Рішення № 102409795, 22.10.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/669/21

Провадження № 2/691/468/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Коваленко А.В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" за довіреністю Мазченко В.О. 05.07.2021 звернулася до Городищенського районного суду Черкаської області з позовною вимогою, та керуючись статтями 509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст.598, 599, 610, ч.2 ст.615, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 5, 19, 28, 184 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 5, 14 Закону України "Про захист персональних даних", ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", просила, стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 31.10.2014 року, що утворилася станом на 14.06.2021, у розмірі 30008,11 грн., з них, 24259,88 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 5748,23 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати в розмірі 2270,00 грн.. На обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 31.10.2014 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою змогу на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання баніквських посулг", "Тарифами", які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку, у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25000,00 грн., підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитиними коштами на умовах передбачених договором та в межах встновленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язувався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу. У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, тобто зобов'язання не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалою судді від 23 липня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, необхідні докази в матеріалах справи, клопотання та заяви відсутні.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, підтверджується рекомендованим листом № 1950202851080. Причини неявки суду не повідомив, як і не надходило до суду заяв (клопотань) про слухання справи за його відсутності, чи про перенесення слухання справи на іншу дату. Заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні не надходило. Відзив не поданий.

Підстав для відкладення розгляду справи не встановлено.

У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Розгляд справи здійснюється за відсутності учасників процесу та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, за відсутності відзиву (заперечень) на позов, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, за відсутності заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, приходить до такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

31.10.2014 року між банком та ОСОБА_1 (відповідач) укладено кредитний договір у формі анкети-заяви, за яким ПАТ КБ "ПриватБанк" відкрив позичальнику кредитний рахунок та надав кредитну картку, кредитний ліміт якої змінювався, згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки: 17.09.2018, 02.04.2019 (кредитиний ліміт 5 000,00), 03.06.2019 (кредитиний ліміт 15 000,00), 21.01.2020 (кредитиний ліміт 25 000,00), 13.01.2021 (кредитиний ліміт 0.00).

14.06.2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"

АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитиними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ОСОБА_2 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення забогованості за борговими зобов'язаннями, що відображено у розрахунку заборгованості за договором та підтверджено випискою по рахунку, станом на 14.06.2021 має заборгованість в розмірі 30008,11 грн., що складається із заборгованості за простроченим тілом кредита (24259,88 грн.), із заборгованості за простроченими відсотками (5748,23 грн.).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "Приватбанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зістаттею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (одержання кредиту) від 31 жовтня 2014 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про визначення розміру та порядку сплати процентів за користування кредитом.

Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, стягнути заборгованість за тілом кредиту, зокрема, за простроченим тілом кредиту, заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31.10.2014 року та виписки по рахунку, посилався на Витяг з "Умов та Правил надання банківських послуг", що розміщений на сайті: www.privatbank.ua, як невід'ємні частини спірного договору.

Однак матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з "Умов та Правил надання банківських послуг" узгоджені з відповідачем при підписанні анкети-заяви від 31 жовтня 2014 року, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, а також розмір і порядок їх нарахування.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою-споживачем банківських послуг (ч.1 ст.11 ЗУ "Про захист прав споживачів"). Згідно з п.22 ч.1 ст.1 вказаного Закону споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , ПАТ КБ "ПриватБанк" дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Роздруківка із сайту позивача АТ КБ "ПриватБанк" належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що також зазначено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд враховує, що банк систематично змінює зміст Умов, отже стверджувати, що з 2014 року (коли сторони у справі уклали договір) до 2021 року (коли позивач звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості) зміст кредитного договору був незмінним підстав немає.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір та порядок нарахування відсотків, наданий банком Витяг з Умов сам по собі не може розцінюватися як зміст кредитного договору, наявного між сторонами справи, який суд відхиляє як неналежний та недопустимий доказ, з підстав недоведення того, що він є невід'ємною частиною договору від 31 жовтня 2014 року.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Такі висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що анкета-заява від 31 жовтня 2014 року не містить достатніх відомостей, на підставі яких можна встановити волевиявлення позичальника на укладення кредитного договору, саме на умовах і правилах, що заявлені позивачем. Незазначеною є і схема погашення кредиту, нарахування відсотків та міри відповідальності за порушення зобов'язань.

Суд критично ставиться до наданих позивачем Умов кредитування, де зазначені в тому числі й реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту споживання, штрафи, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, які містять підпис ОСОБА_1 , так як дата в цьому документі зазначена 17.09.2018, а стягнення здійснюється за заявою від 31.10.2014 року, тобто на момент укладення (підписання зяяви) були відсутні.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий позивачем Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З огляду на це, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за відсотками, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог АТ "ПриватБанк" в цій частині.

Укладений між сторонами кредитний договір від 31 жовтня 2014 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту.

З виписки по рахунку та розрахунку заборгованості за договором вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, частково погашав заборгованість по кредиту, що свідчить про наявність кредитних договірних відносин з банком.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач ОСОБА_1 , за даними банку, станом на 14.06.2021 року має заборгованість в розмірі 30008,11 грн., з них, 24259,88 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 5748,23 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Доказів, на підтвердження того, що відповідач належним чином виконує грошові зобов`язання за кредитним договором, на спростування розрахунку заборгованості або визнання договору недійсним (нікчемним) відповідачем суду не надано.

На час прийняття судом рішення, позивач не змінив предмет або підставу позову, як і не збільшив чи зменшив розмір заявлених вимог.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

З огляду на це, позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" в частині стягнення заборгованості за тілом кредита, в т.ч. простроченого тіла кредиту в сумі 24259,88 грн., тобто фактично отриманої суми кредитних коштів, які добровільно не повернуті позичальником, підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 549-552, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч.2, 259, 263, 265, 268, 273, 274 - 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570 (юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001), заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.10.2014 року, в розмірі 24259 (двадцять чотири тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 88 коп. заборгованості за простроченим тілом кредита, що утворилася станом на 14.06.2021.

В інші частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. П. Синиця