Рішення № 102427957, 05.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року справа № 580/8199/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката Горщара С.В. від імені ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

01.10.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Горщара С.В. ( АДРЕСА_1 ) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач) про:

визнання протиправними та скасування вимог відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-4307-50 в сумі 18276,72грн, від 12.02.2020 №Ф-4307-50 в сумі 29293,44грн, від 17.11.2020 №Ф-4307-50 в сумі 35588,74грн, від 10.02.2021 №Ф-4307-50 в сумі 37788,74грн;

зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з єдиного соціального внеску позивача у розмірі 37788,44грн.

Додатково просив судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не здійснював фактично діяльності як фізична особа-підприємець, оскільки знаходився у Польщі і там працював. На початку серпня 2021 року здійснено арешт його карткових рахунків органом державної виконавчої служби. Після звернення до виконавчої служби отримав інформацію, що виконавче провадження відкрито на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки). На запит його адвоката отримав інформацію, що в інтегрованій картці міститься інформація щодо нарахування єдиного соціального внеску у загальній сумі 37788,74грн. Стверджує, що не отримував оскаржувані вимоги, оскільки протягом 2019-2021 років знаходився у Польщі. Тому не міг їх отримати. Вважає, що відповідач порушив процедуру, яка передує прийняттю оскаржуваних вимог.

Ухвалою суду від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву. Вказану ухвалу позивач отримав 06.12.2021, його представник - 03.12.2021, а відповідач - 16.11.2021, що підтверджується даними рекомендованих повідомлень про поштові вручення та розпискою.

30.11.2021 відповідач подав до суду відзив, в якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обгрунтування зазначив, що відповідно до реєстраційних та облікових даних ІС «Податковий блок» з 24.12.2004 до 26.05.2021 позивач перебував на обліку в контролюючому органі як фізична особа-підприємець. Станом на дату розгляду справи позивач перебуває на обліку у відповідача як фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності. Згідно з обліковими даними інформаційної системи відповідача загальна сума заборгованості позивача як фізичної особи-підприємця станом на дату формування оскаржуваної вимоги становила 37788,74грн, яка виникла в результаті несплати автоматично проведених нарахувань за періоди:

8448,00 грн (704 грн за 12 місяців) - нарахування за 2017 рік;

9828,72 грн (819,06 грн за 12 місяців) - нарахування за 2018 рік;

11016,72 грн (918,06 грн за 12 місяців) - нарахування за 2019 рік;

2078,12 грн по строку сплати 21.01.2020 - нарахування за січень, лютий 2020 року;

1039,06 грн по строку сплати 20.07.2020 - нарахування за липень 2020 року;

3178,12 грн по строку сплати 21.10.2020 - нарахування за ІІІ квартал 2020 року;

2200,00 грн по строку сплати 19.01.2021 - нарахування за ІV квартал 2020 року. На підставі вказаних даних відповідач сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4307-50 від 06.02.2019, 12.02.2020, 17.11.2020 та від 10.02.2021 та направив її позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням на адресу, зазначену у витязі з ЄДРПОУ. Вимоги були повернуті за закінченням терміну зберігання. Вважає, що належним чином вручені позивачу. Просив суд не брати до уваги посилання позивача на те, що він фактично не здійснював підприємницьку діяльність та знаходився у Польщі, де працював, оскільки не надав належних доказів працевлаштування та фактичної сплати роботодавцем єдиного соціального внеску. Підставою для формування вимоги стали відомості з облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а підставою для нарахування єдиного внеску є імперативні норми закону. Станом на дату розгляду справи заборгованість не погашена.

Оскільки обґрунтованих заяв про судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні не надійшло, зважаючи на відсутність доцільності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив розглянути спір у спрощеному письмовому провадженні (без виклику сторін).

Оцінивши доводи учасників спору, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що позивач зареєстрований як фізична особо-підприємець з 24.12.2004. Основний вид економічної діяльності - « 51.61.0 ОПТОВА ТОРГІВЛЯ ВЕРСТАТАМИ».

З відомостей в ЄДРПОУ суд установив, що позивач припинив підприємницьку діяльність 26.05.2021, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач сформував позивачу вимоги №Ф-4307-50-У та №Ф-4307-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску:

від 06.02.2019 на загальну суму 18276,72 грн, яку у лютому 2019 року надіслав позивачу за його адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від 12.02.2020 на загальну суму 29293,44грн, яку 20.02.2020 надіслав позивачу за його адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від 17.11.2020 на загальну суму 35588,74грн, яку 25.11.2020 надіслав позивачу за його адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від 10.02.2021 на загальну суму 37788,74грн, яку 01.03.2021 надіслав позивачу за його адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Всі рекомендовані листи повернулися відповідачу з довідками про причини невручення за закінченням терміну зберігання.

