Ухвала суду № 102435781, 06.01.2022, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/14/22

Провадження № 2-з/288/2/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2022 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді –Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань - Костюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області заяву ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2022 року до Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на: нежитлову будівлю, роділку, загальною площею 781 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 71296918247, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю, корівник, загальною площею 1488,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22808056, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що він звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за борговою розпискою.

Відповідач кошти в обумовлені строки не повернув.

Сума позовних вимог складає 6 753,04 долари США.

Зважаючи на те, що відповідач уникає зустрічей з позивачем та не погашає борг, вважають, що лише накладення арешту на майно відповідача може реально забезпечити виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за борговою розпискою.

Відповідачу одноособово на праві власності належить вищевказане майно.

Вважають, що накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, роділку та нежитлову будівлю, корівник, що належить відповідачу, не порушує права інших осіб, оскільки відповідач володіє даним майном одноособово, однак дозволить позивачу задовольнити свої вимоги за рахунок цього майна у разі невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Враховуючи ту обставину, що викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

Оскільки розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом приписів ч.ч. 6,7,8 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 грудня 2021 року, ОСОБА_3 значиться власником нежитлової будівлі, роділки, загальною площею 781 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 71296918247, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі корівника, загальною площею 1488,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22808056, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Разом з тим заявником не надано доказів, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду, як-то: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Більш того, обґрунтованість вимоги про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів за договором позики, укладеним у формі розписки, в сумі 6 753 (шість тисяч сімсот п`ятдесят три) долари США 04 центи, з яких: 6 000 (шість тисяч) доларів США – сума основного боргу; 545 (п`ятсот сорок п`ять) доларів США 92 центи - проценти за користування позикою; 207 (двісті сім) доларів США 12 центів - 3 % річних від простроченої суми боргу, буде встановлена рішенням суду за результатами розгляду справи по суті. Відтак, твердження позивача про співрозмірність заявлених позовних вимог заходам забезпечення позову, які просить вжити представник ОСОБА_2 , є необґрунтованим.

Враховуючи, що заявником не доведено того, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 62, 149-153, 353-354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко