Рішення № 102418604, 05.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2022 р. Справа№200/9292/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у письмовому (спрощеному) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 02.01.2020 № 1 про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи з 24.08.1982 по 14.06.1986, з 04.08.1986 по 09.03.1987, з 10.03.1987 по 31.08.1992, з 12.09.1992 по 24.06.1995, з 08.08.1995 по 05.11.1996, з 25.11.1996 по 20.02.2000, з 05.11.2014 по 11.03.2015, з 28.12.2015 по 25.08.2017, зобов`язання повторно розглянути заяву від 24.12.2019 № 14121 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 із врахуванням включеного пільгового стажу з моменту призначення пенсії.

В обґрунтування вимог позивач зазначила про безпідставність відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах через неврахування зайнятості у спірних періодах на роботах за списком № 1 до пільгового стажу. Робота в ці періоди підтверджується дублікатом трудової книжки та уточнюючими довідками, які відповідачем безпідставно не взято до уваги.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, підстави незгоди навів в направленому суду відзиві на позов. За змістом відзиву у наданій позивачем трудовій книжці в записах про роботу позивача з 04.08.1986 по 09.03.1987, з 10.03.1987 по 31.08.1992, з 12.09.1992 по 24.06.1995, з 08.08.1995 по 05.11.1996, з 25.11.1996 по 20.02.2000 відсутні дати наказів про звільнення та про прийняття на роботу, записи не завірені підписами відповідальних осіб та печатками підприємств, у зв`язку з чим ці періоди не зараховані до стажу позивача. Документи, видані на непідконтрольній території України (м. Донецьк, АР Крим) неможливо прийняти до уваги, оскільки відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Періоди роботи з 05.11.2014 по 11.03.2015 та з 28.12.2015 по 25.08.2017 не зараховані до стажу через відсутність відомостей про сплату страхових внесків.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 позов залишено без руху, ухвалою від 13.08.2021 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалами від 27.09.2021 замінено відповідача у справі на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, витребувано додаткові докази у справі, підготовче засідання призначено на 11.10.2021. Підготовче засідання у справі відкладалось на 26.10.2021, 10.11.2021, 23.11.2021. Ухвалою від 04.10.2021 залишено без задоволення клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 26.10.2021 витребувано додаткові докази у справі. Ухвалами від 23.11.2021 позивачу поновлено строк звернення із позовом до суду, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 07.12.2021.

Через неявку до судового засідання представників сторін, належним чином повідомлених про розгляд справи сторін, відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подальший розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 28.12.2021 витребувано додаткові докази у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

24.12.2019 позивач звернулась до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 15221 про призначення пенсії.

Рішенням пенсійного органу ввід 02.01.2020 № 1 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Згідно з рішенням страховий стаж позивача становить 20 років 4 місяці 3 дні, позивач набуде право виходу на пенсію за наявності не менше ніж 26 років стажу або досягнення 63-річного віку, за наявності страхового стажу з 01.01.2023 по 31.12.2023 від 20 до 30 років. В рішенні зазначено, що періоди роботи позивача з 04.08.1986 по 09.03.1987, з 10.03.1987 по 31.08.1992, з 12.09.1992 по 24.06.1995, з 08.08.1995 по 05.11.1996, з 25.11.1996 по 20.02.2000 не зараховані до загального страхового стажу через те, ще у наданому позивачем дублікаті трудової книжки від 26.02.2000 НОМЕР_2 в записах про роботу позивача відсутні дати наказів про звільнення та про прийом на роботу, записи не завірені підписами відповідальних осіб та печатками підприємств, у зв`язку з чим ці періоди не зараховані до стажу позивача. До цього ж, здійснити перевірку факту роботи позивача по дублікату трудової книжки та у АР Крим немає можливості, оскільки органи державної влади станом на тепер не здійснюються своїх повноважень на вказаній території. Також не зараховано до загального страхового стажу періоди роботи з 05.11.2014 по 11.03.2015 (м. Санкт-Петербург) та з 28.12.2015 по 25.08.2017 (АР Крим) згідно трудової книжки від 05.11.2014 НОМЕР_3 у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 цього Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу - від 20 до 30 років (період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року).

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховим стажем є період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.п. 2-3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 12.08.1993 № 637.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 44 ЗУ № 1058 та пунктом 4.2 цього Порядку органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, а також вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих документів.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до п. 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162), особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки (п. 5.1).

За п.п. 5.2 цієї Інструкції дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Відповідно до п. 5.3, 5.6 Інструкції № 162 якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.

Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.

Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.

У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.

У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.

Дублікат трудової книжки також може бути виданий за новим місцем роботи у зв`язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник.

Згідно зі ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Відповідно до ст. 7 цієї Угоди питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно з ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавству держави, на території якої вони мешкають.

Відповідно до ст. 6 цієї Угоди призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди провадиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових підставах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а також території колишнього СРСР за час до набуття чинності цієї Угоди.

За приписами її ст.ст. 8, 10 органи, що здійснюють пенсійне забезпечення у державах-учасницях Угоди, співпрацюють один з одним в порядку, що визначається за згодою між їх центральними органами.

Держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов`язання інформувати один одну про діюче в їхніх державах пенсійне законодавство, наступні його зміни, а також вживати необхідних заходів для встановлення обставин, що мають вирішальне значення визначення права на пенсію та її розміру.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Дублікат трудової книжки позивача НОМЕР_2 , що надавався пенсійному органу при зверненні за призначенням пенсії містить такі записи про роботу позивача:

з 24.08.1982 по 14.06.1986 у ВО «Новокраматорський машинобудівельний завод» на посаді інженера-конструктора,

з 04.08.1986 по 09.03.1987 у Донецькому заводі «Топаз» на посаді інженера-конструктора,

з 10.03.1987 по 31.08.1992 у Донецьком СКБ радіопристроїв на посаді інженера-конструктора,

з 12.09.1992 по 24.06.1995 у МП «Протор» на посаді інженера-економіста,

з 08.08.1995 по 05.11.1996 у Донецький митниці на посаді інспектора вантажного відділу,

з 25.11.1996 по 20.02.2000 у Східно-Український Торгово-промисловій компанії на посаді брокера.

З дублікату цієї трудової книжки вбачається, що її видано 26.02.2000 ТОВ «Будсервіс», де позивач працювала з 26.02.2000 по 31.07.2002, тобто за її останнім на той час місцем роботи, що відповідає Інструкції № 162. У такому випадку записи про роботу особи за попередніми місцями роботи посадовими особа таких підприємств, установ, організацій не засвідчуються підписами та печатками. До цього ж, вказані записи про роботу позивача містять посилання на номери наказів, на підставі яких здійснено, чим спростовується твердження відповідача про їх відсутність. Крім того, у відповідності до приписів п. 5.3 Інструкції № 162 у тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах, а записи по окремих періодах роботи здійснюються щодо підтвердженого належно оформленими документами загального стажу.

Зважаючи на здійснені записи, є підстави вважати, що їх у дублікаті трудової книжки позивача здійснено на підставі належно оформлених документів. Відповідальність за внесення до трудової книжки працівника певних відомостей несе роботодавець або уповноважений ним орган за місцем останньої на той час роботи, оскільки саме ним здійснюються записи, відтак працівник не може нести за це відповідальність або бути позбавлений права на пенсію.

Так, суд дійшов висновку, що записами дублікату трудової книжки підтверджено факт роботи позивача у періоди з 24.08.1982 по 14.06.1986, з 04.08.1986 по 09.03.1987, з 10.03.1987 по 31.08.1992, з 12.09.1992 по 24.06.1995, з 08.08.1995 по 05.11.1996, з 25.11.1996 по 20.02.2000.

Відповідач у спірному рішенні про відмову в призначенні пенсії зазначає, що у відповідності до п. 4.2 Порядку 22-1 має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі дублікату трудової книжки.

Водночас суд зазначає, що відповідачем не наведено обставин, які зумовлюють необхідність такої перевірки, реалізація особою права на призначення пенсії не може ставитися в залежність від можливості пенсійного органу провести перевірку документів.

