Рішення № 102409888, 23.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2460/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого - судді Мисько Х.М.,

за участю секретаря судового засідання Рум`янцевої Ю.П.,

представник позивача Лозинської О.А. ,

представника відповідача ОСОБА_11.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулось до суду з даним позовом, у якому, після уточнення позовних вимог, просить стягнути солідарно з відповідачів, співвласників квартири АДРЕСА_1 на користь позивача 30219,90 грн. заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2016 р. по 03.12.2020 р., 1079,06 грн. - інфляційні втрати, 693,38 грн. - 3% річних, а також понесені судові витрати по справі.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідачі в період з 01.10.2016 р. по 03.12.2020 р. не сплачували витрат за послуги з централізованого опалення в добровільному порядку, внаслідок чого, утворилась вказана заборгованість. Позивач 01.04.2018, 18.06.2019, 17.04.2020 звертався до суду із заявами про видачу судових наказів, з приводу наявної заборгованості. Судом були видані судові накази, однак ухвалами Галицького районного суду м. Львова року такі були скасовані. 03.12.2020 р. відповідачів відключено від централізованого опалення.

Представник позивача підтримала позов, зазначивши, що відповідачами був складений та затверджений Акт міжвідомчою комісією по кв. АДРЕСА_2 03.12.2020 року. Відключення квартири від мереж центрального опалення (ЦО) і гарячого водопостачання (ГВП) здійснюється на підставі наявного пакету Дозвільних документів, а саме: рішення виконкому Львівської міської ради «Про надання дозволу на відключення квартири від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання з влаштуванням індивідуального опалення; робочого проекту на відключення квартири від мережі ЦО і ГВП; акту вводу в експлуатацію індивідуального котла, що встановлений у квартирі; акту про відключення квартири від мережі ЦО і ГВП, затвердженого підписом відповідальної особи та печаткою виконкому Львівської міської ради. Згідно акту датою відключення кв. АДРЕСА_2 від мереж централізованого опалення є 03.12.2020 року. Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради видано співвласникам з умовою одночасної ліквідації існуючого стояка. На момент звернення відповідачів у департамент станом на 11.07.2017 року Акт про відключення квартири АДРЕСА_2 для затвердження комісії не подавався. Відповідно вважати квартиру АДРЕСА_2 офіційно відключеною до цього періоду законодавчо неможливо та таке суперечить усій наявній документації, доданій до матеріалів справи.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували. Вказали, що міжвідомча комісія з розгляду питань з відключення споживачів від мереж центрального опалення (ЦО) і гарячого водопостачання (ГВП) розглянула звернення співвласників квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 щодо відключення та погоджений проект 08-РП-РСО-15 реконструкції системи опалення від 19.06.15 р., що стверджується копією проекту та витягу з протоколу комісії № 7 від 11.12.15 р. Виконком ЛМР дозволив провести відключення від мережі ЦО з влаштуванням індивідуальних систем опалення, що підтверджується копією рішення № 991 від 01.11.16 р. Відключення (від`єднання батарей) квартири АДРЕСА_2 було проведено в міжопалювальний період 2017 року, про що відразу було оформлено чотири примірники Акта, який підписано ОСОБА_4 .

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників процесу, оцінивши докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.129 Конституції України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Нормами ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками та зареєстровані в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім`ї і прописки ЛМКП «Львівтеплоенерго» №7 від 13.04.2020 р. (а.с.14).

Згідно Актів про включення системи теплопостачання від 22.10.2014, 09.10.2015, 10.10.2017, 22.10.2018, 29.10.2019 р.р., виконавцем послуг з централізованого теплопостачання нерухомого об`єкта за адресою АДРЕСА_6 є ЛМКП «Львівтеплоенерго» (а.с.16, 17, 18, 19).

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як на підставу своїх вимог, позивач покликається на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_6 , їм присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 та такі є споживачами послуг, що надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго», зокрема, з постачання теплової енергії (централізованого опалення).

В порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» №630 від 21.07. 2005 р., відповідачі не оплачують послуги з централізованого опалення, незважаючи на те, що між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання.

Згідно долученого до матеріалів справи Розрахунку та Відомості про нарахування та оплату, у відповідачів наявна заборгованість перед позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» за послуги з централізованого опалення в сумі 30 219,90 грн. за період з 01.12.2016 року. по 31.12.2020 року (а.с.24-25, 51).

Разом з тим, судом встановлено, що з червня 2017 року послуги з теплопостачання та централізованого гарячого водопостачання відповідачам, які проживають за адресою: АДРЕСА_6 , не надаються, у зв`язку з відключенням вказаної квартири від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.

