Ухвала суду № 102437298, 05.01.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/10876/21

н/п 2/336/2151/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про захист прав споживачів, шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Зубенко О.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про захист прав споживачів, шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши позовну заяву та додатки, що долучені до неї, суддя приходить до переконання, що позовна заява не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, посилаючись на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», просить звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22 ч.1 зазначеного закону).

Згідно із ст. 21 вказаного закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги, відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача, що визначено ст. 21 цього закону, є порушеним, таким чином надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються цим Законом.

Однак позивач у своїй позовній заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги, відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено відповідно до положень ст. 21 цього Закону.

Не наводить позивач і відомостей про те, що кредитний договір, за яким нотаріусом вчинений виконавчий напис, є договором споживчого кредитування, тобто таким, за яким би позивач отримала грошові кошти саме на споживчі потреби, не пов`язані з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю тощо. Навпаки, позивач заперечує укладення будь-якого кредитного договору.

Отже наразі відсутні підстави вважати, що позов пов`язаний з порушенням прав споживача, а тому позивачу при зверненні до суду слід сплатити судовий збір за подання позову.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору в справах немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, враховуючи звернення позивача до суду у 2021 році, складає 908,00 грн

Отже, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 908 гривень та надати документи, що підтверджують його сплату.

Судовий збір має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач - ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір та надати суду квитанцію про його сплату, не пізніше семи днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до припису ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.С. Боєв