Рішення № 102427984, 04.01.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/5503/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним і скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.06.2021 р. 8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 Головного управління ДПС у Чернівецькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2021 року;

- зобов`язати відповідача поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку та включити його до реєстру платників єдиною податку з 01.07.2021 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є фізичною особою - підприємцем з 18.07.2019 року та є платником єдиного податку третьої групи. Рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 30.06.2021 року №8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 позивача виключено з реєстру податків єдиного податку з 01.07.2021 року у зв`язку з наявністю у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, у порядку абз.3 п.299.10 ст.299 та абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України. Позивач звернувся з заявою до ДПС України, в якій просив скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, однак за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення про залишення скарги ФОП ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 30.06.2021 року №8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, яке оскаржується без змін.

Позивач вказує, що спірне рішення №8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 від 30.06.2021 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку було прийнято контролюючим органом на підставі інтегрованої картки платника податку, а не на підставі акта перевірки, як передбачено п.299.11 ст. 299 ПК України. Крім цього звертав увагу, що дізнавшись про наявний борг, повністю погасив вказану заборгованість.

2. Відповідач подав відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечував щодо задоволення позовних вимог. Вказував, що рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області №8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 від 30.06.2021 року анульовано реєстрацію платника єдиного податку ОСОБА_1 , оскільки встановлено, що у фізичної особи - підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку встановленому Податковим кодексом України, що підтверджено інтегрованою карткою платника податку по єдиному податку з фізичних осіб. Розмір податкової заборгованості у фізичної особи - підприємця станом на 01.06.2021 року становила 8992,51 грн. Вищенаведене стало підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку у зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку встановленому Податковим кодексом України та відповідно до абзацу 8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України. Датою анулювання реєстрації є 01 липня 2021 р.

Відповідач зазначає, що в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 за кодом НОМЕР_1 "Єдиний податок з фізичних осіб" на кожне перше число протягом двох послідовних кварталів (І квартал 2021 року та ІІ квартал 2021 року) був наявний податковий боргу, а саме: на 01.01.2021 6504,41 грн, 01.03.2021 3498,04 грн, 01.04.2021 3498,04 грн, 01.05.2021 3498,04 грн, 01.06.2021 8992,51 грн. Податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб виник 19.11.2020 у сумі 6504,41 грн.

Відповідач вказує, що Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення №8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 від 30.06.2021 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку за недотримання платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 вимог п.п. 8 пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПК України на підставі п.299.10 ст. 299 ПК України, який не передбачає проведення документальної перевірки та складення акта перевірки.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 21.10.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. 13.12.2021 року ухвалою суду здійснено перехід із спрощеного позовного провадження без виклику сторін у спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі.

3. 29.12.2021 року представником позивача подано до суду заяву, про стягнення на користь позивача судових витрат, в тому числі (судовий збір, комісійний збір банку, витрати на правничу допомогу).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

2. Представник відповідача в судовому засіданні подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.

3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем 18.07.2019 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку, позивач з 18.07.2019 року перебуває на 3 групі платника єдиного податку.

2. Рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області №8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 від 30.06.2021 року позивача виключено з реєстру податків єдиного податку з 01.07.2021 року у зв`язку з наявністю у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів у порядку абз.3 п.299.10 ст.299 та абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України.

3. 20.07.2021 року позивач звернувся до ДПС України з заявою, у якій просив скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця.

4. 17.09.2021 року за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення про залишення скарги ФОП ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 30.06.2021 року №8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, яке оскаржується без змін.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

2. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту 54.1 статті ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1, пункту 294.2 статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених вказаною главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

У відповідності до пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст.299 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

3. Таким чином, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

Судом встановлено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку було прийнято не на підставі акту за наслідками проведеної перевірки за фактом наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, як це передбачено п. 299.11. статті 299 ПК України, а на підставі інформації із баз даних ДПС про те, що за позивачем послідовно, станом на 01.06.2021 року рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 8992,51 грн.

Суд зазначає, що відомості інтегрованої картки в цьому випадку, не є належним доказом, оскільки факт порушення строків сплати податкових зобов`язань і відповідних сум цих зобов`язань встановлюється відповідною перевіркою, за результатами якої складається акт.

Оскільки аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках, тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області безпідставно прийнято рішення №8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 від 30.06.2021 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку без проведення перевірки із складенням відповідного акту перевірки.

4. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №813/1373/16, від 12 листопада 2019 року у справі №820/274/17, від 19 листопада 2019 року у справі №200/5738/19-а, від 26.02.2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 року у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 року у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 року у справі №813/4266/17, від 06 листопада 2018 року у справі №820/4721/17.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Враховуючи те, що реєстрація позивача як платника податку була анульована протиправно, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача платником єдиного податку з 01.07.2021 року.

6. Підсумовуючи наведене вище в контексті встановлених обставин в справі, суд дійшов до висновку, що рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 30.06.2021 року №8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 про анулювання реєстрації платника єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню, та зобов`язує Головне управління ДПС у Чернівецькій області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку та включити його до реєстру платників єдиною податку з 01.07.2021 року.

7. Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, слід стягнути на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

2. Стосовно вимоги про стягнення комісії банку у розмірі 22,70 грн, сплачених при перерахуванні судового збору, суд зазначає, що вказані кошти були зараховані на рахунки банківської установи, а не державного бюджету, на умовах угоди банку та клієнта щодо оплати банківських послуг, а тому їх стягнення судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат є безпідставним.

3. З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, у поданому позові також заявлено вимогу про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат.

Згідно матеріалів справи представником позивача надано документи, в яких вказується про витрати позивача на правову допомогу в сумі 12000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, згідно частини сьомої названої статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів: обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

4. Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Проте, представником позивача не надано суду будь-який розрахунковий документ, що свідчать про оплату гонорару.

При цьому, твердження представника позивача про те, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню незалежно від проведення такої оплати на день ухвалення судового рішення, згідно правових позицій Верховного суду - суд відхиляє, в тому числі і з огляду на правову позицію в рішенні Великої Палати Верховного суду у справі №904/4507/18 від 12.05.2020 року, на яку посилається представник позивача, оскільки згідно цього ж рішення позивачем надано суду платіжне доручення, яке власне і досліджувалось судом при формуванні правової позиції.

5. З огляду на те, що на дату прийняття рішення у даній справі позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами понесення ним фактичних судових витрат на професійну правничу допомогу - тому суд у відповідності до частини 7 статті 139 КАС України залишає без розгляду заява представника позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 30.06.2021 року № 8138/6/3/ФОП/24-13-24-07 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2021 року.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку та включити його до реєстру платників єдиною податку з 01.07.2021 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати - судовий збір в сумі 2270,00 грн.

5. В задоволенні заяви представника позивача про стягнення комісії банку в сумі 22,70 грн - відмовити.

6. Заяву представника позивача в частині, що стосується стягнення витрат на правничу допомогу - залишити без розгляду.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 44057187)

Суддя О.В. Боднарюк