Рішення № 102425639, 04.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2022 р. № 400/9949/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001,

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ,

про:визнання незаконним та скасування п.46 рішення від 25.10.2019 № 1130,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 46 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 жовтня 2019р. № 1130 про зміну адреси, а саме: «Частині квартирі №5 (Літ .В-1прим. з №5-5 по №5-8 заг.площ.29,6 м. кв.), яка належить гр. ОСОБА_3 , надати нову адресу: АДРЕСА_1 , частині квартирі (Літ. В-1 прим. з № 5-1 по № 5-4 заг. Площ.39,1 м. кв. з господарськими будівлями та спорудами ) залишити адресу: АДРЕСА_1 »

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він є власником 1/3 частини будинку за адресою АДРЕСА_1 , власниками інших часток по 1/3 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Угоди про спосіб виділення часток із загального майна між співвласниками не досягнуто та справа № 487/6300/19 розглядається у Заводському районному суді м. Миколаєва, тому спірним рішенням незаконно змінено в розмірі частки на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач надав суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки воно прийнято відповідно до вимог Порядку реалізації експериментального проекта з присвоєнням адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою КМУ № 367 від 27.03.2019 та позивачем пропущено строки звернення до суду передбачені КАС України, оскільки спірне рішення було опубліковано на сайті ради у відкритому доступі.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.12.2018 свідчить, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина: ОСОБА_3 на 1/3 частку у спадщині, його син ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадщині, його донька- ОСОБА_2 на 1/3 частку у спадщині. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_7 . Квартира п`ятикімнатна, загальною площею 68,7 кв.м., у т. ч. житлова площа 55,7 кв. м.

Свідоцтво про право на 1/3 успадковану частку вказаного майна видано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за реєстровим 2-612.

Свідоцтво про право на 1/3 успадковану частку вказаного майна видано ОСОБА_1 .

На підставі звернення ОСОБА_3 про зміну адреси відповідачем було прийнято рішення № 1130 від 21.10.2019, п.46 якого предбачено: Частині квартирі НОМЕР_2 (Літ.В-1прим. з №5-5 по №5-8 заг.площ.29,6 м. кв.),яка належить гр. ОСОБА_3 , надати нову адресу: АДРЕСА_1 , частині квартирі (Літ. В-1 прим. з № 5-1 по № 5-4 заг. Площ.39,1 м. кв. з господарськими будівлями та спорудами ) залишити адресу: АДРЕСА_1 .

Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затверджений постановою КМУ №367 від 27.03.2019, який був чинний станом на час прийняття спірного рішення відповідачем, визначає процедуру присвоєння та зміни адреси об`єкта будівництва та об`єкта нерухомого майна.

Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об`єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради(п.6 Порядку).

Для зміни адреси об`єкта нерухомого майна у разі об`єднання, поділу об`єкта нерухомого майна або виділення частки з об`єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:

-заява власника (співвласників) об`єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об`єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);

-документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об`єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

-документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об`єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

-технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна.

Копії документів, які подаються для зміни адреси об`єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).

Документи для зміни адреси об`єкта нерухомого майна подаються власником (співвласником) (далі - заявник) об`єкта нерухомого майна (його представником) відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

У разі коли документи подаються особисто, заявник пред`являє документ, що посвідчує його особу відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

У разі подання документів особисто представником заявника додатково пред`являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

Підставами для відмови у зміні адреси об`єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об`єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:

- подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього Порядку;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;

- подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;

- подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси об`єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених цим пунктом, не допускається.

Повідомлення про відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об`єкта нерухомого майна, заявник може повторно подати документи для зміни адреси (п.п.21-25).

За відсутності підстав для відмови у зміні адреси об`єкта нерухомого майна уповноважений орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси об`єкта нерухомого майна:

- приймає рішення про зміну адреси, яке повинно містити відомості про попередню адресу;

оприлюднює рішення про зміну адреси об`єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);

- забезпечує внесення інформації про зміну адреси об`єкта нерухомого майна до реєстру адрес;

- видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об`єкта нерухомого майна в паперовій формі(п.п.21-26).

Відповідно до ст.ст.355-358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної . Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ст.ст.364,367 ЦК України).

Відтак, для зміни адреси об`єкта нерухомого майна у разі виділення частки з об`єкта нерухомого майна необхідно надати заяву власника, якщо йому належить ціла частка або всіх співвласників об`єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об`єкта нерухомого майна.

ОСОБА_3 при зверненні до відповідача із заявою про зміну адреси частки майна надала свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.10.2018, з якого вбачається, що спадкоємцями є в рівних частинах по 1/3 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Цей документ підтверджує, що заявнику ОСОБА_3 належить 1/3 частки майна, яке знаходиться у спільній частковій власності. У свідоцтві зазначено було, що свідоцтво про право на 2/3 частин майна ще не видано, але це не означає, що ці частки належать ОСОБА_3 .

Майно-квартира загальною площею 68,7 м. кв. у спадкоємців знаходиться в спільній частковій власності. Майно між власниками в натурі не поділено, договір про поділ нерухомого майна, який повинен бути засвідчений нотаріально заявником не надавався відповідачу, рішення суду щодо порядку користуванням будинком також заявником не надавалось, тому відповідач повинен був повернути заявнику документи на підставі п.23 Порядку, оскільки не надані не всі документи передбачені п.21 Порядку, а саме заяви від всіх власників майна та договір про поділ нерухомого майна в натурі.

Відповідач у п.46 спірного рішення протиправно зазначив, що заявнику - ОСОБА_3 належить частина квартирі загальною площею 29,6 м. кв., оскільки жодного правовстановлюючого документа, який би визначав право власності заявника саме на 29,6 м. кв. заявником не було надано. Зазначив у п.46 спірного рішення саме таку загальну площу, відповідач протиправно позбавив право власності інших - двох власників кв. АДРЕСА_7 , оскільки загальна площа спадкового майна складає 68,7 м.кв. та двом іншим спадкоємцям залишилось 39,1 м.кв., що складає по 19,55 м.кв., що не є рівними частками, як визначено свідоцтвом про право на спадщину за законом.

За таких обставин, суд вважає, що п.46 спірного рішення відповідачем прийнято протиправно та належить скасувати, оскільки воно не відповідає вимогам встановленим до рішення суб`єкта власних повноважень відповідно до ст.2 КАС України: прийнято в порушення Конституцію України, якою передбачено, що право власності є непорушним, п.21,23 Порядку, оскільки надано не повний пакет документів.

Стосовно посилання відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне, оскільки позивачем пропущено строки звернення до суду передбачені КАС України не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач про порушення своїх прав спірним рішенням дізнався 28.09.2021 та на підтвердження цього надав суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому зазначено, що ОСОБА_3 належить квартира загальною площею 29,6 м. кв. за адресою АДРЕСА_1 .

Доказів на спростування доводів позивача відповідачем суду не надано. Посилання відповідача на те, що спірне рішення було опубліковано на офіційному сайті та позивач повинен був про нього знати не приймається судом до уваги, оскільки спірне рішення є актом індивідуальної дії та чинним законодавством не передбачено обов`язок позивача ознайомлюватись зі всіма актами індивідуальної дії, які приймаються виконкомом, тому клопотання про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що рішення прийнято правомірно, тому позов належить задовольнити.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Судові витрати по справі розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 04056612) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 46 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 жовтня 2019р. № 1130 про зміну адреси, а саме: «Частині квартирі НОМЕР_2 (Літ.В-1прим. з №5-5 по №5-8 заг.площ.29,6 м. кв.), яка належить гр. ОСОБА_3 , надати нову адресу: АДРЕСА_1 , частині квартирі (Літ. В-1 прим. з № 5-1 по № 5-4 заг. Площ.39,1 м. кв. з господарськими будівлями та спорудами ) залишити адресу: АДРЕСА_1 ».

3. Стягнути з Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 04056612) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень), сплачений квитанцією № 0.0.2284641916.1 від 30.09.2021 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко