Рішення № 102406354, 23.12.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

23.12.2021

ЄУН № 337/3679/19

Провадження № 2/337/2506/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Медвідь Г.С., за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Сімонець Є.О., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Огійченко Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Запорізька державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області МЮУ, про зміну черговості спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить змінити черговість одержання права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , включивши ОСОБА_1 до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову вказала, що її брат ОСОБА_3 тяжко хворів, та потребував фінансової допомоги і догляду. Відповідачка, яка є донькою ОСОБА_3 , ухилялась від надання допомоги батькові. Натомість таку допомогу надавала ОСОБА_1 , у зв`язку з чим переконана, що має право бути включеною до першої черги спадкоємців після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 17 вересня 2019 року у справі відкрите загальне позовне провадження і призначено підготовче засідання.

20 листопада 2019 року відповідачка ОСОБА_2 подала відзив, в якому заперечувала проти задоволення позову, оскільки вона не могла надавати батькові допомогу через свій неповнолітній вік. Крім того, заперечувала факт знаходження її батька ОСОБА_3 в безпорадному стані, а отже, - наявності передбачених законом підстав для зміни черговості спадкування.

03 грудня 2019 року позивачка ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, в якому наполягала на хронічних і тяжких хворобах ОСОБА_3 , через що він потребував догляду, постійного лікування, дорогих ліків, здорових продуктів харчування. Позивачка надавала таку допомогу, та здійснювала постійний догляд за братом, а тому наполягає на задоволенні позову.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Викликано в судове засідання свідків зі сторони позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , зі сторони відповідача - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Також витребувано у Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори ГТУЮ у Запорізькій області МЮУ копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Копія спадкової справи надана суду 04 лютого 2020 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила, що її брат ОСОБА_3 постійно хворів, а вона завжди допомагала йому, та не розуміє, чому його квартира повинна відходити тим, хто рідко з ним спілкувався і не допомагав. Так ОСОБА_3 хворів з 70х років бронхіальною астмою, далі почалися проблеми із легенями, в 90х роках була підозра на туберкульоз, в 2018 році в легенях знайшли новоутворення і пропонували оперувати. Останні роки з роботою у ОСОБА_13 не ладналося, він стояв на обліку в центрі зайнятості і коштів не було, та її родина йому допомагала, - покупала ліки, інгалятори, їжу, майже повністю оплачувала комунальні послуги, поповнювала телефон та замінила диван. Крім того, вона взяла на себе всі послуги з його поховання. З 2011 року десь 2-3 роки поспіль вона приїжджала до нього кожної неділі, а після - 2-3 рази на місяць. Інгалятори вона замовляла в Києві та Москві, оскільки їх було важко знайти. Брат постійно жалівся, що з колишньою дружиною вони сваряться, а донька телефонує лише у справах. Останні 5 років життя у брата було погано з роботою. Років 20, до 2006 року, він працював на Запоріжсталі, далі в Кам`яному кар`єрі, потів на ЗТЗ, тоді інший кар`єр. В 2014-2015 роках на ЗАПОРІЖНІРУДПРОМ, в 2016 році в Зеленгоспі, в 2017 році на Мокрянському кам`яному кар`єрі, звідки звільнився в березні 2018 року. Далі, березень-квітень 2018 року він, лежав у лікарні, а потім став на облік в центр зайнятості. Приблизно до листопада він заробляв підробітками. Пересувався брат завжди сам, та допомоги не просив. Він сам готував собі їжу. Під безпорадним станом вона розуміє відсутність у брата грошей, ліків та роботи.

Представник позивача - адвокат Сімонець Є.О. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 хворів на ряд тяжких хвороб - туберкульоз, гепатит, новоутворення в легенях, через що не міг працевлаштуватись, та нормально заробляти і забезпечувати свої потреби. Позивачка допомагала йому грошима і ліками, через що має право на зміну черговості спадкування, та прийняття спадщини разом із спадкоємцем першої черги.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що із своїм батьком ОСОБА_3 спілкувалась, хоч і не дуже часто. Її батьки розлучились десь в 2007 році, але жити разом перестали ще до цього - коли їй було три роки. Знає, що батько зловживав алкоголем, може у зв`язку з цим йому і бракувало коштів. Із «Запоріжсталі» його звільнили «за статтею», а зв`язку із зловживанням алкоголем. При цьому, вони з батьком нормально спілкувались, телефонували один-одному раз на кілька місяців, завжди вітались з Новим роком, днями народження і святами. Про хвороби він їй не казав і не скаржився, та про допомогу не звертався. Проти задоволення позову заперечує.

Представник відповідача - адвокат Огійченко Є.В. пояснила, що ОСОБА_3 помер через 27 днів після повноліття ОСОБА_2 , що саме по собі спростовує твердження позивача, про ухилення відповідачки від надання допомоги батькові. Також наполягала, що оскільки ОСОБА_3 згідно трудової книжки, працював майже до самої своєї смерті, та надавав допомогу по утриманню дитини, у справі не може бути встановлено його знаходження у безпорадному стані, без чого відсутні законні підстави для задоволення позову.

