Ухвала суду № 102420157, 05.01.2022, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/19/19

Номер провадження 1-кп/194/10/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2022 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

у складі головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Ніколайчук О.В.,

прокурора Сорокіна М.О.,

захисника Михайлюка Б.Л.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання захисника Михайлюк Б.Л. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018041880000069, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тернівського міського суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 червня 2018 року за № 42018041880000069 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Михайлюк Б.Л. звернувся до суду з клопотанням, про скасування арешту майна у вказаному кримінальному провадженні.

Своє клопотання мотивує тим, за ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 року, яка за ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.10.2018 року була залишена без змін, накладено арешт на грошові кошти, які було вилучено у ОСОБА_1 26.09.2018 року, під час проведення обшуку в Тернівському професійному гірничому ліцеї. Арешт на вказані кошти був накладений з метою забезпечення подальшого повного, неупередженого доказування у кримінальному провадженні, а також з урахуванням того, що вони є доказом злочину.

Також, захисник зазначає, що відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_2 26.09.2018 року було перераховано 33000 грн. на картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_3 , яку зберігала та носила при собі ОСОБА_1 ..

З моменту перерахування вищевказаних грошових коштів в сумі 33000 грн. на вищевказану банківську картку, і до теперішнього часу, вони ніким не знімались і продовжують знаходитись на ній, а банківську карту вилучено та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.

Окрім цього, що щодо походження вилучених в ході проведення обшуку грошових коштів в сумі 30500 грн. захисник зазначає, що вони частково на суму 15500 грн. належать на праві приватної власності ОСОБА_1 і повинні були бути внесені останньою в якості погашення заборгованості за кредитним договором в фінансовій установі «Кредитко». Грошові ж кошти в сумі 15000 грн. були зібрані ОСОБА_1 за дорученням працівників Тернівського професійного гірничого ліцею і призначались для проведення святкування 50-ї річниці створення закладу. Походження вищевказаних грошових коштів, підтверджується довідкою про доходи на ім`я ОСОБА_1 , кредитним договором, відомостями щодо отримання ОСОБА_1 грошових коштів від робітників учбового закладу на святкування 50-ї річниці створення Тернівського професійного гірничого ліцею, які раніше вже були долучені до матеріалів обвинувального акту. Також, згідно обвинувального акту та додатків до нього, грошові кошти в сумі 30500 грн. не є тією неправомірною вигодою, яку ніби то ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 , незаконність їх походження стороною обвинувачення не доведена. Цивільний позов в межах кримінального провадження заявлено не було, потерпілі відсутні, збитки кримінальним правопорушенням завдані не були. Згідно санкції ч. 2 ст. 369-2 КК України такий вид покарання, як конфіскація майна не передбачений.

Таким чином, грошові кошти в сумі 30500 грн., що були вилучені у ОСОБА_1 не є доказом злочину, не підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, не будуть застосовуватися для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Під час судового розгляду, стороною обвинувачення не надано документів, що підтверджують виділення матеріалів досудового розслідування до іншого кримінального провадження. Таким чином, на грошові кошти в сумі 30500 грн., що були вилучені у ОСОБА_1 накладено арешт по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за 42018041880000069.

У зв`язку з чим, захисник просить суд скасувати запобіжний захід у виді арешту майна з грошових коштів в сумі 30500 грн., які були вилучені у ОСОБА_1 26.09.2018 року, під час проведення обшуку в Тернівському професійному гірничому ліцеї та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області негайно після постановлення ухвали повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30500 грн., які були вилучені в неї 26.09.2018 року, під час проведення обшуку в Тернівському професійному гірничому ліцеї.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Михайлюк Л.Б. клопотання про скасування арешту майна підтримали, просили скасувати запобіжний захід у виді арешту майна з грошових коштів в сумі 30500 грн., які були вилучені обвинуваченої 26.09.2018 року, під час проведення обшуку в Тернівському професійному гірничому ліцеї.

Прокурор у судовому засіданні щодо клопотання захисника обвинуваченої про скасування арешту майна, поклався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018041880000069 від 27.06.2018 року, за ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 року (справа № 185/8021/18), залишеною без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.10.2018 року, накладено арешт на майно, як на речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: грошові кошти в загальній сумі 30500 грн., з метою забезпечення збереження речових доказів та для забезпечення подальшого повного, неупередженого доказування у кримінальному провадженні, а також з урахуванням того, що вилучене майно є доказом злочину (т. 1 а.с. 60-64).

Окрім того, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018040370002480 від 03.10.2018 року, за ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 року (справа № 185/2062/19), накладено арешт на майно, як на речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: грошові кошти в загальній сумі 30500 грн., з метою забезпечення збереження речових доказів та для забезпечення подальшого повного, неупередженого доказування у кримінальному провадженні, а також з урахуванням того, що вилучене майно є доказом злочину (т. 3 а.с. 120-123).

Отже, грошові кошти в загальній сумі 30500 грн. були також арештовані у іншому кримінальному провадженні.

Так, порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Як вбачається з обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018041880000069 від 27.06.2018 року, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, грошові кошти, про скасування, яких просить захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Михайлюк Б.Л. визнані доказом злочину у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд повинен вирішити, серед іншого, питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.

Суд не приймає твердження захисника, викладені у клопотанні, оскільки на даний час судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018041880000069 від 27.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, триває та питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт та визнано речовим доказом, суд повинен вирішити при ухваленні вироку суду.

За таких обставин, суд вважає клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Михайлюка Б.Л. про скасування арешту майна на даній стадії судового провадження передчасним, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170-174, 372, 392 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Михайлюка Б.Л. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 року (справа № 185/8021/18), у кримінальному провадженні № 42018041880000069, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.О. Корягін