З досліджених під час судового розгляду справи документів встановлено, що відповідач всупереч вимогам п 4.2 Порядку 22-1 та ч. 3 ст. 44 ЗУ № 1058 не запропонував позивачу надати недостатні на думку пенсійного органу документи необхідні для призначення позивачу пенсії.

При вирішенні питання щодо правомірності неврахування відповідачем до стажу позивача періодів роботи з 05.11.2014 по 11.03.2015 (м. Санкт-Петербург) та з 28.12.2015 по 25.08.2017 (АР Крим), суд зазначає наступне. Надана відповідачем трудової книжки позивача від 05.11.2014 НОМЕР_3 містить записи №3-5 про роботу позивача з 28.12.2015 по 25.08.2017, водночас, печатка підприємства на записі про звільнення позивача 25.08.2017 нечітка та нерозбірлива, з неї неможливо встановити якому підприємству вона належить та де його розташовано, доказів здійснення будь-яких запитів з цього приводу відповідачем суду не надано. Відомостей про роботу позивача з 05.11.2014 по 11.03.2015 надана відповідачем копія цієї трудової книжки не містить (сторінка із записами №№ 1-2 відсутня), позивачем також не надано суду копією цієї трудової книжки.

Враховуючи наведене та відомості трудової книжки НОМЕР_3 , копія якої наявна в матеріалах справи, суд дійшов висновку про недостатність в матеріалах справи доказів для встановлення підстав для врахування періодів роботи позивача з 05.11.2014 по 11.03.2015 (м. Санкт-Петербург) та з 28.12.2015 по 25.08.2017 (АР Крим) до страхового стажу. Суд зазначає, що відповідач, встановивши недостатність відомостей у наданих документах, мав запропонувати позивачу надати недостатні документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з встановлених під час розгляду справи обставин суд дійшов висновку про невідповідність рішення відповідача від 02.01.2020 № 1 про відмову в призначенні позивачу пенсії статті 2 КАС України, що є підставою для висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання цього рішення протиправним та його скасування.

З огляду на вказане, також є підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 24.12.2019 № 14121 про призначення пенсії, а отже відповідні позовні вимоги теж підлягають задоволенню.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача під час повторного розгляду заяви про призначення пенсії зарахувати періоди роботи з 24.08.1982 по 14.06.1986, з 04.08.1986 по 09.03.1987, з 10.03.1987 по 31.08.1992, з 12.09.1992 по 24.06.1995, з 08.08.1995 по 05.11.1996, з 25.11.1996 по 20.02.2000, з 05.11.2014 по 11.03.2015, з 28.12.2015 по 25.08.2017 до пільгового стажу за списком № 1.

Разом із цим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Позивач не надала доказів зайнятості у спірні періоди на посадах та професіями, що належать до списку № 1, не навела відповідного обґрунтування у позові. Відтак, в матеріалах справи відсутні докази наявності в позивача права на пенсію за віком саме на пільгових умовах, а отже вказані вище позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Втім, з огляду направо суду вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав позивача суд вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути питання зарахування до стажу позивача переодів її роботи з 24.08.1982 по 14.06.1986, з 04.08.1986 по 09.03.1987, з 10.03.1987 по 31.08.1992, з 12.09.1992 по 24.06.1995, з 08.08.1995 по 05.11.1996, з 25.11.1996 по 20.02.2000, з 05.11.2014 по 11.03.2015, з 28.12.2015 по 25.08.2017 з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на задоволення позову частково, сплачений позивачем судовий збір в сумі 908 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 454 грн - пропорційно задоволеним вимогам.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.01.2020 № 1 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.12.2019 № 14121 про призначення пенсії та розглянути питання зарахування до стажу періодів роботи з 24.08.1982 по 14.06.1986, з 04.08.1986 по 09.03.1987, з 10.03.1987 по 31.08.1992, з 12.09.1992 по 24.06.1995, з 08.08.1995 по 05.11.1996, з 25.11.1996 по 20.02.2000, з 05.11.2014 по 11.03.2015, з 28.12.2015 по 25.08.2017 з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) - ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач) - код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3;

Суддя А.С. Михайлик