Рішення № 102425657, 04.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2022 р. № 400/7280/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про:стягнення податкового боргу в сумі 15 474,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 15 474,49 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017,2018,2019, який є узгодженим, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому позов не визнає, оскільки вважає, що у нього відсутній податковий борг. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження інформації наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У відповідача відсутнє майно відмінне від земельної ділянки, яке є об`єктом оподаткування. Відповідач не отримував податкові повідомлення-рішення. До позовної заяви не надано розрахунок до податкових повідомлень-рішень, за яким можливо визначити за який саме об`єкт нараховано податок на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 262 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Податковий борг відповідача складає 15 474,49 грн., що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями № 0593814-1302-1422 від 27.04.2018 на суму 4462,72грн., № 0088412-5406-1422 від 22.05.2019 на суму 5192,1грн., № 0076795-5405-1422 від 29.05.2020 на суму 5819,67грн., якими відповідачу визначена сума податкового зобов`язання за 2017, 2018, 2019 роки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

На адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми Ф від 27.09.2018 № 59896-17, в якій зазначено, що станом на 26.09.2018 у відповідача існує податковий борг на суму 5423,60 грн., код класифікації доходів бюджету 18010300, що є податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яка ним отримана 11.10.2018 та не оскаржена в установленому законом порядку.

Відповідач є платником податків, тому за приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.265.1ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно зі ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п.п.266.8.1,266.8.2 ст.266 ПК України у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач у відзиві зазначив, що єдиним об`єктом нерухомого майна, яке перебувало у нього у власності було 17/100 часток комплексу нежитлових будівель комбікормового цеху загальною площею 1394,6 м.кв. за адресою : АДРЕСА_2 -є, які 18.08.2017 були подаровані, що підтверджується договором дарування, зареєстрованим в реєстрі №2090, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крикливою О.М., відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала свою частку ОСОБА_3 .

Ухвалою від 17.11.2021 суд зобов`язав позивача надати суду докази наявності у відповідача нерухомого майна у власності, на яке нараховано податок, витяг з реєстру нерухомого майна та розрахунок суму податку за 2017 та правові підстави для нарахування відповідачу податку за 2018,2019 роки.

На виконання ухвали суду позивач надав суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно відповідача, в якому зазначено, що 18.08.2017 право власності ОСОБА_1 припинено на нерухоме майно. Інші вимоги суду позивач не виконав.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.90 КАС України).

Надані суду сторонами докази свідчать, що об`єкт нерухомості, на який відповідачу нараховано податок на нерухомість за 2017-2019 роки перебував у власності відповідача до 18.08.2017.

Аналіз вищезазначених статей Податкового Кодексу України свідчить, що платниками податку на нерухоме майно є фізичні особи, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. А у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Таким чином, правові підстави для нарахування відповідачу податок за 2018-2019 роки відсутні. За 2017 рік відповідач повинен сплатити податок з січня по липень 2017 року, що складає 4462,72грн:12х7= 2603,25грн.,тому позов слід задовольнити частково.

Посилання відповідача на те, що позивач пропустив 1095 днів на стягнення податкового боргу на підставі податкового повідомленнями-рішеннями № 0593814-1302-1422 від 27.04.2018 на суму 4462,72грн. не приймається судом до уваги, оскільки п.52-2 Перехідних положень ПК України передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, тому строки на стягнення податкового боргу не закінчились.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач не довів суду наявність у відповідача податкового боргу з податку на нерухоме майно в сумі 12871,24 грн., тому позов належить задовольнити частково на суму податку на нерухоме майно за період січень-липень 2017 в сумі 2603,25грн.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 2603,25 грн. (дві тисячі шістсот три гривні 25 коп.) на користь Державного бюджету.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко