Рішення № 10243245, 26.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.10                                                                                           Справа№ 32/64

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Едемс”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональна аптечна база”Данфарм”, м.Львів

Про стягнення заборгованості в сумі 9529,04грн.

За участю представників сторін:          

Від позивача: Нагорний А.М.- представник по довіреності б\н від 05.01.2010р.

Від відповідача: Кавалець Л.П.- представник по довіреності б/н від 28.04.2010р.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Едемс”, м.Львів про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональна аптечна база”Данфарм”, м.Львів 9 529,04 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.04.2010року. Розгляд справи відкладався на 12.05.2010р. та на 26.05.2010р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах господарського суду.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача вимог ухвал суду не виконав, проти позову заперечив, відзив не надав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

26.06.2008р. між ТзОВ „Едемс” (продавець) та ТзОВ „Регіональна аптечна база ”Данфарм” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу №26/01-06 на підставі якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає і оплачує товар в асортименті і по цінах вказаних накладних (товаро-транспортних накладних), які є невід’ємною частиною договору, іменований далі „товар” (п.1.1. договору).

На виконання умов договору позивач протягом 2008-2009 р.р. поставив відповідачу товар на суму 14029,04 грн. згідно видаткових накладних: № Е-00006834 від 30.06.2008р. на суму 7566,12 грн.; № Е-00011496 від 26.11.2008р. на суму 2838,24 грн.; № Е-00015460 від 08.04.2009р. на суму 1654,28 грн.; № Е-00021547 від 30.09.2009р. на суму 1 970,40 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково в сумі 4500,00грн., внаслідок чого на момент подання позову заборгував позивачу 9 529,04грн.

Враховуючи тривалу відсутність оплати зі сторони відповідача, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованості в сумі 9 529,04грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повнітю, з огляду на наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Факт поставки відповідачу товару згідно умов договору на загальну суму 14029,04 грн. підтверджується видатковими накладними: № Е-00006834 від 30.06.2008р. на суму 7566,12 грн.; № Е-00011496 від 26.11.2008р. на суму 2838,24 грн.; № Е-00015460 від 08.04.2009р. на суму 1654,28 грн.; № Е-00021547 від 30.09.2009р. на суму 1 970,40 грн. (оригінали оглянуто судом, копії знаходяться у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строк оплати визначений сторонами у п. 3.2. договору, згідно якого оплата за кожну партію товару проводиться на умовах відстрочки платежу 45 календарних днів з моменту передачі товару покупцю.

Відповідач оплатив товар лише частково, в сумі 4500, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 26.02.2009р. та від 28.09.2009р.

Борг в сумі 9529,04 грн. залишився неоплаченим.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач оплати за отриманий товар повністю не провів, чим порушив свої обов'язки за договором.

Позивач, звертаючись до суду із позовом посилається на відсутність повного розрахунку зі сторони відповідача за поставлений йому товар. Дана вимога, підтверджена долученими до справи матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та є такими, що підлягають до задоволення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 612, 627-629, 655 ЦК України, ст.ст.174, 193, 202 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональна аптечна база”Данфарм”, вул.Рудненська,12 м.Львів (код ЄДРПОУ 32053158, р/р 26007006429001 у філї ЛРУ АТ Індекс-Банк м.Львів, МФО 325279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Едемс”, вул. Бузкова,2 м. Львів (код ЄДРПОУ 32181543, р/р 26001615097701 в ЛОФ «Укрсоцбанк»м.Львів, МФО 325019) 9 529,04грн. основного боргу, 102,00 грн.державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя