Ухвала суду № 102437068, 06.01.2022, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/12/22

Провадження № 1-кп/242/541/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2022 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі ГандзюкК.С. за участю прокурора_Горкавенко І.І., захисника Позняк І.С., обвинувачених ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021052140000311 від 13.12.2021 року відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п. п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Позняк І.С. в підготовчому судовому засіданні вважає клопотання прокурора необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, ризики, на які посилається у клопотанні прокурор, не доведені, ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце мешкання; просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника.

Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, досудове розслідування розпочате відповідно до ст. 214 КПК України та слідчим внесено відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 08.07.2021 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В подальшому строк тримання під вартою ОСОБА_1 неодноразово було продовжено.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 29.11.2021 року ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 06.01.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вагомість доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від слідства (оскільки йому інкримінується особливо тяжкий злочин); незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (оскільки свідки в судовому засіданні ще не допитані); продовжити кримінальне правопорушення (оскільки ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів та засобів до існування), а крім того, оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; характер і обставини злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, що вказує на суспільну небезпечність обвинуваченого та схильність до вчинення кримінальних правопорушень, приймає до уваги відомості, які характеризують особу обвинуваченого, репутацію обвинуваченого (який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності), наявність у нього соціальних зв`язків, приходить до висновку, що на даний час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів. В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

Захисник при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 зазначає про можливість обрання відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Однак стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних про можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом за місцем його фактичного проживання.

Сукупність викладеного свідчить про відсутність підстав для застосування менш суворих запобіжних заходів та їх застосування, на думку суду, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченому права на свободу в даному випадку є виправданим і необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб, навіть при наявності соціальних зав`язків,запобігти заявленим ризикам, тобто забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку та є доцільним обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 березня 2022 року (включно).

Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його майнового стану, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», дорівнює 119650 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.1 ст.309 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» на строк до 60 діб, тобто до 04 березня 2022 року (включно).

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 119650(сто дев`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень, яку необхідно внести на рахунок: розрахунковий рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; ЄДРПОУ: 26288796.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 04.03.2022 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Бахмутській УВП №6.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Бахмутської УВП №6 негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , прокурору та направити начальнику ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Ухвала може бути оскаржена в Донецькому апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя І.М. Владимирська