Рішення № 10243083, 02.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.10                                                                                 Справа № 9/145

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Млін-Сервіс", м. Луганськ,

до Колективного підприємства "Свердловський агробуд", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 7 600 грн. 00 коп.

в присутності представників:

від позивача –не прибув,

від відповідача – Чухрієнко В. Д., дов. № 51, від 02.07.10

в с т а н о в и в:

позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 7600,0 грн., за поставлений товар, крім того, судові витрати.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі.

Відповідач, КП "Свердловський агробуд", відзивом на позовну заяву, поданому у судовому засіданні 02.07.10, з позовом не погодився та надав до матеріалів справи копію платіжного доручення № 251 від 29.08.08 щодо часткового погашення боргу у розмірі 3800,0 грн., за таких обставин сума боргу складає 3800,0 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач, ТОВ "Млін-Сервіс", посилається на факт поставки відповідачу товару (шифер) за накладною МС-0000485 від 18.06.08 на суму 7600,0 грн., що підтверджується довіреністю на отримання ТМЦ № 475433 від цієї ж дати.

Оскільки строк оплати товару не був встановлений, відповідачу було направлено вимогу від 19.03.10 про сплату боргу з посиланням на норму п. 2 ст. 530 ЦК України, однак на час звернення з цим позовом гроші не сплачені.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача суми боргу у розмірі 7600,0 грн. за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товару (шифер) за накладною МС-0000485 від 18.06.08 на суму 7600,0 грн. (а.с. 10), що підтверджується довіреністю на отримання ТМЦ № 475433 від цієї ж дати (а.с. 11).

В силу не укладення письмового договору між сторонами, строк виконання господарського (грошового) зобов'язання щодо оплати відповідачем товару не встановлювався, тому, за правилом ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник (відповідач) повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач направив відповідачу вимогу від 19.03.10 про сплату боргу з посиланням на норму п. 2 ст. 530 ЦК України, що підтверджується доказами її направлення (а.с. 12).

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Незважаючи на отримання вимоги відповідач не виконав свого зобов'язання з оплати товару в повному обсязі, сплативши частково за платіжним дорученням № 251 від 29.08.08 у розмірі 3800,0 грн., що підтвердив відповідним документом відповідач, тому на час розгляду справи сума боргу складає 3800,0 грн.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність невиконання відповідачем зобов'язання з оплати товару у розмірі 3800,0 грн., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, КП "Свердловський агробуд", 94809, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Комсомольська, 17, код 03583255, на користь позивача, ТОВ "Млін-Сервіс", 91031, м. Луганськ, кв-л Героїв Брестської крепості, буд. 16, кв. 2, код 25359088, заборгованість за товар у розмірі 3800,0 грн., крім того, витрати зі сплати держмита – 51,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –118,0 грн.

3. У задоволенні позову щодо стягнення боргу у розмірі 3800,0 грн. –відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             А.Г. Ворожцов