Перебування позивача у Польщі підтверджено виключно щодо періодів: щодо візи на 18.04.2019-11.10.2019 підтверджується використання, а саме перетин кордону згідно зі штампами прикордонної служби 12.05.2019-08.10.2019, щодо 25.10.2020-22.04.2021 - перетин 30.10.2020-24.04.2021, щодо 15.06.2021-07.06.2022 - перетин 21.06.2021.

Заявою про доручення виконання робіт іноземцеві підтверджується, що позивачу доручено посаду та вид роботи, яку він виконуватиме за кордоном, а саме працівник виробництва - ручний пакувальник. У заяві вказано період, на який суб`єкт доручає іноземцю, тобто позивачу виконання робіт, а саме від 25.10.2020 до 22.04.2021.

Надалі відповідач звертався до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області заявами про відкриття виконавчого провадження:

від 25.04.2019 №13694/23-00-17-02-017 для виконання вимоги від 06.02.2019 №Ф-4307-50-У про стягнення заборгованості з позивача на користь ДПІ у м.Черкасах на суму 18276,72 грн;

від 03.06.2021 №4479/5/23-00-13-0217 для виконання вимоги від 27.04.2021 №Ф-4307-50-У про стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача на суму 19512,02 грн

11.08.2021 вих.№б/н адвокат Горщар С.В. звернувся до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації та копій документів, в якому просив протягом п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати:

інформацію щодо підстав нарахування позивачу єдиного соціального внеску;

інформацію про взяття на облік податковими органами позивача як фізичну особо-підприємця;

зворотній бік інтегрованої картки платника позивача з єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 з повним описом графи «Опис операції»;

копії вимоги зі сплати недоїмки з єдиного внеску (або корінці до них) винесених щодо позивача, починаючи з 2013 року та докази їх надсилання на податкову адресу платника;

інформацію щодо звернення вищезазначених вимог до стягнення.

Відповідач листом від 28.08.2021 №17127/6/23-00-24-0326 повідомив. Позивач перебував на обліку у відповідача з 29.12.2004 до 26.05.2021 як платник податків на загальних підставах (загальна система оподаткування). За період перебування позивача на загальній системі оподаткування ДПС України в автоматичному режимі були проведені нарахування з єдиного внеску:

09.02.2018 в сумі 8448,00 грн (за 2017 рік);

19.04.2018 в сумі 2457,18грн (за І квартал 2018 року);

19.07.2018 в сумі 2457,18 грн (за ІІ квартал 2018 року);

19.10.2018 в сумі 2457,18 грн (за ІІІ квартал 2018 року);

19.01.2019 в сумі 2457,18 грн (за ІV квартал 2018 року);

19.04.2019 в сумі 2754,18 грн (за І квартал 2019 року);

19.07.2019 в сумі 2754,18 грн (за ІІ квартал 2019 року);

19.10.2019 в сумі 2754,18 грн (за ІІІ квартал 2019 року);

19.01.2020 в сумі 2754,18 грн (за ІV квартал 2019 року);

19.04.2020 в сумі 2078,12 грн (за І квартал 2020 року);

19.07.2020 в сумі 1039,06 грн (за ІІ квартал 2020 року);

19.10.2020 в сумі 3178,12 грн (за ІІІ квартал 2020 року);

19.01.2021 в сумі 2200,00 грн (за ІV квартал 2020 року).

У позивача в результаті несплати єдиного внеску виникла заборгованість. Тому відповідач сформував вимоги про сплату боргу (недоїмки) та направив поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення: від 10.02.2021 №Ф-4307-50, від 17.11.2020 №Ф-4307-50, від 12.02.2021 №Ф-4307-50, від 06.02.2019 №Ф-4307-50. Однак всі рекомендовані листи повернулись за закінченням встановленого строку зберігання. Дата повернення рахується датою вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки). Станом на 28.08.2021 за позивачем рахується недоїмка з єдиного внеску в сумі 37788,74 грн (не враховуючи пеню та штрафні санкції, які виникнуть після сплати боргу).

Згідно з відомостями інтегрованої картки відповідача щодо позивача обліковано станом на 31.01.2021 недоїмку в сумі 37788,74 грн, яка виникла внаслідок нарахування відповідачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ФОП, в т.ч.. на спрощеній системі та фермерам. Протягом 2018, 2019, 2020 та 2021 років недоїмка не сплачена.

Тому позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Нормативно-правовим документом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VІ)

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Виключно Законом №2464-VІ визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (п.2 статті 2).

Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (ч.1 ст.12 Закону №2464-VІ). Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об`єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9 Закону).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VІ недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органам у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої ст.25 Закону №2464-VІ рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Згідно з пунктами 1, 4, 5, 15 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є:

роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 ЗУ №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно з ч.8 ст.9 ЗУ №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

База нарахування ЄВ визначена в ст.7 вказаного Закону.

