Рішення № 102427753, 05.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13794/21

РІШЕННЯ

іменем України

05 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та таким, що прийняте з порушеннями чинного законодавства України, а також скасувати рішення Управління ДМС України в Хмельницькій області від 21.09.2021 №264 про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію";

- зобов`язати Управління ДМС України в Хмельницькій області повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 21.09.2021 № 264 про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у листопаді 2010 звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на імміграцію в Україну. Після проведення перевірок, у зв`язку із не виявленням підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, відповідач 15.12.2010 надав ОСОБА_1 дозвіл на імміграцію в Україну та посвідку на постійне проживання в Україні. В подальшому у 2014 та у 2017 роках позивачу проводився обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв`язку з оновленням та у зв`язку із досягненням позивачем 25-річного віку) терміном дії "безстроково" відповідно. Зазначив, що з ним проживає його дружина ОСОБА_4 та троє малолітніх дітей, які народилися в м. Хмельницькому. У вересні 2021 позивач дізнався, що рішенням від 21.09.2021 №264 скасований дозвіл на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 подав неправдиві відомості щодо громадянства його сестри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і в справі немає підтвердження того, що вона є громадянкою України (народилася в м. Хмельницькому). Позивач вважає це рішення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню через необґрунтованість, просить позов задовольнити.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на звернення дружини позивача ОСОБА_4 17.09.2021 про обмін посвідки на постійне проживання в Україні, після проведення визначених законодавством перевірок, було встановлено, що під час подання заяви та підтверджувальних документів для отримання дозволу на імміграцію в її чоловіка ОСОБА_1 не було на те законних підстав, які передбачені статтею 4 Закону України "Про імміграцію", а позивач для отримання дозволу на імміграцію подав неправдиві відомості, щодо громадянства своєї сестри. Вважає, що рішення Управління ДМС України в Хмельницькій області 21.09.2021 №264 про скасування дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію" прийняте на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 18.10.2021 суд відкрив провадження в цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 прибув в Україну з метою постійного проживання та 23.11.2010 звернувся до ВГІРФО УМВС України в Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про імміграцію", оскільки його повнорідна сестра ОСОБА_5 , є громадянкою України.

Після проведення визначених законодавством перевірок, 17.12.2010 ОСОБА_1 був документований ВГІРФО УМВС України в Хмельницькій області посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 . В подальшому зазначена посвідка була обміняна 22.10.2014 році на посвідку серії НОМЕР_2 та 20.09.2017 посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_2 була обміняна на посвідку серії НОМЕР_3 (в зв`язку із досягненням 25-річного віку) терміном дії "безстроково".

17.09.2021 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області звернулася з заявою про обмін посвідки на постійне проживання в зв`язку з досягненням 25-річного віку громадянка Киргизької Республіки ОСОБА_4 , яка отримала дозвіл на імміграцію в Україну на підставі пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України "Про імміграцію", оскільки є дружиною іммігранта, громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_1 .

УДМС України в Хмельницькій області було здійснено перевірку законності надання дозволу на імміграцію чоловіку заявниці - громадянину Киргизької Республіки ОСОБА_1 , за результатами якої встановлено, що його повнорідна сестра не є громадянкою України, а з моменту народження та по теперішній час є громадянкою Киргизької Республіки. Тобто було встановлено, що під час подання заяви та підтверджувальних документів для отримання дозволу на імміграцію в позивача не було на те законних підстав, які передбачені статтею 4 Закону України "Про імміграцію", а позивач для отримання дозволу на імміграцію подав неправдиві відомості, щодо громадянства своєї сестри.

Рішенням від 21.09.2021 №264 Управління ДМС України в Хмельницькій області скасувало дозвіл на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію".

Позивач, вважаючи це рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов`язки, що і громадяни України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

За змістом частини 15 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

При цьому, документами, що засвідчують законність перебування іноземця, особи без громадянства на території України, можуть бути посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання.

Пунктом 42 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321 (далі - Порядок №321), передбачено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 36 і 37 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Пунктами 36 та 37 Порядку оформлення визначено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, та перевірку поданих нею документів.

Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру, та відомчої інформаційної системи ДМС.

Перевірка законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України здійснюється з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, "Аркан" або шляхом надсилання запитів до Адміністрації Держприкордонслужби, відповідь на які Адміністрація Держприкордонслужби надає протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту.

Чинність дозволу на імміграцію, копія якого надана іноземцем або особою без громадянства, перевіряється шляхом вивчення матеріалів справи про надання такого дозволу.

Суд враховує, що у 2010 році позивач отримав посвідку на постійне проживання в Україні.

При наданні позивачу посвідки на постійне місце проживання в Україні ВГІРФО ГУМВС України в Хмельницькій області проводив перевірку законності залишення позивача на постійне проживання на території України та керувався положеннями Закону України "Про імміграцію", підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявив та надав посвідку на постійне місце проживання в Україні.

Відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про імміграцію" підлягає скасуванню дозвіл на імміграцію, а стаття 13 вказаного Закону встановлює вилучення посвідки на постійне місце проживання на підставі скасування дозволу на імміграцію.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію може бути скасовано якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про імміграцію", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Тобто, підставою для вилучення у іноземця посвідки на постійне проживання в Україні є рішення компетентного органу про скасування раніше наданого дозволу на імміграцію.

Відповідно до пунктів 21-24 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і подання про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою КМ України №1983 від 26.12.2002, Дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію.

Копія рішення про скасування дозволу на імміграцію видається не пізніше як у тижневий строк з дня його прийняття особі, стосовно якої прийнято таке рішення, під розписку чи надсилається рекомендованим листом.

Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

Отже, наведені вище вимоги Закону України "Про імміграцію" положення Порядку №1983 покладають на органи, які розглядають питання про скасування дозволу на імміграцію обов`язок проведення всебічної перевірки на підставі відповідного подання.

Суд зазначає також, що при наданні позивачу посвідки на постійне місце проживання в Україні у 2010 році, ВГІРФО ГУМВС України в Хмельницькій області проводило перевірку законності залишення її на постійне проживання на території України та підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявило та надало посвідку на постійне місце проживання в Україні, а в подальшому в 2014 та в 2017 році провело обмін вказаної посвідки, тому доводи відповідача про те, що позивачу посвідку на постійне місце проживання в Україні було надано з порушенням вимог законодавства, суд вважає необґрунтованими.

Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у Постанові від 13.03.2018 по справі №820/3610/17 та 26.06.2020 по справі №820/1861/17.

Як зазначалося вище, Законом України "Про імміграцію" встановлено вичерпний перелік підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну, зі змісту якого вбачається, що підставами для скасування дозволу на імміграцію можуть бути лише винні дії іммігранта.

З урахуванням того, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію" при прийнятті 15.12.2010 уповноваженим органом рішення про надання дозволу на імміграцію в України позивачу, суд вважає, що спірне рішення від 21.09.2021 №264 про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну прийняте відповідачем необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.

Додатково суд вважає, що якщо дозвіл на імміграцію позивачу було надано через помилку або зловживання посадових осіб суб`єкта владних повноважень, перекладення тягаря наслідків такої помилки або зловживання на позивача у справі є порушенням його законних прав та інтересів.

Вказане відповідає принципу "належного урядування" відповідно до якого, допущені державними органами помилки не можуть виправлятися за рахунок інших осіб та тягнути для них негативні наслідки, а тому навіть за умови неправомірного документування позивача посвідкою на постійне проживання в Україні ці обставини не можуть бути виправлені за рахунок позивача та мати для неї та її дітей негативні наслідки у вигляді скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання.

Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про невідповідність спірного рішення від 21.09.2021 №264 про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Управління ДМС України в Хмельницькій області повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 21.09.2021 №264 про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну, суд зазначає наступне.

Діючим законодавством встановлена процедура повідомлення Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну, а тому суд не може підміняти цю процедуру та адміністративного суб`єкта, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Враховуючи встановлене, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання Управління ДМС України в Хмельницькій області повідомити Адміністрацію ДПС України про скасування рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну.

Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 21.09.2021 №264 про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 січня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 37864148)

Головуючий суддя В.В. Матущак