Рішення № 10242634, 24.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10 Справа № 25/109/10

за позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю “Моліс”, м. Запоріжжя, 69037, пр-т Леніна, 159/1

до відповідача – Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, 69105, пр-т Леніна, 206

про визнання права власності на нерухоме нежиле майно

Суддя Дьоміна А.В.

Представники:

Позивача –Остапець Д.В. дов.№б/н від 21.06.2010.

Відповідача –не з’явився

Заявлено позовні вимоги про визнання права власності на будівлю котельної літ. Г загальною площею 28,7 кв.м., що розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул-р Шевченка, буд. 31.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2010. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №25/109/10, судове засідання призначено на 24.06.2010.

Заявою від 23.06.2010. позивач уточнив позовні вимоги, остаточно просить суд визнати за ТОВ “Моліс” право власності на котельню літ. Г, навіс літ. Е, паркани №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, замощення І, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, бул-р Шевченка, буд. 31.

Заява позивача відповідає вимогам ст.22 ГПК України, не порушує прав та інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

У судовому засіданні 24.06.2010. оголошувалась перерва з 11-30 до 16-00.

24.06.2010. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовано наступним. У 2002 році Товариством з обмеженою відповідальністю “Моліс”, м. Запоріжжя було придбано нерухоме майно, що знаходиться в м. Запоріжжі, бул. Шевченка, буд. 31, а саме: літ. А - будівля пл. 168,8 кв. м. (закінчене будівництво); літ Д-2 - недобудована будівля; Г-котельня, № 2 - ворота; № 3,6 - хвіртки; № 4,5,7 - паркани. В процесі експлуатації позивачем було з'ясовано, що кількість будівель, які розташовані на вказаній земельній ділянці та знаходяться у власності позивача, не відповідає даним, зазначеним у свідоцтві про право власності та технічному паспорті ОП Запорізьке МБТІ. Так, у свідоцтві про право власності на нерухоме майно не вказано, що ТОВ “Моліс” має право власності на котельню літ. Г, навіс літ. Е, паркани №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, замощення І. Просить позов задовольнити на підставі ст. ст. 15, 16, 319, 328, 331, 392 ЦК України.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Справу розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору то суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши наявні матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з договором купівлі –продажу нерухомого майна між юридичними особами укладеним 10.07.2002. між ТОВ “Корона-Запоріжжя” та ТОВ “Моліс”, останнім було куплено та прийнято у власність нерухоме майно, що знаходиться у м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 31, розташоване на земельній ділянці площею 1125 кв.м., а семе: літ. А - будівля пл. 168,8 кв. м. (закінчене будівництво); літ Д-2 - недобудована будівля; Г-котельня, № 2 - ворота; № 3,6 - хвіртки; № 4,5,7 - паркани.

На підставі вказаного договору орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації було видано реєстраційне посвідчення серії СА № 000435. У вказаному посвідченні зазначено, що позивачеві належить на праві власності будівля літ. А з приналежними до нього будівлями та спорудами.

На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №246/7 від 22.06.2006. позивачу належить об'єкти нерухомості, а саме: адміністративна будівля літ. А-2, адміністративна будівля літ. Д-2, що розташовані у місті Запоріжжя по бульвару Шевченка, будинок 31. Цей факт підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.2006.

29.08.2006. право власності було зареєстровано позивачем у орендному підприємстві Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. На вказані приміщення видано технічний паспорт.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.02.2010. зазначено що, крім адміністративної будівлі літ. А-2 та адміністративної будівлї літ. Д-2, на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, бул-р Шевченка, буд. 31. розташовано: котельня літ. Г, навіс літ. Е, паркани № № 2,3,4,5,6,7, замощення І.

Об'єкти нерухомості, а саме: адміністративна будівля літ. А-2, адміністративна будівля літ. Д-2 збудовано на земельній ділянці, що орендується Товариством з обмеженою відповідальністю “Моліс” згідно договору оренди земельної ділянки від 10.09.2003., укладеного з Запорізькою міською радою. Цільовим призначенням ділянки є розташування офісу. З технічного паспорту ОП Запорізького МБТІ та договору оренди вбачається, що вказані споруди розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,1127 га, у тому числі: під будівлями - 340 кв.м. (з них під основними будівлями -321кв.м., під не основними будівлями - 19 кв.м.), мостіння (тверде покриття) - 420 кв.м. зелені насадження –365 кв.м. При цьому на вказаній земельній ділянці, крім адміністративних будівель літ. А-2 та Д-2 розташовані також інші споруди, а саме: котельня літ. Г площею 28,7кв.м., навіс літ. Е, паркани 2,3,4,5,6,7, замощення І.

Таким чином кількість будівель, які розташовані на вказаній земельній ділянці та знаходяться у власності позивача, не відповідає даним, зазначеним у свідоцтві про право власності та технічному паспорті ОП Запорізьке МБТІ.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Тобто, зазначений позов може бути пред’явлено власником речі, який володіє, так і не володіє нею, права якого оспорюються, заперечуються чи не визнаються особою, яка не перебуває з власником у зобов’язальних відносинах з приводу спірної речі. При цьому, підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого права на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем прав на нього.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, факт належності позивачу котельні літ. Г, навісу літ. Е, паркану №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, замощення І, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, бул-р Шевченка, буд. 31. суд вважає підтвердженим.

          На цих підставах вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне покласти в повному обсязі на позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 22, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Моліс” (м. Запоріжжя, 69037, пр-т Леніна, 159/1, код ЄДРПОУ 32835306) право власності на котельню літ. Г, навіс літ. Е, паркани №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, замощення І, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, бул-р Шевченка, буд. 31.

Суддя А.В. Дьоміна