Рішення № 10243629, 27.05.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2010 Справа № 9/55-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Нікітенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

до Приватного підприємства "Виктория Люкс", м. Херсон

про стягнення 120731,54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

відповідача - не прибув.

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 120731 грн. 54 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу від 30.09.2008р. №L3010-09/08. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору фінансового лізингу від 30.09.2008р. №L3010-09/08, положення ст.ст. 10, 11, 17 Закону України “Про фінансовий лізинг”, ст.193 ГК України, ст.ст.526, 527, 530, 623, 625 ЦК України.

          Представник позивача в судове засідання 27.05.2010р. не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що належним чином був інформований судом про дату, час та місце проведення судового засідання по справі.

          Відповідач у судові засідання по справі не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позов суду не надав, не зважаючи на ті обставини, що суд, відкладаючи розгляд справи, надавав відповідачу достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав як сторони у справі.

          За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, суд

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що 30 вересня 2008р. між позивачем - ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” та відповідачем - ПП “Виктория Люкс” було укладено договір фінансового лізингу № L3010-09/08, згідно умов якого лізингодавець-позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток №2 до Договору), а лізингоодержувач –відповідач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах даного договору.

          Свої зобов’язання позивача перед відповідачем виконав своєчасно, належним чином та в повному обсязі, зокрема, придбав предмет лізингу та передав його у користування відповідачу.

          Пунктами 1.1. договору та 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору від 30.09.2008р.) встановлено, що лізингоодержувач –відповідач, зобов’язався своєчасно сплачувати лізингові платежі.

          Але відповідач свої договірні зобов’язання щодо сплати лізингових платежів належним чином не виконав, у зв’язку з чим позивачем, в порядку ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг”, п.п. 6.1, 6.4 договору та п.п.8.4.5, 8.4.7, 8.4.9 Загальних умов було прийнято рішення про дострокове розірвання договору та вилучення предмету лізингу.

          Відповідно до п.10.3.2 Загальних умов до договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачу платежі визначені умовами даного пункту.

          Відповідно до ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” та п.10.3.1 Загальних умов до договору, предмет лізингу був вилучений у відповідача, у зв’язку з чим, позивач поніс додаткові витрати, пов’язані з вилученням, які не були сплачені відповідачем.

          Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 120731,54 грн. з якої: комісії лізингодавця за дострокове розірвання договору –3517,06 грн.; штрафні санкції –179,76 грн.; додаткові витрати (компенсації витрат по договору, відрядження по вилученню) –2100,74 грн.; відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості предмету лізингу, змінена за правилами п.3 Графіку) – 175852,87 грн.; відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) –9887,20 грн.; комісії лізингодавця (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) –7620,74 грн.; комісії з ПДВ - 8496,15 грн.; комісії лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима) –3077,02 грн.; з відрахуванням відшкодованої частини вартості предмету лізингу –(-90000,00 грн.).

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Згідно ст.ст. 623, 625 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочениї суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Ч.2 п.4.6. договору фінансового лізингу від 30.09.2008р. встановлено розмір відсотків за користування грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ в період, за який такі відсотки нараховуються.

          Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними документальними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі. Доказів сплати боргу відповідачем суду не надано.

          Понесені позивачем витрати зі сплати Державного мита в сумі 1 207 грн. 32 коп. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          У судовому засіданні прийнято повний текст рішення.

          На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 623, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                  в и р і ш и в :

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2. Стягнути з приватного підприємства “Виктория Люкс” (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 12, кв. 12, ЄДРПОУ 34660042, поточний рахунок 26003001573401 в АКБ “Європейський”, МФО 380184) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м. Київ, просп. Московський, 9 копр. 5, код ЄДРПОУ 34480657, поточний рахунок 2600514928 в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) заборгованість у сумі 120731 грн. 54 коп., 1207 грн. 32 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   С.В. Ребриста