
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.01.2022 Справа №607/23374/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залів суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Тернопільській області, поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Олекси В.В., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до управління патрульної поліції в Тернопільській області, поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Олекси В.В., просить визнати протиправними дії поліцейського взводу № 2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Олекси Володимира Васильовича щодо складання ним постанови про адміністративне правопорушення від 04.12.2021 серії БАБ № 124221, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 36 КУпАП та скасувати постанову по справі про адміністративне від 04.12.2021 серії БАБ № 124221. Зазначає, що поліцейські не мали права накладати стягнення на місці зупинки, без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, звертає увагу суду, що відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення.
Від відповідача УПП в Тернопільській області ДПП надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник управління просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Звертає увагу, що поліцейським виявлено та зафіксовано факт порушення водієм ПДР України, а саме те, що позивач 04 грудня 2021 року о 03 год. 08 хв., керуючи автомобілем Хьюндай Санта Фе д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Тернополі по проспекту Злуки, 45 не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху, а саме при перестроюванні, а також не мав при собі поліса ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується записами нагрудних камер поліцейських та відео реєстратором. Вважає постанову законною та обґрунтованою.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 грудня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено її до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, з підстав викладених в ньому. Звертає увагу суду, що поліцейські упереджено до нього ставилися. Зазначив, що поліцейські повідомили його причину зупинки, як не увімкнення покажчика повороту. Разом з тим, він, здійснюючи маневр повороту увімкнув покажчик повороту. Отже, його зупинили безпідставно, та у зв`язку із цим безпідставно вимагали в нього пред`явити поліс страхування. В цьому випадку, на думку позивача, були відсутні підстави для вимоги про пред`явлення полісу страхування. Разом з тим, поліцейські незаконно обшукували його автомобіль, упереджено та невиховано ставилися до нього. Визнав, що на момент керування в нього закінчився термін дії полісу страхування.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 124221 від 04 грудня 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та частиною першою статті 126 КУпАП за те, що 04 грудня 2021 року о 03 год. 08 хв., керуючи автомобілем Хьюндай Санта Фе д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Тернополі по проспекту Злуки, 45 не мав при собі реєстраційного документа на транспортний засіб та поліса ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, а також здійснював рух без увімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, чим порушив вимоги п.п. 2.1.б, 2.1Г, 19.1а ПДР України.
Судом досліджено відеозапис з нагрудних камер поліцейських ВО 00124 та відеореєстратора службового автомобіля, на них зафіксовано процес спілкування поліцейських із позивачем після його зупинки та факт відмови ОСОБА_1 , пред`явити поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Щодо правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
Частиною другою статті 122 кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено адміністративну відповідальність та адміністративне покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн), серед іншого, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Пунктом 19.1а Правил дорожнього руху передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що відповідач не надав достатніх доказів керування ОСОБА_1 без увімкненого ближнього світла фар в темну пору доби. Так, на відеореєстраторі службового автомобіля та відеозаписах нагрудних камер поліцейських вказане правопорушення не зафіксоване.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Тому суд доходить переконання, що сукупність наданих сторонами доказів та пояснень не дає можливість встановити винність позивача у порушенні вимог частини другої статті 122 КУпАП.
Щодо правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно підпунктами «б» та "ґ" п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення) та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Згідно із пунктом 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно зі статтею 53 Закону № 1961-IV, посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Отже, положеннями статті 53 Закону № 1961-IV передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України, встановлено обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс.
Виходячи з наведених вище правових норм, суд доходить висновку, що право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП полягає, зокрема, у непред`явленні відповідного документів на вимогу працівників поліції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №686/15383/17, від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17, від 21 листопада 2018 року у справі №465/6677/16-а., від 02 грудня 2019 року у справі №164/2068/17.
Окремо варто зауважити, що притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт іншого правопорушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.
Судом з відеозапису з нагрудної відеокамери інспектора патрульної поліції встановлено, що позивач на вимогу патрульного поліцейського не пред`явив полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та реєстраційного документу на транспортний засіб.
Тому, суд доходить висновку, що позов підлягає до часткового задоволення позовних вимог в частині скасування постанови серії БАБ № 124221від 04.12.2021 р. в частині притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а провадження по справі в цій частині закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В задоволенні позову про скасування постанови в частині притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП слід відмовити.
Оскільки при винесені оскаржуваної постанови відповідачем застосовані норми статті 36 КУпАП, яка визначає, що при декількох правопорушеннях стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, то розмір штрафу слід зменшити до розміру, який встановлено частиною першою статті 126 КУпАП, - 25 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн, передбачений частиною першою статті 126 КУпАП.
Суд відхиляє доводи позивача, про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення у справі а також розгляд справи не за місцем знаходження органу поліції. Так, 08 серпня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VІІІ від 14 липня 2015 року, яким внесені зміни до КУпАП. Цими змінами законодавець наділив органи Національної поліції правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. (ст. 276 КУпАП). Наведеним вище Законом України № 596-VІІІ від 14 липня 2015 року внесені зміни і до ст. 258 КУпАП, у якій визначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, законодавець звільнив Національну поліцію від обов`язку по складанню протоколу у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до її компетенції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Правила частини п`ятої статті 258 КУпАП щодо складання протоколу у випадку оспорення правопорушення, не поширюються на випадки притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. При цьому, уповноважені органи (посадові особи) отримали право на місці вчинення правопорушення виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Також, зважаючи на те, що виносячи оскаржувану постанову поліцейський взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрал поліції Олекса В.В. діяв від імені УПП в Тернопільській області ДПП, він не є належним відповідачем, а тому в частині позовних вимог до нього слід відмовити.
Крім того, вимоги щодо визнання протиправними дії поліцейського щодо складання ним оскаржуваної постанови до задоволення не підлягає, оскільки такий спосіб захисту не передбачений частиною третьою статті 286 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 77, 242, 244, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 7, 33, 245, 251, 268, 280, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесену поліцейським УПП в Тернопільській області ДПП БАБ № 124221від 04.12.2021 р. в частині притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а провадження по справі в цій частині закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення зменшивши розмір штрафу накладеного на ОСОБА_1 до 425(чотириста двадцять п`ять) грн.
В задоволенні позову до поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрал поліції Олекса В.В. та про скасування постанови в частині притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмий апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, код ЄДРПОУ 40108646.
Головуючий суддяВ. М. Позняк
Судове рішення № 102431192, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 05.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/23374/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: