Рішення № 102418040, 05.01.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/8820/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Спайс" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Спайс" звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.06.2021 №UA204120/2021/000192/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01464.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2020 між ТОВ "Фуд Спайс" та компанією "B.E.S.T." Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) було укладено контракт №08/01/20 на поставку картопляного крохмалю марки "Superior Standard", з додатковими угодами №1 від 30.12.2020 та №2 від 23.02.2021. На виконання умов контракту ТОВ "Фуд Спайс" згідно рахунку-фактури №14/06/2021 від 14.06.2021 здійснено оплату вартості товару в розмірі 44000,00 польських злотих, що підтверджується платіжним дорученням №12 від 22.06.2021, а компанією "B.E.S.T." Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) було здійснено поставку замовленого товару з відповідними товаросупровідними документами. З метою доставки товару 18.06.2021 ТОВ Фуд Спайс" було укладено договір №18/06/20210 транспортно-експедиційні послуги з ФОП ОСОБА_1 , згідно якого за домовленістю сторін вартість перевезення становила 4000,00 грн, а саме перевезення вантажу територією Польщі до митного посту Ягодин становить 3000,00 грн, територією України з митного посту Ягодин до Луцька 1000,00 грн, що підтверджується довідкою про транспортні витрати №3/06 від 24.05.2021.

24.06.2021 декларантом ПП "Респект Брок" з метою митного оформлення товару - "крохмаль картопляний (сухий) - 22000 кг" було подано до митниці митну декларацію UA204120/2021/099971, в якій визначено митну вартість даного товару за першим методом, згідно контракту, в сумі 44416,35 польських злотих, що відповідає вартості, зазначеній контракті №08/01/20 від 11.01.2020, рахунку-фактурі №14/06/2021 від 14.06.2021 та інвойсі №025/2021/EXP від 22.06.2021 з урахуванням витрат на перевезення вантажу територією Польщі в розмірі 3000,00 грн (421,50 польських злотих).

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи: контракт №08/01/2020 від 11.01.2020, додаткові угоди №1 від 30.12.2020 та №2 від 23.02.2021, пакувальний лист (сертифікація ваги) від 22.06.2021, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 05.05.2021, сертифікат якості від 22.06.2021, рахунок-проформа №14/06/2021 від 14.06.2021, рахунок-фактура №025/2021/ЕХР від 22.06.2021, платіжне доручення в іноземній валюті №12 від 22.06.2021, договір на транспортно-експедиційні послуги №18/06/2021 від 18.06.2021 з заявкою на перевезення вантажу №1806/21 від 18.06.2021, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №441949 від 22.06.2021, довідка про транспортні витрати №3/06 від 24.06.2021, сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AR 0292998 від 22.06.2021, заява декларанта про те, що товари не є генетично модифікованим організмом від 22.06.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю №7162431, лист виробника №б/н від 22.06.2021, лист роз`яснення №б/н від 22.06.2021.

Однак, незважаючи на подання достатнього переліку документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом, митним органом 24.06.2021 було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA204120/2021/000192/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01464.

Позивач стверджує, що ТОВ "Фуд Спайс" було надано повний перелік документів, необхідних для визначення вартості товару за основним методом.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості при розмитненні придбаного товару вказав певні розбіжності та неточності, а також витребував додаткові документи. Однак, з даними діями відповідача товариство не погоджується, оскільки вважає, що правових підстав для витребування додаткових документів не було.

Крім того зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним, чи/або помилковим. Водночас, доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем не надано, як і доказів неналежності поданих документів.

Ухвалою суду від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.10.2021 Поліською митницею Держмитслужби подано відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі відповідачем №2 Волинську митницю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі відповідачем №2 Волинську митницю, повернуто Поліській митниці Держмитслужби без розгляду.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 11.01.2020 між ТОВ "Фуд Спайс" та компанією "B.E.S.T." Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) було укладено договір №08/01/20 на поставку картопляного крохмалю марки "Superior Standard".

Згідно з пунктом 1 договору ціна на товар встановлюється в Євро за тонну і вказується в рахунках-фактурах (інвойсах). Вартість мішкотари включена в ціну товару. Загальна сума договору складає 350000,00 Євро. Ціна на товар встановлюється на умовах FCA Przewloka (Incoterms 2010).

Відповідно до п.3.1 контракту покупець зобов`язується здійснити 100% передоплату за кожну партію товару згідно рахунку-фактури (інвойса), виставленого постачальником товару, який є предметом даного договору.

