Вирок № 102440543, 06.01.2022, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1761/21

Провадження № 1-кп/615/144/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2022 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Товстолужського О.В.,

при секретареві Момот Д.А.,

за участю прокурора Шури О.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Крутько І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021221050000220 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, із середньою освітою, що не працює, не одружений, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений 25.02.2021 року Валківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи раніше засуджений 25.02.2021 року Валківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, на шлях виправлення та перевиховання не став та в період іспитового строку вчинив злочин.

21.10.2021 року приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував поблизу домоволодіння АДРЕСА_2, де навпроти воріт побачив на узбіччі легковий автомобіль «АЗЛК-21412», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі № НОМЕР_2 , який належить на праві користування ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_1 діючи по раптово виниклому прямому умислу, направленому на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом таємного викрадення чужого майна, діючи повторно, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, відкрив незамкнуті водійські дверцята автомобіля, та за допомогою ключа, який знаходився в замку запалювання, привів в дію двигун, тим самим незаконно заволодів вказаним легковим автомобілем та спричинив майнових збитків потерпілому ОСОБА_3 на суму 14940,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав винуватим себе повністю та вказав, що згоден з часом, датою скоєння ним кримінального правопорушення та сумою збитків, зазначених в обвинувальному акті. Як пояснив обвинувачений, по АДРЕСА_2 він побачив автомобіль та, підійшовши до нього, виявив всередині ключі в замку запалення. Після цього, він сів за кермо вказаного транспортного засобу та проїхав невелику відстань в межах села в напрямку будинку, де він мешкає.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, проте надав заяву в якій прохав розгляд справи проводити за його відсутност, міру покарання визначити на розсуд суду.

Суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин. Суд не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам судового провадження про позбавлення їх права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, та обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідженням відомостей про особу обвинуваченого та відомостей щодо речових доказів.

Пояснення ОСОБА_1 є послідовними та відповідають обвинуваченню, тому вивчення інших доказів в судовому засіданні визнано недоцільним, що відповідає вимогам передбаченим ст. 349 КПК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 інкримінується кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення, - повторність.

Вищезазначена обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні вироком Валківського районного суду Харківської області від 25.02.2021 з якого вбачається, що ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до частини 2 примітки ст. 289 КК України, у статті 289 під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або кримінальне правопорушення, передбачене статтями 185, 186, 187, 189-191, 262, 290, 410 цього Кодексу.

Отже, ОСОБА_1 вважається таким, що має не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, що обумовлює кваліфікацію його дій з кваліфікуючою ознакою - повторність.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують покарання.

При вивченні особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 не працює, неодружений, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, реєстрація місця проживання відсутня, паспорт громадянина України не отримав, раніше засуджений: вироком Валківського районного суду Харківської області від 25.02.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, за місцем мешкання характеризується посередньо, у лікарів психіатра та нарколога на обліках не перебуває.

Обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся в скоєному та активно сприяв у розкритті злочину, а тому суд враховує ці дії, як обставини, що пом`якшують покарання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до встановлених судом обставин, вартість транспортного засобу, який є предметом злочину, відносно невелика. ОСОБА_1 скоїв інкриміновані йому дії не маючи мети особистого збагачення, автомобіль вибув з володіння потерпілого на невеликий проміжок часу, істотних негативних наслідків або невиправної шкоди потерпілому не завдано. Сам потерпілий звернувся до суду із заявою, згідно якої, на призначенні суворого покарання ОСОБА_1 не наполягав.

Отже, суд вищезазначені обставини також обґрунтовано вважає такими, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь не складається щодо особи, яка вже відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Частиною 2 ст. 65 КК України, яка визначає загальні засади призначення покарання передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів…

Мінімальним покаранням, що передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, є позбавлення волі строком від 5 років.

Проте, з огляду на обставини, які пом`якшують покарання та враховуючи загальні засади призначення покарання, суд вважає призначення такого терміну покарання у виді позбавлення волі занадто суворим.

Частиною 3 вищезгаданої статті Кримінального кодексу України унормовано можливість призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

Порядок застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом визначено статтею 69 КК України, відповідно до якої, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Як вже зазначено судом раніше, в судовому засіданні встановлено декілька обставин, які пом`якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Разом з викладеним, той факт, що транспортний засіб АЗЛК-21412», державний номерний знак НОМЕР_1 , вибув з володіння потерпілого на невеликий проміжок часу, повернутий останньому неушкодженим, а також та обставина, що обвинувачений під час скоєння кримінального правопорушення не переслідував корисної мети, у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

На момент скоєння інкримінованого ОСОБА_1 злочину, йому виповнилось повних 22 роки. Відомостей, що негативно характеризують останнього суду не надано, і такі відомості не встановлені вироком Валківського районного суду Харківської області від 25.02.2021 року.

Таким чином, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів є покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 289 КК України, - строком три роки.

Вищезазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 207/5011/14-к (провадження № 51-1985 км 18), відповідно до якої підставами для судового розсуду при призначенні покарання, окрім інших, виступають: індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Оскільки ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення в період відбуття іспитового строку призначеного вироком Валківського районного суду Харківської області від 25.02.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яким йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, - тому при призначенні покарання суд керується вимогами ч. 1 ст. 71 КК України.

Як вбачається з ч.ч. 1,2 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 6 місяців позбавлення волі.

Стосовно ОСОБА_1 була обрана міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Під час обрання міри запобіжного заходу основними ризиками з боку ОСОБА_1 є можливість переховуватись від слідства та суду, а також продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи той факт, що цим вироком призначається покарання без застосування іспитового строку, а також зберігаються вищезазначені ризики, до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 повинен залишатись під вартою в установі виконання покарань.

Відповідно до протоколу затримання від 21.10.2021 року ОСОБА_1 був затриманий, тож строк покарання має відраховуватись із цієї дати.

Необхідно в строк відбування покарання зарахувати період знаходження ОСОБА_1 під вартою, тобто з 21.10.2021 року по 06.01.2022 року.

Долю речових доказів, необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Речові докази, а саме:

- автомобіль АЗЛК 21412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили необхідно вважати повернутим власнику;

- змив з куліси коробки передач, з керма, з дверної водійської ручки автомобіля АЗЛК 21412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що передано до камери речових доказів відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, - після набрання вироком законної сили необхідно знищити;

- два сліди папілярних візерунків з водійських дверей, три сліди папілярних візерунків зі скла водійських дверей автомобіля АЗЛК 21412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що долучені до матеріалів кримінального провадження, після набрання вироком законної сили необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Підлягають стягненню в дохід держави із ОСОБА_1 витрати на проведення судово-дактилоскопічної експертизи №27821/29982-29985, в сумі 8580 грн 50 коп.

Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлено.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 100, 349, 370, 374 КПК України, ст. 69, ч. 1 ст. 71 КК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати 6 (шість) місяців позбавлення волі як невідбуту частину покарання за попереднім вироком Валківського районного суду Харківської області від 25.02.2021 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 21.10.2021 року.

В строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати строк перебування його під вартою з 21.10.2021 року по 06.01.2022 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу стосовно ОСОБА_1 залишити у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Речові докази, а саме:

- автомобіль АЗЛК 21412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику;

- змив з куліси коробки передач, з керма, з дверної водійської ручки автомобіля АЗЛК 21412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що передано до камери речових доказів відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, - після набрання вироком законної сили знищити;

- два сліди папілярних візерунків з водійських дверей, три сліди папілярних візерунків зі скла водійських дверей автомобіля АЗЛК 21412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що долучені до матеріалів кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави на проведення судово-дактилоскопічної експертизи №27821/29982-29985 в сумі 8580 грн 50 коп.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.В. Товстолужський