Постанова № 102420413, 30.11.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7109/21

2-а/296/163/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі

головуючого судді Сингаївського О.П.

за участю секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у серпні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови інспектора СРПП ВП №1 ГУНП в Житомирській області Якубчука О.М. серії БАБ №821754 від 07.08.2021.

Свої вимоги мотивує тим, що вказаною вище постановою інспектора його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що ніби то 07.08.2021 об 11:50 на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався в лівій смузі при тому, як права смуга була вільна, не маючи наміру здійснювати поворот ліворуч чи розворот, чим порушив п. 11.2 ПДР України. Позивач з вказаною постановою не згоден, оскільки він правил дорожнього руху не порушував, оскільки рухався в лівій смузі для руху, бо здійснював випередження автомобіля та попереду в правій смузі рухався наступний автомобіль з малою швидкістю руху, якого він швидко наздоганяв, але під час випередження був зупинений інспектором поліції. При цьому зазначив, що розгляд справи відбувся зі значними порушеннями, оскільки інспектором не були роз`яснені права згідно ст. 268 КУпАП, чим останній обмежив його право скористатися юридичною допомогою адвоката, про що позивач зробив відмітку в п.8 постанови «роз`яснено після винесення постанови». Також позивач бажав долучити до справи свої письмові пояснення, однак і в цьому інспектором було відмовлено. Крім того, під час розгляду справи не були пред`явлені та досліджені докази скоєння позивачем правопорушення, про що також свідчить відмітка у постанові про те, що докази до постанови не додаються. Такі дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови позивач вважає протиправними та просить суд скасувати постанову інспектора СРПП ВП №1 ГУНП в Житомирській області Якубчука О.М. серії БАБ №821754 від 07.08.2021.

Ухвалою судді від 17.08.2021 відкрито провадження у справі.

20.10.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача на належного - Головне управління Національної поліції в Житомирській області, оскільки оскаржувану постанову винесено поліцейським СРПП ВП №1 ГУНП в Житомирській області, а цей підрозділ не має жодного відношення до діяльності Департаменту патрульної поліції України (а.с. 26).

Також 20.10.2021 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти доводів позивача та просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 19-24).

Позивач в заяві від 30.11.2021 просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, позов підтримав та просив його задовольнити. Також додав до матеріалів справи фотознімок ділянки автодороги Житомир-Тетерівка, на якому він був зупинений інспектором (а.с. 29,30).

Представник відповідача в засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Судом встановлено, що 07.08.2021 року поліцейським СРПП ВП №1 ГУНП в Житомирській області Якубчуком О.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії БАБ №821754 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмір 510 грн. (а.с. 4).

Відповідно до вказаної постанови позивач, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі Житомир-Чернівці, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався в лівій смузі, при тому, як права залишалася вільною, не маючи наміру здійснювати поворот ліворуч чи розворот, чим порушив п. 11.2 ПДД та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 10, 11 КУпАП).

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Доказів на підтвердження відомостей, що містяться у постанові, відповідачем суду не надано.

До того ж суд, дослідивши доводи позивача, викладені в позові, та оглянувши фотознімок ділянки автодороги, на якій ніби-то зафіксоване правопорушення, враховує, що у водія не було змоги перестроїтися саме на цій ділянці дороги, оскільки права та ліва смуги руху розділені вузькою суцільною лінією (розмітка 1.1.), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осоьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2+1) смугами руху в обох напрямках. Згідно правил ПДР лінію 1.1 перетинати забороняється. При цьому суд враховує пояснення позивача про те, що перед цим він здійснив випередження авто, яке рухалося в попутному напрямку, що підтверджено відео з місця події та фотокарткою, що надав позивач.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Крім того, виходячи з положень ст. 77 КАС України, відповідач зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Окрім оскаржуваної постанови, інших доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху суду не надано, не надано також пояснень свідків, фото чи відео фіксації правопорушення, не відображено локалізацію місця руху автомобіля.

Також суд враховує, що поліцейським були порушені права позивача згідно з частиною першою статті 268 КУпАП, відповідно до якої особа, яка притягається до адміністративної

відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Проте позивачу до початку розгляду справи інспектором його права роз`яснені не були, внаслідок чого позивач був позбавлений права надати письмові пояснення, скористатися правовою допомогою фахівця в галузі права тощо, про що зазначив у постанові, що оскаржується.

Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззапереченим доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не надано.

Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст.268, 280 КУпАП, у зв`язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Таким чином, виходячи з вище наведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд дійшов до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП має бути скасована.

Враховуючи, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 252, 254, 258, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 10, 11, 70, 71, 28, 134, 139, 159-163, 167, 171, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №821754 від 07.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Cуддя О. П. Сингаївський

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області , код ЄДРПОУ 40108625, місце знаходження: 10008, м.Житомир, Старий Бульвар, 5/37