Рішення № 102427343, 05.01.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2022 року Справа № 480/11066/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/11066/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області № 183450012274 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити пенсію за віком.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07 червня 2021 року відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській було прийняте рішення № 183450012274 про відмову в призначенні позивачу пенсії, оскільки встановлено, що згідно з наданими документами страховий стаж позивача становить 22 роки 7 місяців 18 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно книжки НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші відсутня печатка підприємства або відділу кадрів, а також підпис відповідальної особи, чим порушено п. 2.11 розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, яка затверджена наказом Держкомпраці СРСР за № 162 від 20.06.1974 р.

Позивач вважає, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах. Відтак, враховуючи те, що у трудовій книжці позивача у відомостях про роботу записи виконані у відповідності до вимог Інструкції № 58, спірний період підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Ухвалою суду від 02.11.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до положень частин 2, 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 року - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше.

До прийняття Закону України № 1058 діяв Закон України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991.

Зокрема, статтею 56 Закону № 1931-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно вимог п. 3 даної постанови, позивач має довести наявність у нього стажу роботи.

Як доказ мають бути надані дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Позивачем будь-яких підтверджуючих документів за періоди роботи з 28.06.1986 по 31.12.1999, які зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 ні управлінню, ні суду не подано.

Пунктом 17 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідач зазначив, що з відповідною заявою позивач до Головного управління не звертався.

Таким чином, періоди роботи з 28.06.1986 по 22.08.1986, з 27.08.1986 по 09.12.1987, з 02.02.1988 по 21.06.1988, з 28.06.1988 по 23.08.1988, з 25.08.1988 по 26.09.1989, з 05.10.1989 по 01.09.1990, з 01.09.1990 по 01.11.1994, з 01.11.1994 по 15.07.1997, з 15.07.1997 по 01.10.1998, з 02.10.1998 по 05.09.1999 не враховано позивачу до страхового стажу.

Період проходження військової служби зараховано до страхового стажу позивача на підставі запису у військовому квитку, а період роботи з 15.08.1983 по 09.11.1984 на підставі наданої довідки, отже дані періоди, що також зазначені у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 , не можуть бути спірними, оскільки вже зараховані до страхового стажу при визначенні права на пенсію.

Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

Відповідач вважає, що належними і допустимими доказами вимоги позивача не підтверджені, а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с. 17-22).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 07.06.2021 Відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , який 31.05.2021 звернувся повторно в сервісний центр із заявою про призначення пенсії за віком, прийнято рішення № 183450012274 про відмову в призначенні пенсії (а.с. 5).

Рішення мотивоване тим, що згідно з наданими документами страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 роки 7 місяців 18 днів.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки на титульному аркуші відсутня печатка підприємства або відділу кадрів, а також підпис відповідальної особи, чим порушено п. 2.11 розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, яка затверджена наказом Держкомпраці СРСР за №162 від 20.06.1974 р.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058) у 2021 році право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 28 років, а відповідно до п. 2 цієї ж статті, - у віці 63 років, за наявності страхового стажу від 21 до 31 року.

Отже, права на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 при наявному страховому стажі 22 роки 7 місяців 18 днів заявник не має через відсутність необхідного стажу на час звернення за призначенням пенсії за віком.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 (далі - Інструкція № 58), заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Так, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначає, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки на титульному аркуші відсутня печатка підприємства або відділу кадрів, а також підпис відповідальної особи, чим порушено п. 2.11 розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, яка затверджена наказом Держкомпраці СРСР за №162 від 20.06.1974 р.

Також судом встановлено, що відповідачем періоди роботи з 28.06.1986 по 22.08.1986, з 27.08.1986 по 09.12.1987, з 02.02.1988 по 21.06.1988, з 28.06.1988 по 23.08.1988, з 25.08.1988 по 26.09.1989, з 05.10.1989 по 01.09.1990, з 01.09.1990 по 01.11.1994, з 01.11.1994 по 15.07.1997, з 15.07.1997 по 01.10.1998, з 02.10.1998 по 05.09.1999 не враховано позивачу до страхового стажу.

Так, пунктом 2.11 Інструкції № 58 передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції № 58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Отже, п. 2.12 Інструкції № 58 не містить таких наслідків як недійсність трудової книжки у зв`язку з відсутністю на титульному аркуші трудової книжки печатки підприємства або відділу кадрів, на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Крім того, суд зазначає, що позивач не може нести негативні наслідки у зв`язку із неправильним заповненням роботодавцем першої сторінки трудової книжки

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018.

Стосовно позовний вимог щодо призначення пенсії позивачу, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки суд не є органом, який має обраховувати та призначати пенсію.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем періоди роботи з 28.06.1986 по 22.08.1986, з 27.08.1986 по 09.12.1987, з 02.02.1988 по 21.06.1988, з 28.06.1988 по 23.08.1988, з 25.08.1988 по 26.09.1989, з 05.10.1989 по 01.09.1990, з 01.09.1990 по 01.11.1994, з 01.11.1994 по 15.07.1997, з 15.07.1997 по 01.10.1998, з 02.10.1998 по 05.09.1999 не враховано позивачу до страхового стажу та не надано обґрунтованого рішення щодо можливості їх зарахування або не зарахування.

Крім того, судом враховується те, що відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, а тому пенсія позивачеві має бути призначена з дати звернення до пенсійного органу з відповідною заявою.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 31.05.2021.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с. 3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області № 183450012274 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 31.05.2021 та прийняти рішення із врахуванням висновків суду по даній справі.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців,15, код ЄДРПОУ 20551088) судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук