Ухвала суду № 102440744, 05.01.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/21820/21

Провадження №: 2/755/762/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"05" січня 2022 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з огляду на таке.

За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

У позовній заяві позивач просить встановити порядок користування квартирою за адресою:

АДРЕСА_1 , а саме: виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату 2, площею 17,4 кв. м, лоджію, площею 2,3 кв. м; виділити у користування ОСОБА_2 житлову кімнату 3 площею 12,5 кв. м, лоджію площею 2,3 кв. м; кухню, коридор ванну кімнату, вбиральню, інші приміщення залишити в спільному користуванні співвласників.

Позов подано як позов немайнового характеру, не вказано ціни позову, відповідно, долучено квитанцію про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 908,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 356 ЦК України право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм в певних частках майном, яке становить єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою у праві власності на спільне майно в цілому.

Згідно із частинами третьою-четвертою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

За змістом статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.

Враховуючи, що в даному випадку, позивач просить виділити йому в натурі частину житлового приміщення, тобто майна, що піддається грошовій оцінці, даний позов про виділ частки в натурі є позовом майнового характеру.

Згідно із пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

У порушення вимог вказаних норм, позивачем у позовній заяві не вказану ціни позову, та не долучено жодних документів, які б містили відомості про оцінку даного об`єкта нерухомості.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно достатті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»

у 2021 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 2 270 грн.

Відповіднно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відсутність у позовній заяві ціни позову та відомостей про оцінку спірного об`єкта нерухомості, позбавляє суд можливості самостійно визначити ціну даного позову та визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за пред`явлення даного позову.

Таким чином, позивачу слід вказати ціну даного позову та доплатити судовий збір відповідно до вартості його частки в спільному частковому майні та ставки судового збору за позовні вимоги майнового характеру.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: рахунок № UA478999980313141206000026005, код банку отримувача № 899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.

Згідно із пунктами 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, позивач у позові просить встановити порядок користування спільним частковим майном між співвласниками, однак не долучає до позову доказів, які б свідчили, що відповідач ОСОБА_2 є співвласником спірної квартири.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом сплати судового збору та подання до суду відповідних документів, а також поданням всіх належних доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова