Постанова № 102438477, 06.01.2022, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1579/21

Номер провадження 3/194/2/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2022 року м. Тернівка

Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого електрослюсарем підземним на шахті «Павлоградська» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 24.10.2021 року о 02-00 годині по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області, керуючи автомобілем «ЗАЗ 110307», днз НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу завчасно подану за допомогою проблискових маячків зеленого та червоного кольорів та гучномовця, не зупинився, та був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі «Міцубісі» р.н.з 2717 по вул. Миру в м. Тернівка, шляхом утворення штучного затору, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Крім того, 24.10.2021 року о 02-00 годині по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ 110307», днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння та від продуття на алкотестері «Драгер» відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, таким чином скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що вину не визнає в повному обсязі. Також, раніше надав до суду письмові пояснення, в яких свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає повністю. Вважає, що протоколи складено з грубим порушенням вимог законодавства, оскільки будь-які правопорушення у зазначений в протоколах час, він не вчиняв, а працівниками поліції був зупинений всупереч вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». У протоколі про адміністративне правопорушення не викладена суть адміністративного правопорушення, а саме: не викладені обставини, що послугували поліцейським здійснювати переслідування та зупинку транспортного засобу автомобіля ЗАЗ - 110307, д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, всупереч вимогам Закону України «Про Національну поліцію» працівник поліції, на його прохання, не проінформував про конкретну причину зупинки його транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази причини його зупинки та незрозуміло де саме його зупинили працівники поліції. Після зупинки його транспортного засобу він повідомив працівникам поліції про те, що забув посвідчення водія вдома, а програма ДІЯ у нього не працює з підстав розрядження мобільного телефону, пропонував їм проїхати до місця його проживання для пред`явлення посвідчення водія, але працівники поліції відмовились їхати та склали відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Інших постанов про накладення відносно нього стягнення за вчинення будь-якого іншого правопорушення, яке стало підставою для зупинки його транспортного засобу, поліцейським до матеріалів справи не надано.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 вказує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Всупереч вищенаведеним вимогам Інструкцій, протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 016424 було складено взагалі без свідків. Також, зазначає, що працівникам поліції, він повідомляв, що він не перебував за кермом автомобіля в стані алкогольного сп`яніння, а тому підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має. В матеріалах справи відсутнє направлення його як водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбаченого додатком № 1 до Інструкції № 1452/753, що свідчить про порушення процедури огляду на стан сп`яніння і спростовує факт вимоги поліцейського пройти такий огляд саме у закладі охорони здоров`я. Крім того, поліцейський його не повідомляв про порядок застосування спеціального технічного засобу, яким буде здійснено відеофіксацію, а в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено на який саме спеціальний технічний засіб було здійснено відеофіксацію. Також, ОСОБА_1 вказує, що на першому відео, час, який зафіксований на відео не співпадає з часом, начебто вчинених ним адміністративних правопорушень.На другому відео видно, що зйомка проводилася лише 28 секунд, на відео відсутній весь хід спілкування працівників поліції з ним, відсутня безперервність відеозйомки, також з відео не можливо встановити ані дату, ані час відео зйомки, а тому взагалі не відомо його походження, а отже не має оригіналу запису. ОСОБА_1 вважає, що ним 24.10.2021 року о 02-00 годині не було вчинено жодного адміністративного правопорушення, яке б посягало на порушення громадського порядку, власність, права і свободи громадян та встановлений порядок управління, у зв`язку з чим просив провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд, вважає за необхідне розглянути об`єднану справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній надав до суду письмову заяву про розгляд об`єднаної справи без його участі та письмові пояснення, в яких висловив свою позицію.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

У ст. 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина перша статті 122-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Законом України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі , якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.3д ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідно з рапортом поліцейського СРПП ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 24.10.2021 року та відеозаписом доданим до протоколу, 24.10.2021 року автомобіль ЗАЗ-11037, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався із сторони в сторону по проїзній частині вул. Харківська в м. Тернівка.

Враховуючи викладене, суд не приймає посилання ОСОБА_1 в письмових поясненнях на те, що доказів про причину зупинки його транспортного засобу працівниками поліції до суду не надано, оскільки підстави для зупинки транспортного засобу у працівників поліції були, так як водій рухом зі сторони в сторону створював небезпеку для інших учасників руху.

Крім того, п. 8.9б ПДР України передбачено, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Відповідно до оглянутого у судовому засіданні відеозапису фіксації правопорушення від 24.10.2021 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Харківська в м. Тернівка, та автомобіль патрульної поліції з ввімкненими проблисковими маячками червоного кольору переслідує автомобіль, водій якого не виконав вимогу поліцейського про зупинення транспортного засобу, та не впоравшись з керуванням, виїхавши на вул. Миру в м. Тернівка, здійснив зіткнення з бордюром, про що також свідчать письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.10.2021 року. З цього відеозапису також вбачається, що поблизу вищезазначеної зупинки автомобіля жодних гаражів взагалі не має. Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , той факт, що працівники поліції зупинили транспортний засіб марки ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 та цим транспортним засобом керував ОСОБА_1 останній не заперечує.

Також, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пропозиція ОСОБА_1 працівником поліції пройти огляд у встановленому законом порядку, та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксовані на відеозаписі місця зупинки транспортного засобу останнього, який був досліджений у судовому засіданні.

Згідно з п.п. 2, 3 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота.

Вказана ознака стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , поміж інших, зазначена працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 016424 від 24.10.2021 року.

Інші ознаки алкогольного сп`яніння які зазначив поліцейський при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 016424 від 24.10.2021 року не зазначені в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735. Отже, суд приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 в цій частині та виключає їх з обставин зазначених в цьому протоколі.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Зазначеними нормативно-правовими актами регламентований порядок проведення огляду у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, з відеозапису, долученого до матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 взагалі відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, про що також свідчить акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який ОСОБА_1 підписав особисто, а тому доводи ОСОБА_1 викладені в письмових поясненнях, про те, що огляд на стан сп`яніння проводиться на місці зупинки лише в присутності двох свідків суд вважає безпідставними з наступного.

Також, п. 12 вказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Так, у відповідності до даних Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовився на місці проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 .

Як свідчать матеріали справи, передбаченої процедури працівниками поліції було дотримано, оскільки під відеофіксацію ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», про що свідчать письмові пояснення ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи. Вказане, спростовує твердження ОСОБА_1 , викладені в письмових поясненнях про те, протокол про адміністративне серії ОБ № 016424 від 24.10.2021 року, було складено без свідків та порушено процедуру огляду на стан сп`яніння.

Також, відповідно до оглянутого у судовому засіданні відеозапису фіксації правопорушення від 24.10.2021 року, ОСОБА_1 зазначає, що він випив одразу після того як вийшов з автомобіля, який зупинили працівники поліції. Однак як вбачається з відеозапису одразу як тільки був зупинений працівниками поліції 24.10.2021 року транспортний засіб марки ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , до нього підійшли працівники поліції, заблокувавши автомобіль, та на вимогу яких вийшов ОСОБА_1 . В подальшому відмовився від проходження від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер».

Дійсно в матеріалах справи не має підтвердження того, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, однак цей факт не спростовує факту вчинення останнім адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні у справі Сутяжник проти Росії від 23 липня 2009 року ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

Не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, правовий пуризм на відміну від обставин істотного та непереборного характеру завжди призводить до порушення принципу правової визначеності.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20.

Враховуючи викладене, зазначення одного і того ж часу як зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , так і відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, не є тією обставиною, яка дає підстави суду визнати протокол недопустимим доказом.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 про відсутність у матеріалах справи направлення на проходження огляду у медичному закладі, то вони не заслуговують на увагу з огляду на те, що положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, не містять вимог щодо складання вказаних документів у випадку відмови особи від проходження такого огляду.

Інші аргументи є формальними та такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та визнання його винуватості.

Дослідивши матеріали справи, вина ОСОБА_1 у вчинених ним правопорушеннях за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 016425 від 24.10.2021 року; рапортом поліцейського СРПП ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 24.10.2021 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 016424 від 24.10.2021 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; відеозаписом події.

Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, як невиконання водіями вимог поліцейського, про зупинку транспортного засобу, та за ч. 1 ч. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34, ст. 35 КУпАП, судом не встановлені.

Відповідно до ч. 2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З урахуванням характеру правопорушень які є грубими порушеннями вимог ПДР України,особи ОСОБА_1 , ступеню його вини, нехтування обов`язками водія та зневажливе ставлення до правил користування спеціальним правом, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який посягає на безпеку дорожнього руху, обставин, які пом`якшуютьта обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 6 місяців, за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. На підставі ст. 36 КУпАП, призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ст. 130 ч. 1 КУпАП у виді штрафу 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Крім того, згідно вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 221, 268, 276, 283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - позбавлення права керування транспортним засобом на строк 6 (шість) місяців;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

Згідно з ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О. Корягін