачує банку відсотки у розмірі 12% річних з дати списання грошових коштів до дати пов ного погашення кредиту. Призначення кредиту - фінансування поточної діяльності;

договір з надання у вигляді поновлюваної кредитної лінії від 01.11.06. № 431004Д. Ліміт за угодою складає 20 000 000,00 дол.США. За користування кредитними коштами ЗАТ «ЗОЖК» сплачує банку відсотки у розмірі 12% річних з дати списання грошових коштів до дати повного погашення кредиту. Призначення кредиту - фінансування поточної діяльності.

За перевірений період ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», відповідно укладених з ЗАТ КБ «ПриватБанк» кредитних угод, отримано грошових коштів у розмірі 722 644 335,26 грн.

Як свідчить аналіз використання кредитних коштів, ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» не має достатніх власних обігових коштів для ведення фінансово-господарської діяльності, 86 % від усіх розрахунків здійснено за рахунок кредитних коштів. Аналіз використання кредитних коштів наведено у додатку № 8 до акту перевірки.

Згідно журналів-ордерів і відомостей по рахунках 6.0.1. «Короткострокові кредити в націо нальній валюті» та 6.0.2. «Короткострокові кредити в іноземній валюті» загальна кредиторська заборгованість за отриманими банківськими кредитами станом на 01.01.2007 р. складала 71 248 011.35 гри., а станом на 31.12.2007 р. склала 273 694 401,50 грн., тобто заборгованість ЗАТ «ЗОЖК» перед ЗАТ КБ «ПриватБанк» протягом 2007 року зросла на 202 446 390,15грн.

При цьому, протягом 2007 року ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» вилучав з обігу оборотні кошти з метою

А) Надання безвідсоткової поворотної та безповоротної фінансової допомоги.

Договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 176 від 02.04.2007 р. перед бачено: Кредитор - ЗА Т «Запорізький оліяжиркомбінат», отримувач АТЗТ «Харківський жировий комбінат»

п. 1.1. Договору - Кредитор зобов'язується надати Отримувачу фінансову допомогу, а Отри мувач прийняти та повернути фінансову допомогу у строки, передбачені дійсним договором; н. 2.1. Договору - розмір фінансової допомоги складає 67 709 930,00 грн.; п.3.1. Договору - Кредитор надає фінансову допомогу у строк до 30.04.07 p.: п.3.2.Договору-фінансова допомога надасться шляхом перерахування на розрахунковий раху нок Отримувача; п.3.3. Договору - фінансова допомога підлягає поверненню у строк до 01.09.07 p.; п.3.4.Договору - відсотки за користування фінансовою допомогою по договору не передбачені.

На виконання умов договору поворотної фінансової допомоги № 176 від 02.04.07. ЗАТ «За порізький оліяжиркомбінат» перераховано на розрахунковий рахунок АГЗТ «Харківський жи ровий комбінат» грошові кошти у розмірі 67 709 930,00 грн.

Між ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» та АТЗТ «Харківський жировий комбінат» укла дено додаткову угоду № 1 від 14.06.2007 р. до договору безвідсоткової поворотної фінансової юпомоги № 176 від 02.04.07., в якій зазначено: п. 1.1. Кредитор зобов'язується надати Отримувачу фінансову допомогу (поворотну та без поворотну), а Отримувач зобов'язується прийняти її та повернути фінансову допомогу у стро ки, передбачені цим договором; н.2.1. розмір фінансової допомоги: безповоротна фінансова допомога - 22 000 000,00 грн., поворотна фінансова допомога - 45 709 930,00 грн.; п.3.1. Кредитор надає фінансову допомогу до 30.04.2007 р.; п.3.3. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в строк до 31.12.2007 р.; п. 3.4. Відсотки за використання фінансового допомогою не передбачені.

Всього повернуто фінансової допомоги: 45 709 930,00 грн.

Б) Сплати невиконаних зобов'язань TOB «Маском» згідно з договором доручення в убезпечення виконання кредитної угоди.

Між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та TOB «Маском» було укладено кредитну угоду № УМ 1104И від 01.02.2007 р.

Між ЗАТ КБ «ПриватБанк», TOB «Маском» та ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» 02.02.2007 р. було укладено договір доручення № Г.21.12.015-1390/1 від 02.02.2007 р. в забезпечення виконання зобов'язань TOB «Маском» за кредитною угодою № УМ 1104И від 01.02.2007 р.

Згідно вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 16.10.2007 р. ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» платіжним дорученням від 16.10.2007. № 8029 з кредитного рахунку 20632204733346 (відкритий згідно кредитної угоди від 01.11.2006 р. № 431003И з ЗАТ КБ «ПриватБанк») перераховує грошові кошти у сумі 7 608 942,87 грн. на свій поточний рахунок № 26007204І733050 з призначенням платежу «пере несення коштів на поточний рахунок».

Платіжним дорученням від 16.10.07 р. № 215 ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» перераховує грошові кошти у сумі 7 608 942,87 грн. на розрахунковий раху нок ЗАТ КБ «ПриватБанк» № 29092829012102 з призначенням платежу «виконання поручите лем зобов'язань за кредитною угодою УМ 1104Й від 01.02.2007 р., згідно договору доручення № Г.21.12.015-1390/1 від 02.02.2007 р.».

