Ухвала суду № 102412744, 04.01.2022, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/14627/20

Провадження № 2-з/592/1/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков І. Г., розглянув заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Олександра Вікторовича про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

29.12.2021 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Пономаренко Олександр Вікторович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про забезпечення позову, із змісту якої вбачається, що 29 листопада 2021 року ОСОБА_1 стало відомо про існування виконавчого провадження, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Слесарєвою Ольгою Валеріївною по примусовому виконанню заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.04.2021 по справі № 592/14627/20. По-перше, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за межами позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 24.12.2020, у той час як заборгованість, заявлена до стягнення, охоплює період з серпня 2000 року, тобто позивач має намір стягнути заборгованість за 20 років. При цьому, враховуючи, що заявниця не була поінформована належним чином про судовий розгляд, вона не мала можливості як подати відзив на позовну заяву, так і зробити заяву про застосування строку позовної давності. По-друге, у матеріалах справи відсутні докази падання заявниці послуг з централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Як вбачається з позову, підтвердженням користування заявницею послугами, наданими позивачем, є те, що заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, яка діяла до 10.12.2017 року) передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Всупереч вимогам ст. ст.19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, яка діяла до 10.12.2017 року) та ст. 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в чинній редакції) позивач у позові взагалі не послався на договір на надання житлово-комунальних послуг, який би був укладений між відповідачем, як отримувачем послуг та позивачем. Все це суперечить ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, яка зобов`язує кожну сторону судового процесу довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та свідчить про те, що між ним та позивачем не укладався Договір на надання житлово-комунальних послуг. Позивач, ухиляючись від свого обов`язку підготувати та укласти письмовий типовий договір з заявницею, намагається отримати кошти від Заявниці за допомогою примушування до дій, вчинення яких не є для неї обов`язковими. Також важливим є той факт, що суму заборгованості позивач обґрунтовує довідками, які підписані "Зам. директора ДКППВ", містять лише інформацію про нараховані та сплачені суми. При цьому, матеріали справи не містять інформації про те, яким чином здійснюється облік наданих послуг і чи здійснюється він взагалі, як відбувається- нарахування заборгованості, що свідчить про недоведеність суми заборгованості за надані послуги. Також не зрозуміло, ким складені довідки і чи уповноважена "Зам. директора ДКППВ" їх підписувати. При таких обставинах, оскільки на сьогоднішній день виконавчий лист про стягнення грошових коштів є чинним і звернений позивачем до виконання, на підставі якого відкрито виконавче провадження, є всі підстави вважати, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, яким може бути скасований виконавчий документ. Утруднення чи неможливість виконання рішення суду, яким може бути скасований виконавчий документ, яким є виконавчий лист Ковпаківського районного суду м. Суми про стягнення грошових коштів полягає в тому, що у випадку продовження виконавчого провадження буде завдано шкоду майновим інтересам відповідача, який буде змушений звертатися додатково з окремими позовами, якими визнавати незаконними дії чи рішення державної виконавчої служби, внаслідок чого змушений буде нести додаткові витрати пов`язані з розглядом справ у судах та інших компетентних органах.

Згідно п. 6 ч. І ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.

При таких обставинах, з підстав передбачених ст. ст. 151, 152 ЦПК України, на час розгляду справи в суді необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку, яким є заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми, на підставі якого виданий виконавчий лист, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Пономаренко О.В. просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 592/14627/20, виданого 24.05.2021 Ковпаківським районним судом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Сумське машинобудівельне науково-виробниче об`єднання» грошових коштів (виконавче провадження № 66694724), оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянув заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Олександра Вікторовича про забезпечення позову, прихожу наступного висновку.

Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.04.2021 року позов Акціонерного товариства " Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води і абонплати було задоволено. З ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» в солідарному порядку було стягнуто заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 32 226,54 грн., заборгованість з абонплати у сумі 237,90 грн. та заборгованість за надані послуги з постачання гарячої води у сумі 40639,68 грн., а всього 73 104,12 грн. Крім того, з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» в дольовому порядку було стягнуто судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Рішення набрало законної сили 20.05.2021 року.

09.12.2021 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Пономаренко О.В. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.04.2021 року по справі № 592/14627/20.

Справу за заявою представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка О.В. про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.04.2021 року призначено до розгляду на 02.03.2022 року

29.12.2021 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Пономаренко О.В. надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із змісту ст. 150 ЦПК України вбачається, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п. п. 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України) , якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Таким чином, оскільки заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.04.2021 року про справі № 592/14627/20 за позовом Акціонерного товариства " Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води і абонплати набрало законної сили 20.05.2021 року, оскільки недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, відтак приходжу висновку про те, що у задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Олександра Вікторовича про забезпечення позову, слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149, 150-152 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Олександра Вікторовича про забезпечення позову відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Ухвалу може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Сумському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: І.Г. Бичков