Так, Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №991 від 01.11.2016 року надано дозвіл на відключення від мережі центрального опалення і влаштування індивідуальних систем опалення у квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 з ліквідацією існуючого стояка. Крім того, вказаним рішенням співвласникам квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у встановленому законом порядку надано дозвіл на влаштування та експлуатацію індивідуальних систем опалення та забезпечення під наглядом балансоутримувача (власника) будинку і теплопостачального підприємства у міжопалювальний період відключення квартир від мережі центрального опалення, про що зобов`язано скласти відповідний акт. Також встановлено, що всі роботи виконуються за кошт мешканців квартир. (а.с.15).

Крім того, 19.06.2015 року на замовлення відповідачів, ліцензованою організацією - Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврогазприлад» виготовлено технічну документацію по Реконструкції системи опалення та облаштування індивідуального опалення в кв. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , яку погоджено з головним інженером ЛМКП «Львівтеплоенерго» Штейбарт В.В., Заст. гол. інженера з експлуатації ЛМКП «Львівтеплоенерго» Андреюк С.С., директором ЛКП «Старий Львів» Савкою І.Б., ТзОВ «Єврогазприлад» Куляняк Р.С. та власниками квартир - ОСОБА_2 , ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також розроблено Робочий проект Реконструкції системи опалення з встановленням індивідуального опалення в кв. АДРЕСА_1 (а.с.64-74).

Відтак, у міжопалювальний період літа 2017 року, відповідними фахівцями були відключені квартири АДРЕСА_7 від опалення, про що листами мешканців вказаних квартир повідомлено керівників ЛКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Старий Львів» (а.с.81,82).

Тобто, фактичне відключення належної відповідачам квартири від систем централізованого опалення та постачання гарячої води підтверджується Актом про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, підїзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, складеним представником власника будинку - директором ЛКП «Старий Львів» Білоус О.Г., представником монтажної організації - директором ПП «Газбуд» Босим Р.М. та власником квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 від 03.12.2020 року. Вказане відключення виконано шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів (конвекторів) 3 шт., заварюванням стояків 1 шт., залишенням транзитних ізольованих стояків діаметром 25 мм 3 шт. (а.с.78-79).

Як наслідок, 15.12.2017 року мешканцями кв. кв. НОМЕР_2 - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 скеровано лист на адресу ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Старий Львів», яким останні повідомили про відключення від мережі центрального опалення (а.с.84).

Крім того, судом встановлено, що про вказані обставини відповідачі та інші мешканці будинку АДРЕСА_8 неодноразово повідомляли позивача, інші установи, організації та уповноважені особи, зокрема, листами (заявами/скаргами) від 07.10.2017 року, 15.12.2017 року, 22.12.2017 року, 14.09.2018 року, 25.09.2018 року 22.10.2018 року, 23.07.2019 року (81,82, 84,85, 88, 89, 91, 93, 97).

Водночас, з листа заступника голови ГРА ЛМР Гавчака Р. №31-128 від 09.01.2019 року вбачається, що оскільки квартира АДРЕСА_9 не виконала роботи по встановленню індивідуального опалення, можливості відключити стояк центрального опалення немає (а.с.94).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що проживав у будинку АДРЕСА_8 до 2013 року. У червні 2017 року у кв. АДРЕСА_2 була повністю від`єднана від системи опалення, оскільки було рішення виконавчого комітету, яким дозволено таке відключення. Станом на початок 2016 року у квартиру АДРЕСА_2 послуг опалення не надавалось, у зв`язку з чим, мешканцями кв.16 був підписаний відповідний акт. Мешканці будинку неодноразово звертались до позивача та різних інстанцій, з приводу підписання актів. У 2020 році, з власником квартири АДРЕСА_4 вдалось завершити процедуру відключення, підписавши згаданий акт.

Показання свідка повністю узгоджуються з дослідженими письмовими доказами по справі, а тому приймаються судом до уваги.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 322 ЦК України, передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

При цьому, такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону, обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічні положення містить і ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, чинній на час розгляду справи.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Обов`язок відповідача як споживача житлово-комунальних послуг, закріплений також у ст.162 Житлового кодексу Української РСР.

За вимогами ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 13 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Таким чином, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що протягом періоду, за який за даними позивача у відповідачів утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в сумі 30 219,90 грн., такі послуги фактично не надавалися, з огляду на фізичне відключення належної відповідачам квартири АДРЕСА_1 від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВ, відтак, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених ЛМКП «Львівтеплоенерго» позовних вимог у зв`язку з чим, в задоволенні позову слід відмовити. Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідачів інфляційних витрат та 3 % річних до задоволення також не підлягають, оскільки такі виникли за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке не виникло.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що судом відмовлено у задоволені позовних вимог, понесені судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

в задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Х.М. Мисько