Рішення № 102423020, 05.01.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"05" січня 2022 р.

Справа № 642/8287/21

Провадження №2-642/300/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 січня 2022 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого- судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря- Оріховської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

3-і особи - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна,

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 75939, вчинений 2.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у сумі 10 157 грн. 79 коп.?та стягнути з відповідача на її користь витрати зі спати судового збору у розмірі 908 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалась на те, що правові підстави для вчинення вказаного виконавчого напису відсутні, у приватного нотаріуса не було передбачених законодавством документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Договір № 475592-А від 28 січня 2019 року не скріплений ні власноручним підписом, ні печаткою, ні факсиміле, ні електронним підписом кредитора, ні одноразовим ідентифікатором ні з боку позичальника, ні з боку кредитодавця, відтак заборгованість за кредитом є спірною. Отже, приватний нотаріус не пересвідчився у наявності між сторонами договірних правовідносин, не переконався в тому, чи було нею- позивачкою - отримано письмову вимогу про усунення порушень за кредитним зговором, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом. Як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису, право вимоги неодноразово переходило до різних юридичних осіб, в тому числі і перейшло до відповідача, однак всупереч правовому висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 11.07.2019 по справі №461/4609/16-ц (провадження № 61-25315св18), жодного разу її- позивачку - не було повідомлено про перехід права вимоги до кожного з таких кредиторів, а нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання нею вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 2 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 3 грудня 2021 року в порядку забезпечення позову за клопотанням представника позивачки зупинено стягнення заборгованості на підставі вказаного виконавчого напису.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, подала заяву з проханням розглядати справу у її відсутності, просила позов задовольнити.

Представник відповідача та 3-і особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Відзив на позов відповідач не надав. Пояснень 3-ї особи не надали. Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. подав заяву з проханням справу розглядати у його відсутності.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та правовідносини сторін, суд відповідно до ст. 223 ЦПК України вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, у відсутності нез`явившихся учасників справи.

Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та правовідносини сторін.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 05.02.2011 ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 . Відповідно до рішення Ленінського районного суд м.Харкова від 25.06.2019 шлюб розірвано і позивачці залишено дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 2.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного .нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинений виконавчий напис № 75939 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у сумі 10 157 грн. 79 коп. за договором № 475592-А від 28 січня 2019 року, укладеним з ТОВ "СС ЛОУН" (код ЄДРПОУ 40071779), правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення права вимоги за кредитним договорами № 40071779-13 від 25 червня 2019 року є ТОВ "ФІНФОРС" (код ЄДРПОУ 41717584), правонаступником усіх прав і обов`язків якого на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитним договором № 28/1220-01 від 28 грудня 2020 року є ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС".

Заборгованість розрахована за період з 28 грудня 2020 року по 10 березня 2021 року та включає такі складові: сума заборгованості 8957, 79 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3 999 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 2978, 79 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 1980, 00 грн., плата за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 200, 00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню - 10 157, 79 грн.

В обґрунтування вчинення вказаного виконавчого напису приватний нотаріус послався на ст. ст . 87-89 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підстави виконавчих написів нотаріусів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

На виконання вказаного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. відкрив виконавче провадження № 67529843 від 16.11.2021.

Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до п. 3.1, 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальній дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в раї порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ні третьою особою - приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., ні відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивачки перед відповідачем, наявності нотаріально посвідченого кредитного договору, як і не надано доказів на підтвердження виникнення у відповідача права вимоги до позивачки.

Крім того, суду не надано доказів направлення позивачці повідомлення про уступлення права вимоги за кредитним договором іншим юридичним особам, перелік яких наведений у оспорюваному виконавчому напису, як і направлення вимоги про погашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Відтак вказана норма «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та на яку посилається у нотаріальному напис приватний нотаріус, застосуванню не підлягає, оскільки була визнана незаконною та нечинною.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, виконавчий напис вчинено за відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору.

Відповідно до ч.3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності підстав для вчинення виконавчого напису та стягнення заборгованості, надані позивачкою докази не спростовані.

Таким чином, наявні правові підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд при вирішенні питання розподілу судових витрат присуджує стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір в розмірі 908,00 грн. за подачу позовної заяви згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а також в розмірі 454,00 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, а всього у сумі 1 362,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-4, 89, 141, 259, 265, 263-265, 272, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 75939, вчинений 2.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»( ЄДРПОУ 42254696, 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177) заборгованості у сумі 10 157 грн. 79 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»( ЄДРПОУ 42254696, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1 362 грн. 00 коп. (одну тисячу триста шістдесят дві грн. 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 5 січня 2022 року.

Суддя - Л.Л. Шрамко