Додатковою угодою №2 від 23.02.2021 передбачено, що загальна сума договору складає 350000,00 Євро або ж 1500000 польських злотих.

Згідно з комерційною пропозицією компанії "B.E.S.T." Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) від 05.05.2021, що виставлена ТОВ "Фуд Спайс", ціна товару на умовах FCA становила 2000 польських злотих за тонну, кількість: 20-100 т/місяць, упаковка: мішки по 25 кг, оплата: попередня оплата, транспортування: за кошти клієнта.

14.06.2021 компанією "B.E.S.T." Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) виставлено позивачу експортову фактуру проформу-інвойс №14/06/2021 на оплату товару: картопляний крохмаль "Суперіор стандарт" 22 палети х 40 мішків х 25 кг, кількістю 22000,00 кг, ціною нетто 2,00 польських злотих, на загальну суму 44000,00 польських злотих.

На підставі зазначеної фактури проформи-інвойс позивач 22.06.2021 здійснив оплату вартості товару в розмірі 44000,00 польських злотих, що підтверджується платіжним дорученням №12.

На виконання умов контракту від 11.01.2020 №08/01/20 компанія "B.E.S.T." Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) поставила позивачу товар - крохмаль картопляний в кількості 22000,00 кг на загальну суму 44000,00 польських злотих відповідно до рахунку-фактури 025/2021/ЕХР від 22.06.2021.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару 24.06.2021 позивач через свого декларанта ПП "Респект Брок" подав для митного оформлення МД №UA204120/2021/099971 щодо товару за описом "продукти рослинного походження: крохмаль картопляний (сухий) - 22000 кг; запах - типовий; колір - білий; вологість - не більше 20%, вміст сухого складу - не менше 80%; вміст SO2 - не більше 10 мг/кг, запаковано в 880 мішків по 25 кг". Декларантом визначена митна вартість даного товару за основним методом у розмірі 44416,35 польських злотих з урахуванням транспортних витрат територією Польщі, що становили 3000 грн (416,35 польських злотих).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи, зокрема, контракт №08/01/2020 від 11.01.2020, додаткові угоди №1 від 30.12.2020 та №2 від 23.02.2021, пакувальний лист (сертифікація ваги) від 22.06.2021, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 05.05.2021, сертифікат якості від 22.06.2021, рахунок-проформа №14/06/2021 від 14.06.2021, рахунок-фактура №025/2021/ЕХР від 22.06.2021, платіжне доручення в іноземній валюті №12 від 22.06.2021, договір на транспортно-експедиційні послуги №18/06/2021 від 18.06.2021 з заявкою на перевезення вантажу №1806/21 від 18.06.2021, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №441949 від 22.06.2021, довідка про транспортні витрати №3/06 від 24.06.2021, сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AR 0292998 від 22.06.2021, заява декларанта про те, що товари не є генетично модифікованим організмом від 22.06.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю №7162431, лист виробника №б/н від 22.06.2021, лист роз`яснення №б/н від 22.06.2021.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих документах до митного оформлення товарів за МД №UA204120/2021/099971 встановлено наявність в документах розбіжностей і неточностей, а саме:

1) в інвойсі №025/2021/ЕХР від 22.06.2021 зазначений транспортний документ №WZ 2020/06/МІ/000000272 від 22.06.2020, однак він не поданий до митного оформлення;

2) в інвойсі №025/2021/ЕХР від 22.06.2021 поданого до митного оформлення відсутній обов`язковий підпис покупця, а також в поданому інвойсі зазначений надпис "копія", хоча згідно п.4.3 контракту №08/01/2020 від 11.01.2020 передбачено подання оригіналу рахунку-фактури( інвойсу);

3) в додатково наданій митній декларації країни відправлення від 23.06.2021 №21PL301010E0709542 вказана ціна товару 44308 пол.злотих, що не відповідає митній вартості, заявленій в інвойсі №025/2021/ЕХР від 22.06.2021;

4) наданий прайс-лист та лист імпортера не пояснюють формування ціни товару та числовий розрахунок вартості.

З огляду на встановлені неточності та розбіжності митниця скерувала декларанту електронне повідомлення про витребування додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; документи, зазначені в інвойсі №025/2021/ЕХР від 22.06.2021, оригінал інвойсу №025/2021/ЕХР від 22.06.2021, декларацію країни відправлення.

Листом декларанта повідомлено про прийняття рішення без урахування термінів передбачених ч.3 ст.53 МКУ.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів Поліською митницею 24.06.2021 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000192/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01464.

У графі 33 вказаного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/099971 зазначено, що при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до статті 54 МКУ, виявлено окремі неточності, а саме: при аналізі №UA204120/2020/099971 та поданих до неї документів встановлено розбіжності, зокрема:

в інвойсі №025/2021/ЕХР від 22.06.2021 зазначений транспортний документ №WZ 2020/Об/МІ/000000272 22.06.2020, однак він не поданий до митного оформлення;

в інвойсі №025/2021/ЕХР від 22.06.2021 поданого до митного оформлення відсутній обов`язковий підпис покупця, а також в поданому інвойсі зазначений надпис "копія", хоча згідно п.4.3 контракту №08/01/2020 від 11.01.2020 передбачено подання оригіналу рахунку-фактури( інвойсу);

в додатково наданій митній декларації країни відправлення від 23.06.2021 №21PL301010E0709542 вказана ціна товару 44308 пол.злотих, що не відповідає митній вартості, заявленій в інвойсі №025/2021/ЕХР від 22.06.2021;

наданий прайс-лист та лист імпортера не пояснюють формування ціни товару та числовий розрахунок вартості.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару за МД від 15.10.2020 №UA204120/2020/ 098825 - рівень митної вартості становить 0,6041 EUR/кг.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних митницею, а саме:

виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару;

прайс-лист, каталог, виробника товару для широкого кола осіб;

висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

транспортні (перевізні) документи;

документи, зазначені в інвойсі №025/2021/ЕХР від 22.06.2021;

оригінал інвойсу №025/2021/ЕХР від 22.06.2021;

декларацію країни відправлення.

Декларантом документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 cт. 53 МК України у повному обсязі не подано.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з наявністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, митну вартість партії товару скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості згідно положень статті 59 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості Товар 1МД від 15.10.2020 №UA204120/2020/098825 UA204120/2021/42116 27.03.21 - рівень митної вартості становить 0,6041 EUR/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 60130,4000 злотих та в національній валюті України - 433269,5972 грн., РМВ становить 0,6041 EUR/кг/2,7332 польських злотих."

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01464. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після здійснення коригування митної вартості товарів згідно рішення про коригування митної вартості товарів від 24.06.2021 №UA204120/2021/000192/2 з урахуванням положень частини 4,7 статті 55 МКУ.

Позивач через декларанта 24.06.2021 подав нову МД №UA204120/2021/100392, за якою товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частинами другою - п`ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як передбачено частинами першою - третьою, шостою та сьомою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами першою - четвертою статті 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Аналізуючи вищевикладені норми митного законодавства України, слід дійти висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України заборонено.

Як слідує з матеріалів справи, сумніви митниці у правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару виникли у зв`язку ненаданням відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та відсутністю підпису в інвойсі.

Однак, суд звертає увагу на те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Відповідно до рахунка-фактури (інвойсу) від 22.06.2021 №025/2021/ЕХР вартість товару становить 44000,00 польських злотих. У цьому документі зазначено дату продажу, ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну.

Що стосується не підписання позивачем вказаного документа, то суд погоджується з доводами останнього, що у даному випадку не передбачено обов`язку підписання рахунку покупцем товару, оскільки такий рахунок формується в односторонньому порядку на підставі двостороннього контракту, який підписаний обома сторонами, відтак підписання одностороннього рахунку фактури лише продавцем аж ніяким чином не впливає на формування митної вартості товару.

Безпідставними є і доводи відповідача про те, що в інвойсі №025/2021/ЕХР від 22.06.2021 зазначений транспортний документ №WZ 2020/06/МІ/000000272 від 22.06.2020, однак він не поданий до митного оформлення, оскільки такий документ є складським документом іноземного контрагента - компанії "B.E.S.T." Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) і він не бере участі у формуванні ціни товару, про що позивач повідомив відповідача листом 24.06.2021 №24/06-1.

Щодо вимоги надати висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями то слід зазначити, що Товариством неодноразово ввозиться даний вид товару та у митного органу наявна достовірна інформація про вартісні характеристики товару, документи про які неодноразово подавалися Товариством. Також вважаємо, що Товариством подано вичерпний перелік документів, які підтверджують вартість Товару відповідно у додатковому висновку експертної організації не має потреби.

