Ухвала суду № 102433523, 08.12.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/10268/15-к 08.12.2021

н\п 1-кп/490/400/2016

Справа № 490/10268/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гречаної С.І.

суддів Алєйнікова В.О., Скрипченко С.М.

за участю секретаря Муратової Д. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про скасування арешту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 382 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Бороденко С.А., обвинувачена ОСОБА_1 , захисник Безушко С.В., потерпілі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні адвокатом Крючковським С.О. заявлено клопотання про скасування арешту накладеного Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2015 року (справа №490/11431/15-к, провадження №1-кс/490/5975/2015 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2500 гектарів, кадастровий номер 4824880401:04:014:0004, оскільки дана земельна ділянка належить ОСОБА_12 на праві приватної власності, що підтверджується відповідними документами, та ніколи не була належна обвинуваченій ОСОБА_1 .

Прокурор Бороденко С.А. не заперечив проти зняття арешту.

Обинувачена ОСОБА_1 та її захисник Безушко С.В. також не заперечили проти зняття арешту, та обвинувачена зазначила, що ніколи не була власником зазначеної земельної ділянки.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає клопотання обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2015 року, було накладено арешт у кримінальному провадженні №12015150020001093, а саме на належну підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2500 гектарів, кадастровий номер 4824880401:04:014:0004.

Однак, як вбачається з документів долучених до клопотання про скасування арешту, а саме: договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.09.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грищенко Л.А. за реєстровим номером 1167, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за номером 10367326 12.09.2011 року, а також згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, кадастровий номер 4824880401:04:014:0004, власником земельної ділянки є ОСОБА_12 .

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (справа "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

За таких обставин, оскільки вищевказаним підтверджується, що зазначена земельна ділянка жодного відношення до обвинуваченої ОСОБА_1 не має, та остання ніколи не була власником зазначеної земельної ділянки та не мала на неї майнових прав, що було підтверджено і самою обвинуваченою ОСОБА_1 у судовому засіданні, з метою усунення обмежень у здійсненні права власності ОСОБА_12 стосовно земельної ділянки кадастровий номер 4824880401:04:014:0004, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 174 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2015 року арешт на земельну ділянку, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2500 гектарів, кадастровий номер 4824880401:04:014:0004.

Обтяження земельної ділянки площею 0,2500 гектарів, розташованої за за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4824880401:04:014:0004 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №12674763 (спеціальний підрозділ) зареєстроване 22.12.2015 року на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.12.2015 року (справа №490/11431/15-к) - припинити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя С.І. Гречана

Судді В.О. Алєйніков

С.М. Скрипченко