Зокрема, відповідно до ч.1 єдиний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

4) для платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами;

5) для платників, зазначених у пункті 16 частини першої статті 4 цього Закону, - на суми, що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування та сплата єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, з дня направлення по день перетину кордону України у зв`язку з остаточним поверненням в Україну здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Отже, для обчислення ЄВ має значення вид платника та база нарахування.

З інтегрованої картки щодо позивача з ЄВ суд установив. У період, коли він був зареєстрований фізична особа-підприємець, з 09.02.2018 обліковувалася недоїмка, яка виникла в результаті несплати автоматично проведених нарахувань за періоди: 8448,00 грн (704 грн за 12 місяців) - нарахування за 2017 рік; 9828,72 грн (819,06 грн за 12 місяців) - нарахування за 2018 рік; 11016,72 грн (918,06 грн за 12 місяців) - нарахування за 2019 рік; 2078,12 грн по строку сплати 21.01.2020 - нарахування за січень, лютий 2020 року; 1039,06 грн по строку сплати 20.07.2020 - нарахування за липень 2020 року; 3178,12 грн по строку сплати 21.10.2020 - нарахування за ІІІ квартал 2020 року; 2200,00 грн по строку сплати 19.01.2021 - нарахування за ІV квартал 2020 року. Із-за відсутності сплати ЄВ недоїмка збільшилася і станом на дату припинення його підприємницької діяльності 26.05.2021становила 37788,74грн.

Відповідно до ч.1 ст.52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, факт припинення підприємницької діяльності не припиняє (не погашає) обов`язку сплати заборгованості, що виникла під час її здійснення.

Відповідно до п.54.1.ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, зобов`язання позивача не сплачені у встановлений Законом строк, що увійшли до оскаржуваних вимог від 06.02.2019 №Ф-4307-50 в сумі 18276,72грн, від 12.02.2020 №Ф-4307-50 в сумі 29293,44грн, від 17.11.2020 №Ф-4307-50 в сумі 35588,74грн, від 10.02.2021 №Ф-4307-50 в сумі 37788,74грн, є його заборгованістю.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску згідно з ч.4 ст.8 ЗУ №2464-VI визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч.5 вказаної статті Закону ЄВ для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Днем сплати єдиного внеску згідно з ч.10 ст.9 ЗУ №2464-VI вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч.11 ст.9 ЗУ №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок згідно з ч.12 вказаної статті Закону підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Податкові органи відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ №2464-VI зобов`язані, серед іншого, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону та вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.

Заходи впливу та стягнення визначені ст.25 ЗУ №2464-VI.

Зокрема, відповідно до ч.2 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (ч.4 ст.25 ЗУ №2464-VI).

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до пунктів 2-4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція №449), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки). Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що перебування позивача за кордоном та нездійснення ним підприємницької діяльності не звільняє його від нарахування та сплати ЄВ.

Заявою про доручення виконання робіт іноземцеві підтверджується, що позивачу доручено посаду та вид роботи, яку він виконував за кордоном, на період від 25.10.2020 до 22.04.2021. Докази сплати роботодавцем ЄВ не підтверджені сукупністю належних та достовірних доказів.

Дотримуючись меж заявлених позовних вимог відповідно до ст. 9 КАС України та підстав позову, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність вимог відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-4307-50 в сумі 18276,72грн, від 12.02.2020 №Ф-4307-50 в сумі 29293,44грн, від 17.11.2020 №Ф-4307-50 в сумі 35588,74грн, від 10.02.2021 №Ф-4307-50 в сумі 37788,74грн не обґрунтовані. Вказані вимоги винесені відповідачем з дотриманням вказаних вище вимог Закону. Отже, відповідач не порушив вказаних вище вимог Закону та прав позивача.

Тому суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є правомірними, відсутні підстави для виключення з інтегрованої картки вказаного боргу, а позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Зважаючи на результат вирішеного спору, понесені судові витрати позивачем, підтверджені квитанцією від 15.09.2020 №86831 про сплату судового збору за звернення до суду в розмірі 908,00грн, відповідно до ст.139 КАС України не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову адвоката Горщара С.В. ( АДРЕСА_1 ) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) про:

визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-4307-50 в сумі 18276,72грн, від 12.02.2020 №Ф-4307-50 в сумі 29293,44грн, від 17.11.2020 №Ф-4307-50 в сумі 35588,74грн, від 10.02.2021 №Ф-4307-50 в сумі 37788,74грн;

зобов`язання виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з єдиного соціального внеску в розмірі 37788,44грн.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення буде виготовлене у повному обсязі та підписане 05.01.2022.