Тобто, ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» на виконання зобов'язань, які виникли по дого вору доручення № Г.21.12.015-1390/1 від 02.02.07 р. використовує кредитні кошти.

Станом на 31.12.07 р. по TOB «Маском» (Дт рахунку 3.7.7.) рахується дебіторська за боргованість у сумі 7 608 942,87 грн., а саме повернення коштів від TOB «Маском» на ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» станом на 31.12.2007 р. не відбулося.

Отже, податковий орган вважає, що ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», не маючи достатніх фінансових ресурсів для ве дення господарської діяльності та залучаючи кредитні кошти для поповнення власних фінансо вих ресурсів, водночас, використовував обігові кошти для надання фінансової допомоги АТЗТ «Харківський жировий комбінат» та використовував кредитні кошти на сплату невиконаних зобов'язань TOB «Маском» згідно з договором доручення в забезпечення виконання кредитної угоди.

Тому, податкова інспекція, при визначенні валових витрат за 2007 рік у ході перевірки, відповідно до вимог пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, не враховано до складу валових витрат розмір на рахованих процентів за користування кредитними лініями, які не пов'язані з господарсь кою діяльністю на загальну суму 4 294 456,70 грн.

На підставі викладеного, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі дійшла висновку про те, що на підставі п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягає включенню до складу валових витрат розмір нарахованих процентів за користування кредитними лініями, які не повязані із господарською діяльністю підприємства, на загальну суму 4294456,70 грн.

Однак, суд не погоджується із висновками податкового органу та зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Судом встановлено, що для надання фінансової допомоги АТЗТ «Харківський жировий комбінат» позивачем використовувались власні обігові кошти, а саме виручка від основної діяльності, що зокрема підтверджується банківськими виписками за 11.04.2007 р., 17.04.2007р., 18.04.2007 р. Тому вказана угода, не має будь-якого відношення до договорів кредитних ліній та відповідно правомірності нарахування позивачем, у звязку із цим, процентів за їх користування.

Що стосується виконання позивачем зобовязань за договором поруки № Г.21.12.015-1390/1 від 02.02.2007 р. то дійсно, для виконання зобовязань за вказаним договором поруки товариством були використані грошові кошти, отримані за кредитним договором.

Однак, при досліджені вказаних обставин, податковим органом не було враховано, що на момент виконання зобовязань за договором поруки № Г.21.12.015-1390/1 від 02.02.2007 р. кредиторська заборгованість ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» перед ТОВ «Маском» складала 13282617 грн., що перевищує суму, яка перерахована позивачем на виконання договору поруки. Вказана ж кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Маском» виникла, зокрема і внаслідок здійснення ТОВ «Маском» передплати за поставку продукції.

Отже, позивач до виконання зобовязань за договором поруки № Г.21.12.015-1390/1 від 02.02.2007 р. тривалий час отримував попередню оплату від ТОВ «Маском» і, як наслідок, не мав потреби у залученні кредитних коштів.

Крім того, як було описано вище, товариство перебувало з ТОВ «Маском» у правовідносинах оренди обладнання за договором від 02.12.2002 р. № 739, згідно якого позивачем використовувалось обладнання, задіяне у виробничій діяльності підприємства, а саме маргаринової продукції. Втрата права на користування орендованим обладнанням призвела б до неможливості випуску готової продукції, а відтак і до втрати позивачем доходів від господарської діяльності.

Таким чином, укладення 02.02.2007 р. договору поруки № Г.21.12.015-1390/1 мало на меті забезпечити зменшення ризику втрати права користуванням орендованим обладнанням, а отже було спрямоване на забезпечення випуску продукції від реалізації якої позивач отримував дохід.

Також необхідно враховувати, що така взаємовиручка двох ділових партнерів сприяє зміцненню їх господарських взаємовідносин, стимулює розвиток та збільшення обсягів укладених угод і як наслідок призводить до отримання кожним із субєктів господарювання доходів у майбутньому.

Отже, не дивлячись на те, що на перший погляд вказані операцій для позивача є збитковими, економічно не вигідними, суд вважає, що вони хоча і опосередковано, але впливають на отримання товариством доходу у майбутньому, а тому звичайно відносяться до господарської діяльності товариства.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно визначено ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 1849027,10 грн., тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000180804/0 від 18.04.2008 р. підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що хоча інші порушення (не вірне визначення приросту /убутку балансової вартості запасів в 2006 р. у сумі 6939349 грн., суму витрат на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з ЗАТ «ЗОЖК» без підтверджуючих документів на суму 1242 грн.) позивачем не оскаржувалися, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню повністю, оскільки саме вищеописані порушення призвели до виникнення за результатами перевірки у товариства позитивного значення обєкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 0000190804/0 від 18.04.2008 р. про визначення податкового зобовязання у розмірі 1849027,10 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат» (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3 код ЄДРПОУ 00373847) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя(підпис)Н.В. Стрельнікова

Постанову складено у повному обсязі 30 червня 2010 р.