Стосовно виписки з бухгалтерської документації продавця та формування вартості імпортованого товару на заявлених умовах поставки із врахуванням вартості придбання, то слід зазначити, що у митного органу також відсутнє право вимагати дані документи, оскільки це не передбачено ст.53 МКУ та є комерційною таємницею продавця, а також така інформація відсутня у декларанта та у її наданні Продавцем було відмовлено, надавши лише калькуляцію, яка надавалася митному органу.

Що стосується прайс-листа, то продавцем було надано діючу комерційну пропозицію (прайс-лист) від 05.05.2021 в підтвердження договірної ціни товару за яку здійснюється відпуск товару.

Стосовно вимоги надати перевізні та страхові документи, слід зазначити, що страхування вантажу за контрактом не передбачалося та не здійснювалося. Відносно перевізних документів, то митному органу було надано договір №18/06/2021 на транспортно-експедиційні послуги від 18.06.2021, заявка на перевезення вантажу №1806/21 від 22.06.2021, міжнародна автотранспортна накладна (CMR) №441949, довідка про транспортні витрати №3/06 від 24.06.2021.

Отже, на думку суду, декларант ТОВ "Фуд Спайс" надав митниці достатній перелік документів, який підтверджує заявлену митну вартість товару за основним методом на рівні 44416,35 польських злотих. При цьому відповідач не надав достовірних доказів, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності відомостей стосовно заявленої митної вартості та не дають можливість визначити митну вартість товару в сукупності з додатково наданими на вимогу митниці документами шляхом застосування обраного позивачем основного методу за ціною договору.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано митну вартість товару, яка визначена ним у спірному рішенні. У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відтак, приведені митним органом в оскаржуваному рішенні відомості щодо коригування митної вартості імпортованого позивачем товару не дають підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог частини другої статті 55 МК України.

Більше того, відповідач не обґрунтував, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Суд враховує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновку про якісні та вартісні характеристики товару не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості товару за обраним методом її визначення.

Суд зазначає, що ненадання контрагентом позивача бухгалтерських документів щодо механізму формування ціни на товар, та, як наслідок, неподання їх на вимогу митниці, не може мати наслідком не підтвердження заявленої декларантом до митного оформлення митної вартості товару, оскільки подані відповідачу документи містили інформацію щодо усіх складових митної вартості та ціни товару, що була сплачена позивачем за товар.

Отже, на думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення від 24.06.2021 №UA204120/2021/000192/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01464 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №160/6899/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20).

При цьому питання застосування частини сьомої статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу також неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, в тому числі відповідно до згаданих вище постанов, а також відповідно до постанов від 29.10.2020 (справа № 686/5064/20), від 05.03.2021 (справа № 200/10801/19-а), від 16.03.2021 (справа №520/12065/19), постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 (справа №922/445/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено договір про надання правничої допомоги від 15.07.2021 №15/07/21-1, укладений між адвокатом Кушніруком А.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Спайс", акт приймання-передачі наданих послуг від 18.08.2021.

Відповідно до п.1.1 договору про надання правничої допомоги предметом договору є надання адвокатом правничої допомоги у справі про визнання протиправними та скасування рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 24.06.2021 №UA204120/2021/000192/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01464.

Згідно з п.4.1 та п.4.2 договору розмір винагороди адвоката визначається, з урахуванням того, що одна година роботи адвоката становить 2000 грн. За правничу допомогу клієнт оплачує винагороду в розмірі, вказаному в актах приймання-передачі наданих послуг.

Як слідує з акта приймання-передачі наданих послуг від 18.08.2021, який підписаний сторонами договору, адвокатом виконані наступні роботи (надані послуги) згідно з умовами договору про надання правничої допомоги від 15.07.2021 №15/07/21-1, а саме:

надання правничої інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення рішення про коригування митної вартості від 24.06.2021 №UA204120/2021/000192/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01464- 1 год. на суму 2000,00 грн;

складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.06.2021 №UA204120/2021/000192/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01464 - 4 год. на суму 8000 грн.

Загальна вартість послуг становить 10 000,00 грн.

Аналізуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що заявлений до відшкодування, суд вважає, що клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим, неспівмірним з витраченими часом та наданими адвокатом послугами, їх обсягом.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі до 5000,00 грн., відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2270,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 09.08.2021 №409.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби від 24.06.2021 №UA204120/2021/000192/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01464.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Спайс" судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Спайс", код ЄДРПОУ 43145130, адреса: 43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А.

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43350097, адреса: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 104.

Суддя Ю.Ю. Сорока