
Справа №463/6/22
Провадження №1-кс/463/12/22
У Х В А Л А
про накладення арешту
04 січня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя Рудаков Д. І., з участю секретаря судового засідання Метеллі Б.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Третяка Д.О. погодженого заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управлінння Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Нанівським В.І. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 62021140010000191 від 10.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
в с т а н о в и в :
слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Третяк Д.О. за погодженням заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управлінння Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Нанівським В. І. звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 62021140010000191 від 10.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Клопотання мотивує тим, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021140010000191 від 10.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи за попередньою змовою із начальником Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області ОСОБА_2 , реалізовуючи спільний з ним злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості під час попередньо домовленої зустрічі із ОСОБА_3 , перебуваючи 16.07.2021 о 17 год. 49 хв. біля аптеки та відділення УДППЗ «Укрпошта» магазину за адресою: площа 40-річчя перемоги, 1А, с. Добросин Жовківського району Львівської області, одержав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 30 000 грн., які ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_1 поклав на підлокітник між передніми сидіннями автомобіля транспортного засобу «Hyundai Elantra» реєстраційний номер НОМЕР_1 за невжиття заходів реагування спрямованих на притягнення директора сільського (фермерського) господарства «Короп» ОСОБА_3 до відповідальності за порушення під час здійснення господарської діяльності у сфері рибного господарства без відповідних документів дозвільного характеру, не складання відносно нього протоколів про вчинення відповідного адміністративного правопорушення та не проведення рибоохоронного рейду на території сільського (фермерського) господарства «Короп» що за адресою с. Рата Рава-Руської ОТГ Львівського району, до кінця поточного 2021 року.
Після чого, одержану неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 30 000 грн. ОСОБА_1 повинен був передати ОСОБА_2 для розподілу між собою, однак ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий працівниками ТУ ДБР у м. Львові, а предмет неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі в сумі 30 000 грн. вилучено.
Під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з метою збереження майна відповідно до вимог частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Таким чином, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, а тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, слідчий просить клопотання задовольнити.
Заступник начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управлінння Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Нанівський В.І. в судове засідання не з`явився, разом з тим, подав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі з підстав наведених у такому, просить клопотання задовольнити.
Власник майна ОСОБА_2 в судове засідання не викликався.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливим розглянути клопотання за відсутності учасників процесу у відповідності до вимог ч.2 ст.172 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Таким чином, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на обумовлене майно
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Відповідно до ст.16 КПК України - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.06.2021 року, підтверджується факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 62021140010000191 від 10.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчий просить накласти арешт на майно, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру за адресою АДРЕСА_1 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України та подане у строки встановлені ч.5 ст.171 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вказане майно може бути використане з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, з метою недопущення його знищення, клопотання слідчого слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.
Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
п о с т а н о в и в :
клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Третяка Д.О. погодженого заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управлінння Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Нанівським В. І. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 62021140010000191 від 10.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Виконання ухвали покласти на слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Третяка Д.О.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Д.І. Рудаков
Судове рішення № 102412095, Личаківський районний суд м.Львова було прийнято 04.01.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 463/6/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: