Ухвала суду № 102433873, 20.12.2021, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1377/21

Номер провадження 1-кс/298/363/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року смт. Великий Березний

Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., за участю секретаря судового засідання Брітова Е.А., прокурора Безугла І.І., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Петюшка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Цибик В.В., погоджене прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Безугла І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №12021078070000150 від 2 грудня 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Цибик В.В. за погодженням із прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Безугла І.І. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12021078070000150 від 2 грудня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, а саме: 19 березня 2021 року Великоберезнянським районним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік; 17 червня 2021 року Великоберезнянським районним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік; 6 жовтня 2021 року Великоберезнянським районним судом за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч.1 ст.360 КК України до остаточного покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 роки, однак ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та знову скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 1 грудня 2021 року близько 19 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою в АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння чужим майном, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з прилавку вказаного магазину мобільний телефон марки «REDMI 8 PRO» чорного кольору, який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканці АДРЕСА_3 , вартість якого станом на 1 грудня 2021 року становить 3 500 гривень, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Зазначається, що на даний час є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення, зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину проти власності. ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за злочини проти власності, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5-ти років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного злочину, тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання інших методів може незаконно впливати потерпілу з метою схилити її до зміни чи відмови від показань.

Стверджується, що з урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , обставин вчинення кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

10 грудня 2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вказується, що існує необхідність в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як він обумовлений наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу - даний ризик підтверджується тим, що потерпіла в судовому засіданні не допитана, а підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити вплив на останню щодо зміни показів або відмови від дачі показів; підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду - даний ризик підтверджується тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_1 , що дає можливість йому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки в ОСОБА_1 відсутні соціальні зв`язки, він неодружений, ніде не працює, утриманців не має. Крім цього, в провадженні Перечинського районного суду знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженні №12020070070000259 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, де у зв`язку із неодноразовою неявкою обвинуваченого застосовано 2 примусові приводи, що підтверджується ухвалами суду у справі №298/1306/20 від 29.06.2021 та 17.05.2021; вчинити інше кримінальне правопорушення - даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, а саме: 19 березня 2021 року Великоберезнянським районним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік; 17 червня 2021 року Великоберезнянським районним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік; 6 жовтня 2021 року Великоберезнянським районним судом за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч.1 ст.360 КК України і призначено покарання за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 360 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 5 місяців. На підставі ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та покарання призначеного за вироком Великоберезнянського районного суду від 19.03.2021 остаточно призначено ОСОБА_1 до відбування покарання обмеження волі строком на 3 роки. На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 роки.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12020070070000259, яке перебуває на розгляді в Перечинському районному суді та за ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12021078070000028, за ч. 2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12021078070000038, обвинувальні акти у яких перебувають на розгляді у Великоберезнянському районному суді.

На думку слідчого, більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України. З метою запобігти спробам підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, просить обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Безугла І.І. в судовому засіданні клопотання підтримала, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого заходу, посилаючись на існування ризиків, наведених в клопотанні слідчого. Додатково зазначила, що ОСОБА_1 був засуджений за вчинення злочинів проти власності, під час іспитового строку мав можливість виправитися, однак на шлях виправлення не став і знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності. Пояснила, що крім трьох постановлених щодо ОСОБА_1 вироків, у суді першої інстанції знаходяться на розгляді три кримінальні провадження, у яких підозрюваний в судові засідання не з"являється, до підозрюваного неодноразово застосовані примусові приводи. Крім того, прокурор просила визначити заставу щодо підозрюваного ОСОБА_1 в мінімальному розмірі.

