Рішення № 102424892, 25.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12694/20

2/760/639/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Кушнір С.І.

за участю секретаря - Федоренко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Страхова компанія «АРКС» 09.06.2020 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8280,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, позивач посилається на наступне.

Так, 13.12.2016 р. між ПАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту - заяву - приєднання (акцепт) 16/002363, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 .

01.12.2017 р. в м. Києві по вул. Машинобудівна, 24, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.02.2018 р., ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП, автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою №3017339508647938 про ДТП та Актом огляду пошкодженого ТЗ.

Потерпілий (страхувальник) своєчасно звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку.

ПАТ «Страхова компанія «АРКС» на основі рахунку було складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт № АХА2349248 від 29.12.2017 р. та виплачено потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 8280,00 грн.

Таким чином, ПАТ «Страхова компанія «АРКС» виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору.

Враховуючи те, що постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.02.2018 р., ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки, є відповідач, а тому позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.06.2020 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи позивача було повідомлено належним чином. Через канцелярію суду надіслав заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 13.12.2016 р. між ПАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту - заяву - приєднання (акцепт) 16/002363, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 .

01.12.2017 р. о 12 год. 24 хв., в м. Києві по вул. Машинобудівна, 24, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Так, вбачається, що 01.12.2017 р. о 12 год. 24 хв., в м. Києві по вул. Машинобудівна, 24, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху, не переконався в безпечності маневру, в результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.02.2018 р., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. в дохід держави.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Внаслідок ДТП, що мала місце 01.12.2017 р. в м. Києві по вул. Машинобудівна, 24, автомобіль «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою №3017339508647938 про дорожньо-транспортну пригоду від 12.02.2018 р. та Актом огляду пошкодженого ТЗ.

Вбачається, що власник пошкодженого автомобіля, ОСОБА_2 , з метою отримання відшкодування, звернувся до ПАТ «Страхова компанія «АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

За результатами огляду транспортного засобу, ПАТ «Страхова компанія «АРКС» було складено страховий акт № АХА2349248 від 29.12.2017 р. та розрахунок суми страхового відшкодування до нього від 29.12.2017 р. на підставі результатів огляду транспортного засобу виплачено потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 8280,00 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Еталон» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ2454676, що підтвердженодовідкою з сайта МТСБУ.

Строк дії Полісу № АМ2454676 діючий станом на 01.12.2017 р.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"врегульовано відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначений закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.

Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди, в порядку суброгації.

Статтею 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закону), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована.

Відповідно до пп. 33.1.4. п. 33.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до ст. 35.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. ґ) п. 35.1. Закону, обов`язок по обґрунтуванню вимоги заявника та надання доказів, що підтверджують заявлені вимоги відповідно покладений саме на заявника.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону передбачено, що Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів 3 дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до п. 37.1.4. ст. 37 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є не подання заяви про страхове відшкодування впродовж: одного року, якщо шкода заподіяна майну, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю, з моменту скоєння ДТП.

За правилами статті 1194 ЦК України обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, настає у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди і лише в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Еталон» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ2454676.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17, право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов`язкового страхування транспортних засобів узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

Згідно вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", потерпілий мав право на відшкодування шкоди за рахунок страхової компанії. Також, у нього було право на відшкодування йому матеріальної шкоди безпосередньо винною особою - відповідачем тільки у разі, якщо відповідальність останнього не застрахована або якщо розмір оціненої шкоди перевищує ліміт відповідальності страхової компанії, в якій застраховано відповідність винної особи.

У зв`язку із виплатою ПрАТ «СК «АРКС» страхового відшкодування потерпілому у розмірі 8280,00 грн. за договором добровільного страхування наземного транспорту № 16/002363 від 13.12.2016 р., до позивача перейшло право вимоги в порядку суброгації на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8280,00 грн.

Оскільки, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ2454676, то шкода завдана потерпілому ОСОБА_2 внаслідок пошкодження його транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідачем, повинна відшкодовуватися страховиком ПрАТ «СК «Еталон».

Право вимоги на відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації у позивача, яке перейшло від потерпілого, виникло не до відповідача ОСОБА_1 , а до ПрАТ «СК «Еталон», оскільки відповідач уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, застрахував відповідальність за шкоду, завдану його забезпеченим транспортним засобом завдану третім особам, і відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, відповідач повинен відповідати за завдання матеріальної шкоди тільки у разі недостатності страхової виплати.

Положення статті 1166 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, тому що фактичний розмір шкоди 8280,00 грн. не перевищує ліміту відповідальності страховика ПрАТ «СК «Еталон» за шкоду, заподіяну майну потерпілого ОСОБА_2 , який визначений за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів № АМ2454676.

Тобто, позивач по справі отримавши право вимоги повинен був керуватись вимогами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо дотримання строків звернення до страхової компанії винуватця, із заявою про виплату страхового відшкодування.

Крім того, доцільним є зазначити що позивач, це страхова компанія, яка належним чином обізнана щодо положень її профільного закону та порядку звернення за страховою виплатою.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс 18) від 04 липня 2018 року, розмежувавши інститути регресу та суброгації.

В постанові ВП Верховного Суду від 04.07.2018 року № 755/18006/15-ц, яка ухвалена за результатами розгляду подібних спірних правовідносин, було зроблено висновок, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону та ст. 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Натомість, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

З огляду на це відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновку щодо застосування норми права, висловленого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15. Відповідно до цього висновку страховик, який виплатив страхове відшкодування, мав право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «СК «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації, є без підставними та необґрунтованими.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 16, 22, 512, 514, 979, 980, 993, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 223, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Кушнір