Рішення № 102439801, 05.01.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26397/21

Провадження № 2/127/4419/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 рокумісто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Свої вимоги мотивувало тим, що 29.10.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №773050 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, згідно умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні на умовах тарифного пакету "Зарплатний" та надано платіжну картку Mastercard Debit Standart та ПІН-конверт до неї. 24.09.2015 року між позивачем та відповідачем було підписано заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яким встановлені максимальні параметри кредитування: бажаний кредит - 30 000 грн, розмір кредиту - 25 000,00 грн, строк кредитування - 36 місяців. Термін дії банківської платіжної карти - жовтень 2017 року.

Позивач вказує, що АТ «Ощадбанк» виконав свої зобов`язання за вказаним вище договором, однак ОСОБА_1 порушив його умови щодо повернення кредиту, сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 23.09.2021 року становить 28 306,50 грн, з яких: 24 965,07 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом), 9,00 грн- комісія, 945,91 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 2 386,52 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу. Претензія з вимогою про повне погашення заборгованості була направлена відповідачу, однак заборгованість не була погашена в повному обсязі. За таких обставин позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судовий збір.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.10.2021 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідач ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно положень статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст.1049 наведеного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.

Судом установлено, що 29.10.2014 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір №773050 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, згідно умов якої відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні на умовах тарифного пакету "Зарплатний" та надано платіжну картку Mastercard Debit Standart та ПІН-конверт до неї (а.с.6).

24.09.2015 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та 20.09.2015 року - заяви на встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії (кредиту) укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно умов якого відповідач просив надати йому кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) на його картковий рахунок, в межах встановлення максимальних параметрів кредитування, бажаний розмір кредиту - 30 000,00 грн, строком на 36 місяців з можливим продовженням на той самий строк (а.с.40-43). На строк до 24.10.2015 року встановлено ОСОБА_1 кредит в сумі 25 000 грн.

Пунктом 6.6.1 останньої заяви передбачено, що процентна ставка у кредиті є фіксованою та становить 28 % річних на користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитування кредитними коштами протягом Грейс-періоду.

Відповідно до п.6.6.2 цієї заяви, процентна ставка становить 0,001% річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду.

Пунктом 7 цієї заяви передбачено, що клієнт має право в будь-який час без сплати Банку будь-яких комісій за це, провести дострокове повне чи часткове погашення кредиту, при цьому в разі дострокового погашення всієї суми кредиту, клієнт зобов`язаний надати банку кошти для погашення заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом та іншим сумам, які повинні були сплачені за кредитним договором в день такого дострокового погашення кредиту.

Строк кредиту (користування ним) встановлюється на відповідний період дії Платіжної картки. При випуску Платіжної картки на новий термін строк дії кредиту (користування ним) подовжується на строк дії платіжної картки, але в будь-якому разі строк дії кредиту (користування ним) не повинен перевищувати 36 місяців (п.5 заяви).

З наданої позивачем виписки про рух коштів по рахунку слідує, що відповідач користувався кредитними коштами.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, ОСОБА_1 неналежним чином виконував зобов`язання, що привело до виникнення заборгованості, яка станом на 23.09.2021 року складає 28 306,50 грн, з яких: 24 965,07 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом), 9,00 грн- комісія, 945,91 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 2 386,52 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (а.с.46-48).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 листопада 2019 року в справі №127/15672/16, вказала, що «статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу. Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові».

Як вбачається з матеріалів справи відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань, а тому позивач має право на отримання 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до положень ст.625 ЦК України, які відповідно становлять 945,91 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 2 386,52 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту).

Позивач направляв відповідачу вимогу про повернення коштів, однак вона залишена без задоволення (а.с.45).

За викладених обставин, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором, яка складається з: 24 965,07 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом), 945,91 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 2 386,52 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу. Позов в частині стягнення зазначених сум підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача комісії в розмірі 9,00 гривень, то суд враховує, що згідно Постанови Верховного суду України від 16.11.2016 року (справа № 6-1746цс16), відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо), а відповідно до Постанови Верховного суду України від 06.09.2017 року (справа № 6-2071цс16), за положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону; умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається призначення комісії, а тому у суду відсутні підстави стверджувати, що нарахування такої комісії є відмінним від дій, вказаних у п.3.6 Постанови Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а тому підстави для стягнення комісії у вказаному розмірі відсутні.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Зважаючи на часткове задоволення позову (99,97%) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2269,32 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09302607, заборгованість за договором №773050 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 29.10.2014 року, заявою про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 24.09.2015 року, в розмірі 28 297,50 гривень, з яких: 24 965,07 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом), 945,91 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 2 386,52 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09302607, судовий збір в розмірі 2269,32 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 71, код ЄДРПОУ 09302607,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: