Рішення № 102406616, 23.12.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2652/21

Провадження № 2-а/456/54/2021

РІШЕННЯ

іменем України

23 грудня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача Кравець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в :

Підстава позову (позиція позивача): постановою інспектора управління поліції ГУ НП України у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 серії ЕАН № 4252010 від 24.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на позивача було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. За версією посадової особи органу поліції, він 24.05.2021 о 10 год. 15 хв. на вантажному автомобілі «Камаз 5511» реєстраційний № НОМЕР_1 здійснив в`їзд в зону дії дорожнього знаку «Рух вантажних автомобілів заборонено», чим порушив п. 8.4 ПДР - Порушення вимог дорожніх знаків. Такі дії посадовою особою кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою встановлено адміністративну відповідальність за «перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками». В дорожній ситуації, яка склалась позивач діяв за єдиним можливим сценарієм. Рухаючись на вантажному автомобілі із с. Верчани до місця проживання власника автомобіля (вул. Колесси, 5 м. Стрий) при перекритій на той час вул. Болехівській та, наповненому людьми центрі міста, він обрав найбільш оптимальний варіант маршруту. До того ж за цим маршрутом жодного дорожнього знаку, який забороняв би рух вантажних автомобілів він не бачив. Можливо він встановлений у місці, яке не потребує такого врегулювання і його розміщення там є нелогічним і таким, що навпаки, створює незручності учасникам дорожнього руху та мешканцям міста. Ці обставини може підтвердити власник автомобіля, яким він керував, ОСОБА_2 , який проживає за вищевказаною адресою. Як вбачається з постанови, інспектор її виніс виключно на підставі власних спостережень. Описане ним правопорушення не підтверджується жодними доказами. В розділі 7 «До постанови додається..» не зроблено жодного запису. Позивач вважає, що складена відносно нього постанова не є доказом в розумінні ст. 251 КУпАП та не доводить його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 238, 284 КУпАП. В ній, зокрема, не наведено докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, не зазначено мотиви відхилення доказів, на які він посилається, чи висловлених ним доводів, що вимагається п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». При накладені адміністративного стягнення в межах ч.1 ст. 122 КУпАП в постанові не відображені обставини та дані, які згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП підлягають врахуванню. З вищенаведеного вбачається, що при провадженні справи відповідачем не були дотримані такі його завдання як всебічність, повнота і об`єктивність з`ясування обставин справи, а тому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАН №4252010 від 24.05.2021 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Стрийського РУНП України у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4. та закрити провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що автомобіль, на якому він рухався належить ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_1 та доповнив, що взяв автомобіль вранці та мав повернути його власнику ввечері. Інспектор вказані його пояснення не врахував та склав відносно нього постанову.

Представник позивача - адвокат Кравець А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Позиція відповідача: представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи у його відсутності на адресу суду не подав. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу повернулись на адресу суду з відмітками про вручення конвертів адресату 25.08.2021, 12.10.2021 та 09.12.2021.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2021 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з недоліками в її оформленні.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з`ясуванні всіх обставин у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з`ясуванні всіх обставин у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4252010 від 24.05.2021, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн., у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 здійснив в`їзд вантажним автомобілем в зону дії дорожнього знаку «Рух вантажних автомобілів заборонено», чим порушив п. 8.4 ПДР /а.с. 6/.

Відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00817-00888-20 від 03.07.2020, виданого керівником пункту технічного контролю ОСОБА_3 , транспортний засіб «Камаз 5511», д.н.з. НОМЕР_1 після технічного контролю визнано технічно справним; дата наступного проходження обов`язкового технічного контролю: не пізніше 03.07.2021 /а.с.12/.

З відповіді ВК Стрийської міської ради вбачається, що дорожній знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено з обмеженням понад 8 тонн» встановлений на в`їзді вул. Зваричі з об`їзної дороги М-06 Київ-Чоп, зона дії знака згідно ПДР.

З позовної заяви вбачається, що позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. ст. 122 КУпАП, оскільки ПДР він не порушував, відповідачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували можливий факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. ст. 122 КУпАП.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , судом підлягають застосуванню наступні норми права.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Дією дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» Правил дорожнього руху забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів. При цьому, дія цього знаку не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення; на вантажні автомобілі, які мають скісну білу смугу на зовнішній бічній поверхні або перевозять групи людей; на таксі з увімкненим таксометром. Дія цього знаку поширюється на перехрещення проїзних частин та інші місця, перед якими встановлено один з цих знаків, від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія цього знаку не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно з ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.

За приписами частин 2 та 4 ст.258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог 283 КУпАП.

Між тим, суд зазначає, що обов`язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення, а факт вчинення особою правопорушення, в свою чергу, має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Мотивована оцінка доказів, поданих стороною позивача.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення покладається саме на відповідача.

Так, факт вчинення позивачем правопорушення - в`їзд в зону дії дорожнього знаку «Рух вантажних автомобілів заборонено», зафіксоване лише в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4252010 від 24.05.2021 /а.с. 7/, інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП відповідачем суду не подано, як і не подано відзиву на позовну заяву.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання про те, що 24.05.2021 позивач був зупинений на в`зді на вул. Зваричі вантажним автомобілем «Камаз». В ході спілкування з ним, позивач повідомив йому, що має забрати дещо на певному об`єкті. Автомобіль належить не йому. Водій був згідний з даним правопорушенням і не надав жодного документу від власника автомобіля, а тому відповідно було складено постанову.

Свідок ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак 26.11.2021 подав на адресу суду заяву, в якій пояснив, що автомобіль марки «Камаз 5511», д.н.з. НОМЕР_1 належить йому на праві власності з 1992 року, також з 1998 року даний автомобіль зберігається за адресою його проживання та реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 . Крім цього, даним автомобілем користується його родич ОСОБА_1 .

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що водій ОСОБА_1 мав право здійснювати рух даною ділянкою дороги, оскільки дія знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення інспектором не були з`ясовані вказані обставини, а також не надано суду будь-яких доказів правомірності своїх рішень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, не з`ясовано всіх обставин справи про адміністративні правопорушення відповідно до вимог ст. 280 КУпАП та не спростовано позицію позивача, а також судом не отримано доказів, які б свідчили про правомірність винесення рішень відповідачем.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідач відповідно до ст.251 КУпАП мав би надати, зокрема, відеоматеріали з місця події, що містили б інформацію про наявність та обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Отже, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є оскаржувана постанова, яка, по суті, є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних у ній.

Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обгрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є безпідставним, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАН №4252010 від 24.05.2021 підлягають скасуванню.

Що стосується вирішення судом питання про закриття провадження у справі, суд звертає увагу на наступне.

Способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст.286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний.

Таким чином, у зв`язку з скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАН №4252010 від 24.05.2021, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП слід закрити.

Також, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 543/775/17, яка є обов`язковою для застосування суду.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.00 коп.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 46, 64, 92 Конституції України, ст.ст. 2-14, 241-246, 250 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Постанову серії ЕАН №425010 від 24.05.2021, винесену старшим лейтенантом поліції поліцейським Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги особами, що беруть участь у справі в 10 денний строк з дня отримання копії рішення у повному обсязі.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Представник позивача: Кравець Андрій Остапович, адвокат, АДРЕСА_4 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області; місцезнаходження юридичної особи: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, буд. 3; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108833.

Головуючий суддя В.Л.Бучківська