Рішення № 102409892, 24.12.2021, Городоцький районний суд Львівської області

441/1281/19 2/441/48/2021

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2021 Городоцький районний суд Львівської обл. в складі:

головуючого - судді Українець П.Ф.

за участі секретаря Боднар Ю.М.

представників ОСОБА_1 , Мартин В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городок Львівської обл. справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 про встановлення земельного сервітуту,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 17.07.2019 звернулись до суду із позовом про встановлення постійного безоплатного сервітуту (право проходу та проїзду) по наявному шляху (дорозі) через земельні ділянки з кадастровими номерами: 4620986200020050034,4620986200020050035 4620986200020050037, 4620986200020050049, 4620986200020050063,4620986200020050081,344620986200020050084,4620986200020050103,4620986200020050112,4620986200020050120,4620986200020050123,4620986200020050126, 46209862000200500150, 46209862000200500154, які належать на праві власності відповідачам, розміром, визначним у висновку експерта №390/19 судової земельно-технічної експертизи від 14.067.2019. Потребу встановлення сервітуту мотивують тим, що від с.Повітно до залізничної станції «Цунів», яка знаходиться в с.Заверещиця Городоцького р-ну Львівської обл. існує ґрунтова дорога (польова стежка), якою мешканці с.Повітно користуються багато років, що земельні ділянки, по яких проходить вказана ґрунтова дорога, перебувають у власності відповідачів, двоє з них уже загородили земельні ділянки, що шлях до залізничної станції в обхід є утрудненим, забирає більше часу, тому є необхідність у встановленні сервітуту для проходу та проїзду земельними ділянками відповідачів, інше, просили позов задовольнити.

Ухвалою судді Городоцького районного суду Львівської обл. від 12.08.2019 відкрито провадження у справі.

29.11.2021 та 15.12.2021 позивачі вимоги уточнили, просили встановити для них постійні безоплатні земельні сервітути шириною 3,75 м для проїзду на транспортному засобі та проходу по наявному шляху на земельних ділянках ( з північного сходу на південний захід), що знаходяться за адресою с. Заверещиця Львівського району Львівської області, із наступними кадастровими номерами, площею та їх власниками: 4620986200:02:005:0034 - 99 кв.м - ОСОБА_10 ; 4620986200:02:005:0035 - 4 кв.м ОСОБА_9 ; 4620986200:02:005:0037 - 105 кв.м ОСОБА_11 ; 4620986200:02:005:0049 - 34 кв.м - ОСОБА_7 ; 4620986200:02:005:0063 - 100 кв.м - ОСОБА_15 ; 4620986200:02:005:0081 - 214 кв.м ОСОБА_13 ; 4620986200:02:005:0084 - 85 кв.м - ОСОБА_18 ; 4620986200:02:005:0103 - 66 кв.м - ОСОБА_14 ; 4620986200:02:005:0112 - 101 кв.м ОСОБА_19 ; 4620986200:02:005:0120 - 110 кв.м ОСОБА_17 ; 4620986200:02:005:0123 - 42 кв.м - ОСОБА_12 ; 4620986200:02:005:0126 - 61 кв.м - ОСОБА_8 ; 4620986200:02:005:0150 - 41 кв.м - ОСОБА_16 ; 4620986200:02:005:0154 - 101 кв.м ОСОБА_6 .

В судовому засіданні позивачі та їх представник вимоги підтримали, також пояснили, що у 1989 році рішенням зборів уповноважених колгоспу «Заповіт Леніна» Городоцького р-ну виділено 0,10 га під дорогу для проходу із с. Повітно до залізничної станції «Цунів», а в 2018 році стало відомо, що ділянки, через які проходить вказана дорога, передано у власність відповідачів, що двоє з них уже загородили свої ділянки, чим унеможливили прохід до залізничної станції, дали інші пояснення, просять позов задовольнити та стягнути з відповідачів судові витрати.

Представник відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвокат Мартин В.І. позов заперечила, мотивуючи тим, що необхідності у встановленні сервітуту, як про це просять позивачі - немає, оскільки від залізничної станції «Цунів» у с. Заверещиця до с. Повітно є доїзд/прохід по дорогах загального користування в т.ч. по вулицях Шептицького, Чорновола, Хмельницького у с. Заверещиця, якими позивачі не бажають користуватись, а вимагають це робити скороченим шляхом, тобто вимоги позивачів ґрунтуються виключно на забезпеченні їм певного рівня комфорту у доїзді/проході до залізничної станції, що встановлення сервітуту унеможливить використання відповідачами належних їм земельних ділянок за цільовим призначенням, спричинить їм матеріальну шкоду та інші незручності, дала інші пояснення, просить в позові відмовити.

Відповідачка ОСОБА_15 позовні вимоги заперечила, мотивуючи тим, що у випадку встановлення сервітуту, такий буде проходити через її подвір`я, що може призвести до настання негативних наслідків для неї та її родини, що від залізничної станції «Цунів» у с. Заверещиця до с. Повітно є три дороги загального користування, якими можна пройти та проїхати до залізничної станції, дала інші пояснення, просить в позові відмовити.

На відмову в позові в судовому засіданні висловився відповідач ОСОБА_18 , покликаючись на безпідставність вимог.

Відповідач ОСОБА_12 в судове засідання не з`явилась, 23.12.2021 подала відзив на уточнені позовні вимоги у якому позов заперечила мотивуючи тим, що із с. Повітно до залізничної станції «Цунів» у с.Заверещиця облаштовано кілька доріг, якими позивачі можуть користуватись, а встановлення сервітуту через її земельну ділянку унеможливить використання частини такої за цільовим призначенням, спричинить їй матеріальну шкоду, може мати інші негативні наслідки.

Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання не з`явились, кожен подав відзив (т.1 а.с.51-73) про відмову в позові, мотивуючи тим, що потреби у встановленні сервітуту, як про це просять позивачі, немає так як із с. Повітно до станції «Цунів» у с. Заверещиця є дороги загального користування, якими постійно користуються мешканці обох сіл, а встановлення сервітуту через належні їм земельні ділянки, порушуватиме їх права як власників та унеможливить її використання за цільовим призначенням, інше, просили також про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_17 в судове засідання не з`явився, 08.09.2019 подав відзив у якому позов визнав, не заперечує щодо встановлення земельного сервітуту (т.1 а.с.46).

Відповідач ОСОБА_16 в судове засідання не з`явилась.

Заслухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За положеннями ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Частиною першою статті 100 ЗК України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно статті 401 ЦК право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Статтею 403 ЦК України визначено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Відповідно до статті 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації, тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

При розгляді справи встановлено, що відповідачам у справі належать на праві власності земельні ділянки у с. Заверещиця Городоцького р-ну Львівської обл. і зокрема для ведення особистого селянського господарства: ОСОБА_9 площею 0.1516 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0035; ОСОБА_8 , площею 0.1166 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0126; ОСОБА_7 , площею 0.2175 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0049; ОСОБА_10 площею 0.1747 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0034; ОСОБА_19 площею 0.1949 га кадастровий номер 4620986200:02:005:0112; ОСОБА_14 площею 0.1265 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0103; ОСОБА_18 площею 0.1517 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0084; ОСОБА_13 площею 0.3811 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0081; ОСОБА_11 площею 0.1853 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0037; ОСОБА_12 площею 0.1718 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0123; ОСОБА_17 , площею 0.2104 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0120; ОСОБА_6 площею 0.0790 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0155 та для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд: ОСОБА_15 площею 0.1768 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0063; ОСОБА_6 площею 0.1437 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0154; ОСОБА_16 площею 0.1200 га, кадастровий номер 4620986200:02:005:0150.

Позивачі просять встановити для них постійні безоплатні земельні сервітути шириною 3,75 м для проїзду на транспортному засобі та проходу по наявному шляху на вищеозначених земельних ділянках, покликаючись на витяг із протоколу зборів уповноважених колгоспу «Заповіт Леніна» Городоцького р-ну №3 від 15.03.1989, про виділення землі в розмірі 0,10 га для переходу людям до залізничної станції «Цунів».

Між тим, у технічному звіті коректування планово-картографічного матеріалу села Повітно Городоцького району Львівської обл. виготовленого Львівським філіалом «УКРНДІЗЕМПРОЕКТ» у 1992 році, в проекті планування і забудови с.Повітно, до генерального плану сіл Повітненської сільської ради, в проекті формування території і встановлення меж Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської обл. вищевказана дорога не відображена.

Як вбачається із правової позиції висловленої в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2019 року по справі № 607/12777/17, провадження № 61-45979 св 18 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року в справі № 348/1992/16-ц, провадження № 61-45579св18, однією з основних ознак сервітуту, який підлягає встановленню за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягнути згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту. Не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо судом встановлено, що неможливість використання майна чи задоволення інтересів зумовлена діями самого позивача, а також те, що єдиною законною умовою встановлення земельного сервітуту є фактична неможливість задовольнити потреби власника та/або землекористувача в інший законний спосіб.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах КЦС у складі Верховного Суду від 17 вересня 2018 року у справі № 127/1417/16-ц (провадження № 61-6528св18), від 17 вересня 2018 року у справі № 686/3104/16-ц (провадження № 61-19632св18), від 21 березня 2018 року у справі № 379/794/16-ц (провадження № 61-2810св18).

У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Як вбачається із висновку експертизи №390/19 від 14.06.2019 та доданих фотознімків (т.1 а.с.26-37), із пояснень сторін та свідків в суді, залізнична станція «Цунів» розташована у с. Заверещиця Городоцького р-ну Львівської обл., що у напрямку до с .Повітно Городоцького р-ну Львівської обл. від станції йде три дороги вул. А. Шептицького, вул. Б. Хмельницького, вул. В. Чорновола, які ведуть до вул. Цунівської, що безпосередньо веде в с. Повітно.

Отже, вимоги позивачів про встановлення земельного сервітуту зводяться до забезпечення їм певного рівня комфорту у добиранні до залізничної станції «Цунів», тобто вони не бажають користуватись дорогами загального користування, які створені в 1990-х роках при розбивці кварталу, впорядковані сільською радою та призначені як для проїзду транспорту так і для пішоходів, а добиратись із с. Повітно до залізничної станції «Цунів» через земельні ділянки відповідачів.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що права позивачів не порушені і можуть бути забезпечені в інший спосіб, а відтак потреби у встановленні земельного сервітуту, як про це просять позивачі, суд не вбачає.

У постанові від 16 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, при розгляді справи про встановлення сервітуту у справі № 302/1464/14-ц (провадження № 61-1057св18) зробив висновок, що втручання держави в право власності відповідача шляхом встановлення земельного сервітуту не відповідає критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, оскільки встановлення сервітуту для здійснення позивачкою підприємницької діяльності - проїзду, проходу, унеможливлює використання земельної ділянки відповідачем належної йому на праві власності земельної ділянки за цільовим призначенням. Втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Відмовляючи в позові суд також бере до уваги ту обставину, що у випадку встановлення земельного сервітуту відповідачі будуть позбавлені можливості використовувати частини своїх земельних ділянок за цільовим призначенням, що може призвести до порушення їх законних право та інтересів, як власників земельних ділянок.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до положень ст. ст. 133, 141 ЦПК України, судові витрати у справі покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 82, 133, 141, 206, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

в позові ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Городоцький районний суд Львівської обл. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.01.2022

Суддя Українець П.Ф.