Ухвала суду № 102418184, 04.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 січня 2022 р. Справа № 160/27280/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А1126 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А1126, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Військової частини А1126 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року в сумі 24522,36 грн, враховуючи базовий місяць січень 2015 року;

- зобов`язати Військову частину А 1126 (код ЄДРПОУ 22994874) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю нарахованої індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходила військову службу у військовій частині А1126 Збройних Сил України, має статус учасника бойових дій. Наказом командира військової частини А1126 №257 від 03.12.2018 року її було звільнено у запас та виключено зі списків особового складу військової частини А1126 наказом від 27 листопада 2018 року №119-РС з 03 грудня 2018 року. Ураховуючи те, що станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу відповідач не провів з позивачем усіх необхідних розрахунків, а саме: не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, позивач звернулась до суду за захистом (відновленням) своїх прав. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/1184/21 від 02.04.2021 року військову частину А1126 було зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням висновків суду. На виконання рішення суду військова частина А1126 нарахувала індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 24 522,36 грн., проте, на переконання позивача, не у тому розмірі, оскільки нарахування індексації за рішенням суду відбулось без урахування базового місяця січень 2008 року. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2021 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/27280/21 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем фактично оскаржуються дії Військової частини А1126, вчинені на виконання рішення суду у справі №160/1184/21 від 02.04.2021 при нараховані індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018.

Згідно із даними комп`ютерної програми «ДСС» позивач - ОСОБА_1 , 25.01.2021 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А1126, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1126 Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року; та зобов`язати Військову частину А1126 Збройних Сил України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у цей період - січень 2008 року в загальній сумі 83 625,23 грн. (адміністративна справа №160/1184/21).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у адміністративній справі №160/1184/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А1126 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А1126 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.

Зобов`язано Військову частину А1126 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у адміністративній справі №160/1184/21 набрало законної сили 05.05.2021.

Позивачем у цьому позові зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі №160/1184/21 Військова частина А1126 нарахувала їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у сумі 24399,75грн., яку виплатила 06.07.2021. Проте, на переконання позивача, не у тому розмірі, тобто без урахування без урахування базового місяця січень 2008 року.

Отже, зі змісту позовної заяви та доданих до неї письмових доказів убачається, що спірні правовідносини виникли у зв`язку неналежним, на думку позивача, виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі №160/1184/21, яке набрало законної сили 05.05.2021, а саме: позивачу нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, однак не у тому розмірі.

Таким чином, фактично позивач не погоджується з діями відповідача щодо способу виконання судового рішення від 02.04.2021 у справі №160/1184/21.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами 2, 4 статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині першій статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу викладених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Також, відповідно до вимог ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Такі спеціальні правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

При цьому, наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №640/13599/20.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Винесення ж судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

Водночас, оскаржувані позивачем дії відповідача щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення, вчинені на виконання судового рішення у справі №160/1184/21, можуть бути оскаржені відповідно до статті статті 383 КАС України.

Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду, а не подавати новий адміністративний позов.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

За таких обставин, суд вважає, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 170, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А1126 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Також роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Бухтіярова