Рішення № 102407012, 08.11.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2907/21

2-а/683/32/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Градомській Д.Р.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Старокостянтинові Хмельницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4834991 від 29 вересня 2021 року, яким його визнано винним за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. та закрити провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він зранку 29 вересня 2021 року, керуючи автомобілем марки «Volkswagen vento», державний номерний знак НОМЕР_1 , виїхав із м. Старокостянтинова Хмельницької області в приватну поїзду в м. Вінницю. Наближаючись до стаціонарного посту патрульної поліції, розташованої між м. Літин та м. Вінниця (згідно постанови відрізок траси АД М.300-347 км), рухався в лівій стороні руху (ближче до розділювальної смуги) і будь-яких намірів щодо зміни напрямку руху чи перестроювання не мав. В подальшому, на відстані біля 20-25 м він побачив, що один із працівників поліції жезлом показав на його автомобіль, примушуючи змінити напрямок руху та зупинитися. Включивши правий покажчик повороту, він перестроївся в праву крайню смугу, а в подальшому зупинився у вказаному поліцейським місці, ввімкнувши при цьому вогні аварійної зупинки. Рядовий поліції 1 батальйону 2 роти патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області Вітюк В.М. спочатку звинуватив його в тому, що він та його пасажир - батько ОСОБА_2 не були пристебнуті ременями безпеки. На що він заперечив і попросив пред`явити йому докази на пред`явлене порушення (відеофіксація, показання свідків), однак поліцейський сказав, що «він сам відеофіксація і цього достатньо». В подальшому поліцейський звинуватим його у невключенні світлових покажчиків при перестроюванні руху. На що він знову заперечив та попросив пред`явити йому докази порушення п. 9.2 «б» ПДР (відеофіксація стаціонарними приладами, показання свідків), що було проігноровано. В подальшому без складання протоколу про скоєння адміністративного правопорушення, без відібрання у нього пояснень чи надання йому можливості подати зауваження з приводу його незгоди з пред`явленим порушенням в протокол чи інший процесуальний документ, працівником поліції була складена оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення. Оскільки він продовжував заперечувати винуватість щодо заявлених порушень, поліцейський звинуватив його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння та запропонував пройти відповідний огляд на місці. Так як він після таких дій поліцейського не мав до нього довіри, він попросив провести огляд в медичному закладі. Його помістили в службовий автомобіль та доставили до в КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради», де фактів вживання алкогольних чи наркотичних засобів не було виявлено. Окрім незаконного притягнення до адміністративної відповідальності за надумане порушення ПДР, він фактично з моменту зупинки біля 09 год 30 хв і до майже 12 год був затриманий, так як не мав права вибору вільно розпоряджатися своїм часом та автомобілем, оскільки перебував під наглядом поліцейських та був вимушений виконувати їх вказівки. З врахуванням вказаного, приймаючи до уваги, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, вважає оспорювану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності прийнятою з порушенням вимог законодавства щодо її складання, тому вона підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

В судовому засіданні позивач підтримав позов за обставин на його обґрунтування.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов не надав, не висловив своєї позиції щодо власної участі у розгляді справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України суд розглянув справу без участі відповідача, належним чином повідомленого про судове засідання, у зв`язку з його неявкою без повідомлення причин неявки.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків про наступне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4834991 від 29 вересня 2021 року, винесеної поліцейським 1 батальйону 2 роти патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції Вітюком Володимиром Миколайовичем, вбачається, що 29 вересня 2021 року о 09 год 34 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen vento», державний номерний знак НОМЕР_1 , на відрізку траси АД М.300-347 км (біля стаціонарного посту патрульної поліції, що розташований між м. Літин та м. Вінниця), не ввімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху, а саме при здійсненні маневру перестроювання, чим порушив п. 9.2 «а» Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Реалізовуючи свої повноваження, суб`єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст. 9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У постанові відповідача відсутнє посилання на докази, визначені ст.251 КУпАП, на основі яких у визначеному законом порядку відповідач мав встановити наявність адміністративного правопорушення у діях позивача.

Отже, системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 р.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодних доказів порушення позивачем правил дорожнього руху. Вказане свідчить про те, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач керувався виключно власними припущеннями щодо вчинення позивачем зазначеного в ній правопорушення, а не відповідними положеннями КУпАП, що є неприпустимим та свідчить про протиправність спірної постанови відповідача.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані.

За вищевикладених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, доказів на спростування доводів позивача відповідачем суду не подано, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень суму сплаченого при поданні позову до суду судового збору.

Керуючись ч.1 ст.9, ч.2 ст.122, п.1 ч.1 ст. ст. 247, 251, 280, 284 КУпАП, ст.ст.77, 268-272, 286 КАС України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4834991, винесену 29 вересня 2021 року поліцейським 1 батальону 2 роти патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції Вітюком Володимиром Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Закрити провадження по справі відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн., сплачений при поданні позову до суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції України, місцезнаходження: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24, код ЄДРПОУ 40108672.

Суддя