Рішення № 102426657, 05.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 05 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/10031/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, в якій просить суд:

визнати протиправним та скасування рішення відповідача від 14 липня 2021 року "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража";

зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 08 квітня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0040 га для будівництва індивідуального гаража, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, а тому спірне рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

22 жовтня 2021 року до суду відповідачем подано відзив на позов, в якому вказано, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0040 га для будівництва індивідуального гаража, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з невідповідністю поданої заяви пункту 1 статті 118 Земельного кодексу України, а саме не надано право власності на побудований гараж. Так, на обраній ОСОБА_1 для відведення земельній ділянці з 1985 року розташований його гараж № НОМЕР_1 , а відтак, з метою оформлення речових прав на земельну ділянку, яка фактично перебуває в користуванні позивача, належить застосовувати процедуру її приватизації, передбачену частиною першою статті 118 Земельного кодексу України. Всупереч цього, гр. ОСОБА_1 ініціював питання про відведення земельної ділянки в порядку частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, у задоволенні якого Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області йому обґрунтовано відмовила.

У відповіді на відзив позивач наполягав на наявності правових підстав для задоволення його позовних вимог та скасування спірного рішення відповідача.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Позивач з 2000 року користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовано гараж 1985 року будівництва.

У квітні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0040 га для будівництва індивідуального гаража, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До вказаної заяви додав: графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки; копії паспорта та ідентифікаційного номеру; копію технічного паспорта на гараж.

Листом від 22 квітня 2021 року відповідач повідомив позивача про необхідність надання документів, що посвідчують право власності на побудований гараж за адресою: АДРЕСА_1 для вирішення питання про передачу земельної ділянки, на якій він розташований у власність гр. ОСОБА_1 .

Доводи вищевказаного листа позивачем було проігноровано.

Рішенням десятої позачергової сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 14 липня 2021 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0040 га для будівництва індивідуального гаража, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з невідповідністю поданої заяви пункту 1 статті 118 Земельного кодексу України, а саме не надано право власності на побудований гараж.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з приписами частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "д" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини першої якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Частиною другою цієї статті врегульовано, що у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

За правилами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати, що частина шоста регулює правовідносини щодо отримання громадянами у власність земельних ділянок, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів, з метою подальшого здійснення такого будівництва.

У тих випадках, коли користування земельною ділянкою державної або комунальної власності вже реалізоване громадянином шляхом її забудови, належить застосовувати процедуру приватизації такої земельної ділянки, передбачену частиною першою статті 118 Земельного кодексу України.

Як встановлено судом, гр. ОСОБА_1 не зважаючи на ту обставину, що на обраній для відведення земельній ділянці розташований його гараж, ініціював питання про її відведення в порядку частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, надавши відповідне клопотання та передбачений цією нормою перелік документів.

На переконання суду, в дослідженому випадку позивач не дотримався процедури отримання у власність земельної ділянки державної або комунальної власності, користування якою фактично реалізовано ним шляхом розміщення індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_1 та не надав відповідачу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Вищевказані обставини унеможливили вирішення відповідачем у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) питання про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з правомірністю рішення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 14 липня 2021 року "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража", а відтак вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вул. Незалежності, 41, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, ЄДРПОУ 21044987) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Чеснокова