Рішення № 102413630, 31.12.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9933/20

Провадження № 2/369/1955/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарях судових засідань Мазурик Д.С., Житар А.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 6 в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горенської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 .

Після її смерті залишилося спадкове майно - житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

Спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 заведена Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою.

Спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 є в рівних частинах (1/3 кожному): її дочка ОСОБА_3 (моя мама) та її сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

29 липня 1983 року Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 за реєстровим № 5398.

23 травня 1984 року Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 за реєстровим № 3020.

На час прийняття спадщини спадкоємець - ОСОБА_5 був відсутній, його місце проживання було невідоме.

Тобто спадщина від померлої ОСОБА_2 фактично прийнята усіма спадкоємцями, але право власності було оформлено тільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Тобто 1/3 частина будинку ОСОБА_5 була юридично неоформлена.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилась 1/3 частини будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв. м., по АДРЕСА_1 .

Спадкоємницею, яка прийняла спадщину - 1/3 (одна третя) частини житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв. м., по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 є її дочка - ОСОБА_1 .

Син ОСОБА_3 - ОСОБА_6 відмовився від своєї частки на користь її дочки ОСОБА_1 .

09.02.2009 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Борисенко Юлії Федорівні було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Спадкове майно на яке було видано це свідоцтво, складалося:

- 1/3 (одна третя) частини житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв. м., по АДРЕСА_1 , яке належало померлій ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою 29 липня 1983 року за реєстровим № 5398, зареєстрованого в КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» 08 січня 2009 р. за реєстром № 1205 в реєстровій книзі № 4.

09.02.2009 року між дядьком позивача ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір дарування житлового будинку, яким: ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар 1/3 (одну третю) частину житлового будинку та надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок, зазначений за планом під літерою «А» - дерев`яний, житловою площею 15.5 м.кв. загальною площею 26.3 м.кв.

Вказані 1/3 (одна третя) частини житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв. м., по АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою 23 травня 1984 року за реєстровим № 3020, зареєстрованого в КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» 08 січня 2009 р. в реєстрову книгу № 4, номер запису 1205, реєстраційний номер 26033477.

Договір дарування житлового будинку зареєстровано в реєстрі № 1-71.

Наприкінці 2019 року позивач як власниця 2/3 житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв. м., по АДРЕСА_1 мала намір приватизувати земельну ділянку на якій цей будинок розташований.

Але як з`ясувалося, вона не може приватизувати усю земельну ділянку, а лише 2/3 частини відповідно до своєї частки житлового будинку.

Щодо вирішення питання приватизації земельної ділянки на якій розташований житловий будинок, позивач почала пошуки свого дядька ОСОБА_5 1949 року народження, який у 1967 році мав би разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 прийняти спадщину 1/3 частку житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв.м. по АДРЕСА_1 від померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_2 .

У березні 2020 року діти ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомили, що їх батько ІНФОРМАЦІЯ_4 помер у м. Ханти-Мансійськ, Ханти- Мансійського автономного округу (Тюменська область), Росія.

Про будинок який ОСОБА_5 прийняв у спадок від померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 -1/3 частка житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв.м. по АДРЕСА_1 їм нічого невідомо, ніяких документів стосовно оформлення у спадок 1/3 частки житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв.м. по АДРЕСА_1 батько їм не повідомляв та не залишав.

Тобто від померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 фактично залишилася 1/3 житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв.м. по АДРЕСА_1 яка не була прийнята у спадок.

Як вбачається і це підтверджується наданими до суду документами ОСОБА_5 фактично прийняв у спадок 1/3 частку житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв.м. по АДРЕСА_1 , але юридично її не оформив.

Цивільний кодекс України визначає черговість спадкування. В межах однієї черги майно розподіляється порівну між усіма спадкоємцями. У випадку, коли спадкоємці попередньої черги відсутні, право спадкування переходить до наступної черги.

