Рішення № 102413614, 21.10.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9797/20

Провадження № 2/369/1402/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21.10.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

секретаря Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 04.06.2019 року о 17:20 сталось ДТП за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка за участі автомобіля «Mercedes» д.н. НОМЕР_1 та «КІА Carens» НОМЕР_2 . Відповідач свою вину у вчиненні ДТП визнав про, що було складено євро протокол. Цивільно-правова відповідальність водія «Mercedes» д.н. НОМЕР_1 була застрахована полісом АМ/8372414 обов`язкового страхування у ТДВ « СК « Київ РЕ». 12.06.2019 року було подано повідомлення про ДТП і заяву про відшкодування шкоди до ТДВ « СК « Київ РЕ», але страхова компанія не прийняла рішення щодо виплати страхового відшкодування або про відому. Вказав, що відповідно до звіту вартість матеріального збитку з урахуванням зносу нанесеного власникові пошкодженого КТЗ завданого власнику транспортного засобу «КІА Carens» НОМЕР_3 . складає 36 984 67 грн., а вартість відновлюваного ремонту складає 82 907, 51 грн. Відповідно до акту послуг № 3225 від 10.10.2019 року позивач сплатив за ремонт автомобіля 43 007 грн. Враховуючи викладене просив суд стягнути з ТДВ « СК Київ РЕ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 34 827, 61 грн., пеню у розмірі 7060,82 грн., 3% річних у розмірі 930 грн., інфляційні втрати в розмірі 243, 79 грн.. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача різницю вартості ремонту автомобіля та розмір страхового відшкодування у розмірі 8 179, 43 грн., 3% річних у розмірі 286 грн., інфляційні втрати в розмірі 24,53 грн. Стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9900 грн.

У судове засідання позивач не з`явився, повідомлявся належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив суд задовольнити позов.

У судове засідання відповідачі не з`явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подали.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.06.2019 року о 17:20 год. в Київській області, Києво-Святошинського району, с. Софіївська Борщагівка сталась ДТП за участі автомобіль «Mercedes» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та «КІА Carens» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Винним у вчиненні ДТП визнав себе ОСОБА_2 .

Зазначене підтверджується письмовим доказом - копією повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 04.06.2019 р. (європротокол).

Згідно ст. 33 п. 33.2 абз. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП («Європротокол»).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mercedes» д.н.з НОМЕР_1 , застрахована в ТДВ « СК « Київ РЕ», згідно полісу АМ 8372414.

12.06.2019 року до ТДВ «СК «Київ Ре» від ОСОБА_1 було подано повідомлення про вчинене ДТП.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 17.5 статті 17 Закону при укладенні договору обов`язкового страхування авто цивільної відповідальності страховик зобов`язаний безоплатно видати страхувальнику бланк повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка (європротокол).

Пунктом 33.2 статті 33 цього Закону передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі, водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Системне тлумачення положень пункту 33.2 статті 33 Закону та пункту 1.7 статті 1 Закону, дає підстави для висновку, що скласти спільне повідомлення про ДТП, за наявності умов, визначених пунктом 33.2 Закону, можуть лише водії транспортних засобів, які є забезпеченими в розумінні пункту 1.7 статі 1 Закону, тобто кожен із яких має поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За положенням пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 35.1 статті 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

12 червня 2019 року позивач звернувся до ТДВ «СК «Київ РЕ» із заявою про виплату страхового відшкодування, проте страхова компанія не надала відповіді та не сплатила відшкодування.

Відповідно до звіту № 91-Д/57/9 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу KIA CARENS д.н.з. НОМЕР_2 складає 36 984, 67 грн.

Відповідно до акту надання послуг № 3225 від 10.10.2019 року ОСОБА_1 сплатив за ремонт транспортного засобу KIA CARENS д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 43 007 грн. Дані обставини підтверджуються квитанцією № 36685165 від 07.10.2019 року та № 36785931 від 08.10.2019 року.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За приписами статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Суд вважає, що позивачем доведено позовні вимоги в частині стягнення з ТДВ « СК «Київ РЕ» понесених витрат внаслідок ДТП, у зв`язку з чим вони підлягають стягненню з відповідача у сумі 34 827,61 грн., що підтверджені належними доказами.

Щодо позовних вимог відносно стягнення втрат від інфляції, 3% річних слід зазначити наступне.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

За змістом статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку виплати страхувальникові або іншій особі, визначений у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Аналогічні за змістом положення передбачені статтею 992 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно, суд вважає встановленим, що ДТП, внаслідок якого автомобіль отримав механічні пошкодження, є страховим випадком, тому відмова відповідача у здійсненні позивачу виплати є незаконною.

У випадку невиконання страховиком обов`язку щодо здійснення страхової виплати, передбаченої договором, у страхувальника виникає право на отримання 3 % річних, інфляційних втрат за виплату грошового зобов`язання.

У зв`язку з чим, з відповідача ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре» підлягають стягненню втрати від інфляції в розмірі 243, 79 грн., 3% річних в розмірі 930 грн., пеня в розмірі 7060, 82 грн.

Щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача різниці вартості ремонту автомобіля та розміру страхового відшкодування суд зазначає наступне.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ « СК « Київ РЕ».

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, зазначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, у межах ліміту відповідальності, розмір якого становить 50 000 грн., відшкодування збитків покладається на страховика. У ОСОБА_2 виникає обов`язок по відшкодуванню шкоди лише у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої шкоди. Проте, заявлена до стягнення сума повністю покривається лімітом відповідальності за полісом № АМ/8372414 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім того, позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2019 року між ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір про надання юридичних послуг № 06/12/2019-ЦС.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору №06/12/2019-ЦС вбачається, що вартість послуг виконавця становить 7500 грн. за надання юридичних послуг щодо відшкодування шкоди внаслідок ДТП та підготовки документів для суду І інстанції. Участь представника в судовому засіданні в межах м. Києва складає 1200 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 06/12/19-1 від 06.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив кошти за надання юридичних послуг у розмірі 7500 грн. Тому суд вважає, що позивачем було доведено суму витрат на правову допомогу у розмірі 7500 грн.

Критерії реальності адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), а також критерії розумності їхнього розміру суд вважає в даному випадку дотриманими стороною відповідача, а отже ці витрати підлягають відшкодуванню.

Враховуючи, що позов задоволено частково, відповідно до ст.. 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог та стягує з відповідача 1 витрати на пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 702,32 грн. та витрати пов`язані з наданням правової допомоги у розмірі 6264,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись, статтями України, статтями 12, 19, 81, 82, 89, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 34 827,61 грн. ( тридцять чотири тисячі вісімсот двадцять сім грн.. 61 коп.), пеню у розмірі 7060,82 грн. ( сім тисяч шістдесят грн.. 82 коп.), 3 % річних у розмірі 930 грн. ( дев`ятсот тридцять грн.) та інфляційні витрати у розмірі 243,79 грн. ( двісті сорок три грн.. 79 коп.), а всього в сумі 43 062, 22 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 702,32 грн. ( сімсот дві грн.. 32 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 6264,82 грн. ( шість тисяч двісті шістдесят чотири грн.. 82 коп.).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .

Інформація про відповідача:ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре»: м. Київ, вул. А. Барбюса, 13-Б, код ЄРДПОУ 33442139.

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: Київська область, м. Васильків.

Суддя Дубас Т.В.

.