Ухвала суду № 102419697, 05.01.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11932/21

1-кс/212/26/22

У Х В А Л А

05 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Колочко О.В., за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участю прокурора Ширинова Р.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників підозрюваного - Гриша С.М., Орлова В.І., розглянувши клопотання заступника начальника - начальника СВ відділення поліції №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Великого М.С., яке погоджено прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області Шириновим Р.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянину України, який неповнолітніх дітей на утриманні не має, одруженому, працюючому начальником Криворізького міжрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, не судимому, учаснику бойових дій, маючому державні нагороди, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2022 року до слідчого судді звернувся заступник начальника - начальник СВ відділення поліції №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Великий М.С. з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України за ознаками одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення або не вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використання наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене службовою особою яка займає відповідальне становище, ч. 3 ст. 369-2 КК України за ознаками одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийнятті рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимагання такої вигоди.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачається покарання до десяти років позбавлення волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на свідків, які були допитані під час проведення досудового розслідування, щоб останні змінили показання, в ході досудового розслідування не встановлено всіх причетних осіб, які були задіяні підозрюваним до вчинення кримінального правопорушення, також підозрюваний займає відповідальне становище та тривалий час займає керівну посаду, а тому матиме змогу надавати вказівки та доручення особам з метою приховування речей та документів, які на теперішній час не встановлені органом досудового розслідування, є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб із можливістю застосувати заставу, але у більшому, ніж передбачено КПК розмірі, який на думку слідчого, зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам.

В судовому засіданні прокурор Ширинов Р.М. на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, просив задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, заперечив проти обставин викладених у повідомленні про підозру, вважав, що була провокація з боку правоохоронних органів, він не має впливу на обласне управління Держпродспоживслужби, також зазначив, що має хронічні захворювання, не ухилятиметься від слідства, жодного впливу на свідків не вчинятиме.

Захисник підозрюваного Гриша С.М. заперечив проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважав, що підозра необґрунтована, ризики, заявлені прокурором належним чином не доведені, оскільки в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази на підтвердження їх існування. Підозрюваний під час затримання та проведення слідчих дій жодним чином не перешкоджав органу слідства. Крім того, він має низку хронічних захворювань, міцні соціальні зв`язки, а саме одружений, має постійне місце проживання, працює, має постійне джерело доходу, є учасником бойових дій, під час яких отримав поранення, має державні нагороди, не судимий, і відносно нього немає інших кримінальних проваджень. Щодо розміру застави, застосування якої просив прокурор, заперечив, оскільки такий розмір є неспівмірним з матеріальним становищем підозрюваного. Прокурором ні в клопотанні, ні в судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід, такий як домашній арешт цілодобовий або нічний, не зможе запобігти тим ризикам, якими обґрунтовано клопотання. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник Орлов В.І. підтримав думку іншого захисника, заперечив проти клопотання прокурора, вважав, що підозра необґрунтована. ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки, постійно мешкає у місті Кривому Розі разом із сім`єю, має на утриманні батька похилого віку. Під час проведення слідчих дій усі речові докази були вилучені, тобто підозрюваний фізично не має можливості знищити, пошкодити або зіпсувати такі докази. Заперечив проти розміру застави, заявленого прокурором, як необґрунтованого. Також, звернув увагу слідчого судді на порушення норм КПК щодо права на захист підозрюваного під час його затримання.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, якими обґрунтовано клопотання та заперечення проти нього: витяг з ЄРДР, копії протоколів допиту свідка ОСОБА_2 , протоколів огляду предмета, положення про ГУ Держпродспоживслужби, Порядку видачі, переоформлення та анулювання експлуатаційного дозволу на потужність і видачі його дубліката, протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової дії): аудіо-, відеоконтролю особи від 10.12.2021, рапорту оперуповноваженого МРВ УСР в Дніпропетровській області від 17.12.2021, протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.12.2021, протоколу затримання ОСОБА_1 від 04.01.2022, посадової інструкції начальника Криворізького міжрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, наказу №282-к від 13.08.2018 про переведення ОСОБА_1 на посаду начальника Криворізького міжрайонного управління, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 04.01.2022, а також матеріали, які характеризують підозрюваного, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР за № 42021042070000085 27.10.2021 за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 369-2 КК України, 21.12.2021 за правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 368 КК України.

04 січня 2022 року о 07.10 годині ОСОБА_1 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України.

04 січня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369-2 КК України.

Копію клопотання та доданих матеріалів підозрюваний отримав о 18 год. 59 хв. 04 січня 2022 року.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор в судовому засіданні довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, наявності достатніх даних, що існують ризики переховування від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків, а також знищення, спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, зокрема санкція статті 368 ч. 3 КК України передбачає покарання до десяти років позбавлення волі.

За правовими позиціями Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов`язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування (досудового розгляду кримінальної справи).

Зазначене свідчить про те, що на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку «обґрунтованості підозри» в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.

Матеріали досудового розслідування, надані у обґрунтування клопотання, свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину та остаточної кваліфікації її дій, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Наявні у кримінальному провадженні докази, на думку слідчого судді, вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень, у об`ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 368 ч.3, 369-2 ч.3 КК України.

Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Це можливо, коли особа не має постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З досліджених матеріалів слідує, що ОСОБА_1 не судимий, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, є учасником бойових дій, має державні нагороди, йому не повідомлено про підозру у інших кримінальних провадженнях, має хронічні захворювання.

Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні тяжких злочинів за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за необхідне застосувати відносно останнього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання заступника начальника - начальника СВ відділення поліції №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Великого М.С. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 20-00 години до 07-00 години без дозволу слідчого, прокурора, суду в залежності від стадії кримінального провадження.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язок не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, за межі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та роботи; прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматися від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 05 березня 2022 року.

Негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

Ухвалу передати до відділення поліції №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для негайного виконання і взяття на облік підозрюваного ОСОБА_1 , про що необхідно повідомити слідчого.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О. В. Колочко