Ухвала суду № 102426932, 05.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4272/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 440/4272/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії шляхом зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області протягом 10 днів подати звіт про виконання судового рішення в частині проведення перерахунку суддівської винагороди судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 за період травень 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і стату суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік".

Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю виконання рішення суду у справі №440/4272/20 призначено до розгляду у письмовому провадженні.

29 грудня 2021 року до суду надійшли письмові пояснення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, у яких зазначено, що управлінням проведено розрахунок суми, належної за судовим рішенням до виплати позивачу, її розмір становить 11968,73 грн (у тому числі 2154,37 грн - податок з доходів фізичних осіб (18%); 179,53 грн - військовий збір (1,5%)). Отже, судове рішення боржником виконане частково, а саме, в частині розрахунку суми, належної до виплати позивачу. Виконати судове рішення в частині нарахування та виплати коштів управління не має можливості за відсутності відповідних бюджетних асигнувань. Відповідно до пункту 2.5.3 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №333 від 12.03.2012, виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством здійснюються за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2730 "Інші виплати населенню". Бюджетні призначення по вказаному коду економічної класифікації видатків (КЕКВ 2730) відсутні. Згідно з роз`ясненнями ДСА України судові рішення на користь суддів та працівників апаратів судів мають виконуватися за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником коштів якої є ДСА України.

30 грудня 2021 року від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області надійшов до суду лист, в якому зазначено, що 28 грудня 2021 року розрахована на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 440/4272/20 перерахована ОСОБА_1 з утриманням обов`язкових платежів.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю виконання рішення суду у справі №440/4272/20, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України”, заява № 60750/00, від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України” від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України” від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia” від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17, який в силу частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №440/4272/20 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 26304855) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 26304855) провести перерахунок суддівської винагороди судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення рішення до негайного виконання в частині нарахування та сплати суддівської винагороди за один місяць. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року по справі № 440/4272/20 залишено без змін.

Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №440/4272/20 набрало законної сили 23 березня 2021 року.

06 травня 2021 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/4272/20 про зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 26304855) провести перерахунок суддівської винагороди судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

На виконання рішення суду боржником проведено розрахунок доплати суддівської винагороди ОСОБА_1 , розмір якої становить 11968,73 грн (у тому числі 2154,37 грн - податок з доходів фізичних осіб (18%); 179,53 грн - військовий збір (1,5%); сума до виплати - 9634,83 грн.

28 грудня 2021 року вказана сума перерахована ОСОБА_1 платіжним дорученням №3074 від 24.12.2021, яке містить відмітку про його оплату 28.12.2021, згідно списку перерахувань суддівської винагороди за рішенням суду (обмеження за квітень-серпень 2020 року), у якому ОСОБА_1 зазначена за порядковим номером 19, сума переказу 54819,15 грн.

Отже на даний час рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №440/4272/20 боржником виконано.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи, що на даний час рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №440/4272/20 боржником виконано, відсутні правові підстави, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі.

Таким чином заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 16 листопада 2020 року у справі №440/4272/20 задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 16 листопада 2020 року у справі №440/4272/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Довгопол