Отже спадкоємцями першої черги під час прийняття спадщини від померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 були її дочка ОСОБА_3 (моя мама) та її сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які й прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 по закону в рівних частинах (1/3 кожному).

А оскільки ОСОБА_5 , як з`ясувалося пізніше, не оформив свою частку юридично, то правонаступниками його 1/3 частки житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв.м. по АДРЕСА_1 є його діти - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та - ОСОБА_1 , як племінниця ОСОБА_5 .

Але ні ОСОБА_8 , а ні ОСОБА_9 не мають намірів оформлювати спадок на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв.м. по АДРЕСА_1 та готові відмовитися від цієї частки на користь позивача.

Отже на цей час позивач є єдиною спадкоємицею яка бажає прийняти у спадщину 1/3 частку житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв.м. по АДРЕСА_1 яка залишилася від померлої

Тому позивач просила суд визначити ОСОБА_1 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини - 1/3 частку житлового будинку загальною площею 26.3 кв.м., з житловою площею 15.5 кв.м. по АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.02.2021 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Першої Київської обласної державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 223/2008 р., яка зареєстрована в реєстрі №1-67, до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 03.06.2021 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Києво-Святошинської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 223/2008 р., яка зареєстрована в реєстрі №1-67, до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 19.10.2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Горенської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 25 листопада 2021 року на 10 год. 50 хв., встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

В судовому засіданні 25.11.2021 року позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В даному судовому засіданні 25.11.2021 року, була оголошення перерва до 17 год. 30 хв., в подальшому учасники в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, в силу до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 .

Спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , заведена та закінчена Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою (дата видачі першого свідоцтва - 29 липня 1983 року) за № 286.1983.

Спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , є (в рівних частках кожний): її дочка - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , її син - ОСОБА_4 та син померлої - ОСОБА_5 , які спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2 прийняли шляхом постійного проживання та реєстрацією разом з нею за однією адресою на час відкриття спадщини.

29 липня 1983 року Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 за реєстровим № 5398.

23 травня 1984 року Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 за реєстровим № 3020.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 .

Спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , заведена та закінчена Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою (дата видачі першого свідоцтва - 28 січня 2009 року) за № 223/2008.

Спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , є її дочка - ОСОБА_1 з урахуванням 1/2 частки спадщини, від якої відмовився на її користь син померлої - ОСОБА_6 .

28 січня 2009 року Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 за реєстровим № 1-67, належну ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29 липня 1983 року Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою за реєстровим № 5398.

13 квітня 2019 року до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області надійшла додаткова заява гр. ОСОБА_1 за № 496 про видачу додаткового свідоцтва про ,право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , яка спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 прийняла фактично, але юридично не оформила своїх спадкових прав, без урахування інтересів спадкоємця за законом - ОСОБА_5 , який є спадкоємцем на 1/3 частку вищевказаного житлового будинку після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса від 13.04.2019 року № 1052/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , як спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 прийняла фактично, але юридично не оформила своїх спадкових прав.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України установлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Із матеріалів справи вбачається що спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 в порядку визначеному ЦК УРСР від 18.07.1963 року № 1540-VI, є (в рівних частках кожний): її дочка - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , її син - ОСОБА_4 та син померлої - ОСОБА_5 , які спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2 прийняли шляхом постійного проживання та реєстрацією разом з нею за однією адресою на час відкриття спадщини.

Той факт що ОСОБА_7 не отримав свідоцтво про право на спадщину, не скасовує той факт що спадщину він прийняв належним, та відповідно набув прав спадкоємця., та які в подальшому після його смерті перейшли до його дітей.

Таким чином після смерті ОСОБА_2 всі її спадкоємці прийняли належним чином спадщину, а тому у позивача відсутні права спадкове майно на яке відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_10 .

З наведеного суд приходить до висновку що при розгляді даної справи судом не було встановлено факту порушення прав позивача як спадкоємця, а тому відповідні позовні вимоги необхідно залишити без задоволення.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Горенської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Т.В. Дубас