Ухвала суду № 102409091, 04.01.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5/22

н/п 2-з/766/15/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у задоволенні заяви

про забезпечення позовної заяви до подання позову

04 січня 2022 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретар судового засідання Крайнюк А.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі до суду позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Державного реєстратора Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича, третя особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Дніпровської районної ради у місті Херсоні,

встановив:

04.01.2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі до суду позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Державного реєстратора Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича, третя особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Дніпровської районної ради у місті Херсон, в якій просить:

- забезпечити позов шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення будь-яких дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, а саме: Житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 75,5 кв.м., житлова площа 48,4 кв.м.), що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанси» на підставі рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності \ довірчої власності : 45947113 від 23.12.2021 року. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер : 62604297 від 28.12.2021 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2546610165100. Номер об`єкта в РПВН: 11716745;

- забезпечити позов шляхом накладання арешту на майно, а саме: Житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 75,5 кв.м., житлова площа 48,4 кв.м.), що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанси» на підставі рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності \ довірчої власності : 45947113 від 23.12.2021 року. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер : 62604297 від 28.12.2021 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2546610165100. Номер об`єкта в РПВН: 11716745.

Заява обґрунтована тим, що заявнику стало відомо, що на теперішній час припинено право власності належного їй житлового будиноку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ТОВ «Діджи фінанс». Без відома Позивача, без належної на то правової підстави, була проведена незаконна, безпідставна перереєстрація прав власності зазначеного житлового будинку, в якому проживає та зареєстрована заявник та члени її родини

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши матеріли заяви, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно норм ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову": єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Отже, закон пов`язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у розі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 26 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 висловила висновки щодо застосування норм права, згідно яких співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову,суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення будь-яких дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно та накладання арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 293540371 від 31.12.2021 року убачається, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ТОВ «Діджи фінанс».

Заявником визначається майбутній предмет позову - визнання протиправними дії та скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно, при цьому, у наданій до суду заяві про забезпечення позову до його пред`явлення, позовні вимоги заявником не конкретизовано.

Заявником також не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження підстав вважати, що майбутнє рішення суду у разі задоволення позову, може бути утрудненим чи неможливим.

Відтак, заявник не обґрунтував належним чином необхідність вжиття вказаного ним заходу забезпечення позову саме до його пред`явлення, і не довів наявність причин, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову та не доведена співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Частиною 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Отже, визначившись з предметом позову, зазначивши конкретні позовні вимоги до кожного з відповідачів, заявник не позбавлений можливості повторного звернення до суду із заявою про забезпечення позову одночасно з його пред`явленням чи після відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі до суду позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Державного реєстратора Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича, третя особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Дніпровської районної ради у місті Херсоні - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.М. Єпішин