Захисник Петюшка Р.В. заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначивши про недоведеність вказаних у клопотанні слідчим ризиків, посилаючись при цьому на те, що підозрюваний ОСОБА_1 виконує всі вказівки в рамках даного кримінального провадження, давав показання, не ухилився від явки до слідчого, не порушував обов"язки, відтак відсутній такий ризик як можливість ухилення від слідства, зникнення. Також відсутній ризик впливу на потерпілу, оскільки остання допитана, дала всі покази. Зазначив, що підозрюваним ОСОБА_1 вина не заперечується, вину визнав повністю, жодного впливу на потерпілу він не здійснював протягом досудового розслідування і не має такого наміру в майбутньому. Щодо невиконання обов"язків в іншому кримінальному провадженні, то ця обставина, на думку захисника, не має відношення до даного кримінального провадження і не повинна враховуватись судом. Захисник також просив врахувати, що підозрюваний ОСОБА_1 є найстаршим сином у сім"ї, його мати хворіє, і він фактично один в сім"ї заробляє, заготовляє дрова і продає такі. У зв`язку з наведеним, захисник просив застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Підозрюваний ОСОБА_1 щодо клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Пояснив, що у вчиненому розкаюється, зазначивши, що в подальшому не вчинятиме кримінальні правопорушення, вчинив сім крадіжок, перший раз будучи неповнолітнім, тепер зрозумів, що так робити не можна, більше нічого не братиме без дозволу. Просив залишити його вдома. Крім цього, зазначив, що після вчинення злочину відвідував потерпілу, просив у неї вибачення, потім спілкувався з потерпілою по телефону, остання повідомила, що на суд з"явитися не зможе, так як працює, заяву про відсутність до нього претензій написала в поліції, зазначив, що телефонував потерпілій зранку перед судовим засіданням та напередодні ввечері.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно положень ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021078070000150 від 2 грудня 2021 року.

10 грудня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Зокрема такими є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021078070000150 від 2 грудня 2021 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 2 грудня 2021 року, протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 2 грудня 2021 року; протокол огляду з відеофайлу від 2 грудня 2021 року; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 11 грудня 2021 року; інші матеріали досудового розслідування в їх сукупності.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В свою чергу, стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_1 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

На переконання слідчого судді, ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення підтверджується перебуванням на розгляді у Великоберезнянському та Перечинському районних судах трьох обвинувальних актів складених щодо ОСОБА_1 про вчинення останнім умисних корисливих злочинів, що дає підстави вважати високою ймовірність вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має судимості та раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, а також те, що інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення були вчинені з корисливих мотивів, що в тому числі дає підстави вважати наявним ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

Оцінюючи можливість впливу на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цієї особи, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілої та дослідження їх судом.

Крім цього, слідчим суддею враховуються обставини, повідомлені підозрюваним ОСОБА_1 в судовому засіданні в ході розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу, про те, що підозрюваний спілкується з потерпілою, телефонує останній.

На думку слідчого судді, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказані ризики виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою та вказують про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Окрім цього, слідчим суддею взято до уваги відомості про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який має судимості та раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також відсутність у підозрюваного тісних соціальних зв`язків, місця роботи та джерела доходу у працездатному віці, наявність інших відкритих кримінальних проваджень.

Твердження сторони захисту про те, що підозрюваний має хвору матір не дають достатніх підстав вважати, що зазначений соціальний фактор сприятиме зменшенню існуючих ризиків.

З урахуванням викладеного, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, є особою молодого, працездатного віку, проте суспільно-корисною працею не займається, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_1 на свободу. За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане необхідністю забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_1 та зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Будь-яких доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 виключає можливість його утримання під вартою слідчому судді не надано, як і не встановлено обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на що слідчий суддя вважає, що таких перешкод немає.

Зазначені інші наведені захисником доводи на захист підозрюваного ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин, даних про особу підозрюваного, не можуть бути безумовною підставою для застосування щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про існування ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого.

З огляду на викладене, вимоги сторони захисту про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягають.

Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , майновий та сімейний стан підозрюваного, його вік, стан здоров`я, дані про його особу, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Цибик В.В., погоджене прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Безугла І.І., про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п"ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501; призначення платежу: застава за ОСОБА_1 у справі №298/1377/21; провадження №1-кс/298/363/21 згідно ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2021 року.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися за межі смт. Великий Березний без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілою у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду негайно.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 17 лютого 2022 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя Зизич В.В.