Постанова № 102438467, 06.01.2022, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1915/21

Провадження № 3/192/11/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2022 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Тітова О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, голови ФГ «Анастасія», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

З ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-2 КУпАП голови ФГ «Анастасія « Мисюра С.М.

З протоколу про адміністративне правопорушення №35373/04-36-04-06/24616912 від 14.12.2021 вбачається, що ОСОБА_1 , як голова ФГ «Анастасія» вчинив правопорушення несвоєчасне надання платіжних доручень до установ банку на перерахування належної до сплати плати за землю з юридичних осіб згідно податкової декларації з плати за землю №21232681 від 30.04.2021 за 2021 рік по строку сплати 31.05.2021 в сумі 378,33 грн., сума заборгованості склала 0,02 грн., заборгованість сплачено 16.06.2021, по строку сплати 30.06.2021 в сумі 378,33 грн., сума заборгованості склала 378,33 грн., заборгованість сплачено 16.08.2021, по строку сплати 30.07.2021 в сумі 378,33 грн.. сума заборгованості склала 378,33 грн. заборгованість сплачено 16.08.2021, по строку сплати 30.09.2021 в сумі 378,33 грн., сума заборгованості склала 335,02 грн., заборгованість сплачено 18.11.2021, по строку сплати 01.11.2021 в сумі 378,33 грн., заборгованість склала 378,33 грн., заборгованість сплачено 18.11.2021.

Порушено п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України та ч.1 ст. 163-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді зазначив, що протокол складено без його участі, до суду прийшов у зв`язку з отриманням судової повістки, про проведену перевірку дізнався в суді.

Суд, вислухав ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що справу необхідно закрити з таких підстав.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх розгляд.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Частина 1 статті 163-2 передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Норма ч.1 163-2 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП. Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на нормативний акт, а повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статті з конкретизацією суті порушення відповідно до норм, в даному випадку, податкового законодавства.

Серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті правопорушення, обов`язковим є наведення конкретних обставин та фактів порушення податкового законодавства, яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Протокол містить посилання на порушення ОСОБА_1 п. 287.3 ст. 287 ПК України.

Статтею 287 ПК України визначений строк сплати плати за землю. Пунктом 287.3 ПК України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В протоколі про адміністративне правопорушення вказані граничні строки сплати плати за землю за податковий період, однак сам податковий період за який порушено строк сплати, посадовою особою, якою складено протокол не визначений.

Суд позбавлений можливості самостійно визначати та встановлювати фактичні обставини та об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, а неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє особу щодо якої складено протокол, права здійснювати предметний захист та порушує її процесуальні права.

Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

В рішенні Європейський суд з прав людини у справі Малофеєв проти Росії, вказав, якщо в протоколі адміністративного правопорушення не відображено всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, або відшукувати докази на користь обвинувачення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд позбавлений процесуальної можливості усувати допущені посадовою особою ДПС недоліки і як наслідок, дійти висновку про наявність у діях особи складу та події адміністративного правопорушення.

Крім того, надісланий суду протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначені місце та час вчинення правопорушення. В протоколі є посилання на те, що порушення виявлено при проведенні камеральної перевірки, акт №32448/04-36-04-06/24616912 від 26.11.2021. Протокол не підписано особою щодо якої він складений, відомості щодо відмови від підписання протоколу відсутні.

Акт камеральної перевірки, який також не підписаний ОСОБА_1 , не може бути місцем вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Суд вважає, що лише протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності її вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись п.1, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст. 163-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Тітова