Свідок ОСОБА_5 пояснив в судовому засіданні, що він є зятем позивачки. Її брата ОСОБА_3 знав з 2006 року, та мав з ним приятельські відносини. Знає, що ОСОБА_3 постійно хворів, в тому числі на бронхіальну астму, та пневмонію. Сестра померлого - ОСОБА_1 завжди йому допомагала, контролювала його здоров`я, купувала ліки та інгалятори, їздила разом з ним до лікарні, допомагала фінансово. ОСОБА_3 ніколи не байдикував, и майже до самої смерті працював або перебував на обліку в центрі зайнятості. Алкоголь ОСОБА_3 вживав як і усі, - на свята, або коли сварився з колишньою дружиною.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що є донькою позивачки і племінницею ОСОБА_3 . Її мати все життя піклувалась про брата, підтримувала його, в тому числі матеріально, допомагала ліками, їжею, років 20 сплачувала за нього комунальні послуги. Коли ОСОБА_3 лежав в лікарні, ОСОБА_1 сплачувала за нього близько 1000 гривень на день. Після смерті, вона взяла не себе всю вартість поховання і встановлення пам`ятника. При цьому ОСОБА_3 вів самостійне життя, був одружений, працював весь час до самої смерті. Також вона допомагала йому влаштуватись на роботу. ОСОБА_2 же участі у житті батька не приймала, якщо телефонувала, то щоб попросити грошей. Знає, що в 2011 році просив доньку переїхати до нього, але та відмовили, а в 2018 році щоб вона допомагала йому готувати, але також отримав відмову.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що з 1976 року знає ОСОБА_1 , у якої був молодший брат, що мав проблеми із здоров`ям. Коли вона їздила у відрядження до Києва чи Москви, ОСОБА_1 просила їй купити ліки для брата. ОСОБА_1 покупала брату продукти, ліки, платила за квартиру, часто спілкувалась по телефону, давала гроші. Хоча сам він допомогу грошима не просив. Знає, що ОСОБА_3 багато працював, не зважаючи на стан здоров`я. Щоб він зловживав алкоголем - не бачила. Коли вона його запитувала про життя чи про доньку, казав, що все нормально, але очі у нього були сумні. Також він жалівся їй, що йому не вистачає спілкування з донькою.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_3 знала з того часу, як йому було 10 років. Через якийсь час почала працювати з ОСОБА_1 . В 2001 році у ОСОБА_3 народилась донька, але уваги до його долі від дружини і доньки не було, від чого він дуже страждав. Коли з ОСОБА_3 стягнули аліменти, це дуже сильно на ньому відобразилося, і він навіть брав кредити, щоб їх сплачувати. При цьому ОСОБА_3 мав багато тяжких захворювань, в тому числі - астму. ОСОБА_1 допомагала брату, - готувала (хоча він і готував собі сам, але не так смачно), допомагала готівкою, лікуванням, в лікарні, одягом, ліками (зокрема інгаляторами). Вона разом із ОСОБА_1 їздила до ОСОБА_3 прибиратись. ОСОБА_1 позичала гроші на роботі, щоб дати їх брату. ОСОБА_3 працював багато, за «Запоріжсталі», кар`єрах, був у центрі зайнятості. На стан здоров`я скаржився рідко. Також ОСОБА_3 дуже переживав за свою доньку ОСОБА_2 , - скаржився, що вона не часто приходить, брав для неї квитки на новорічні вистави, іноді просив грошей, щоб витратити на неї, хотів щоб дитина переїхала жити до нього (коли тій було 10-11 років).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що в 1999 році вона познайомилась з ОСОБА_3 , в 2000 році вони одружились, а в 2001 році у них народилась донька ОСОБА_2 . В 2004 році вони з чоловіком стали жити окремо. Поки ОСОБА_3 працював на «Запоріжсталі», аліменти на утримання дитини він сплачував добровільно, але коли він заснув п`яним на тепловозі, його звільнили «за статтею». В 2007 році вони розірвали шлюб. Аліменти ОСОБА_3 платив періодично. Крім того, вона працює в дитячому садочку, що знаходиться навпроти будинку ОСОБА_3 , і часто вона бачила його в нетверезому вигляді, чи як він вживав алкоголь з сусідом. Бачилась та спілкувалась телефоном з ОСОБА_3 вона майже щотижня, а бувало і кожні 2-3 дня. Той завжди переживав про доньку, запитував, чи вистачає їм грошей, в квітні 2018 року їздив в лікарню до ОСОБА_2 . Грошей, ліків чи допомоги ОСОБА_3 ніколи не просив. Казав, що жінок до себе додому не водить. оскільки може і сам собі приготувати їжу. Щодо хвороби, то ОСОБА_3 хворів на астму, але не помирав від неї. Коли вони жили разом, то він приймав аерозолі, та раз на рік проходив профілактику в обласній лікарні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона працює вихователем у дитячому садочку №25. Разом з нею приблизно 20 років працює ОСОБА_8 . Знає її чоловіка - ОСОБА_14 . Той часто вживав алкоголь в павільйоні дитячого садочка, чи приходив п`яним. ОСОБА_8 розповідала їй, що чоловік зловживав алкоголем та піднімав на неї руку. З ОСОБА_3 вона здоровалась, але спілкуватись не було нагоди. При цьому, безпорадним він ніколи не виглядав, лише п`яним. Пив він з друзями, міг поводити себе агресивно, розмовляти на підвищених тонах.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що живе в під`їзді, де жив померлий ОСОБА_3 . Коли він був тверезий, то допомагав їй (міг провести за руку, коли була ожеледиця, тощо), але ОСОБА_13 дуже полюбляв випити. Він пив на лавці, бувало уходив в запої, тоді хуліганив, кричав та співав у під`їзді, стукав по дверям. Приблизно за пів року до смерті ОСОБА_13 став пити частіше, майже кожного дня, та зовсім розбешкетувався. Щоб до нього приїжджала швидка - вона не бачила. Хворим ОСОБА_13 не виглядав, і навіть п`яний піднімався по сходам швидше за неї.

В судовому засіданні 21 грудня 2021 року судом прийнята відмова відповідача ОСОБА_2 від допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 .

Заслухавши пояснення учасників, свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту померлий за життя не склав. Разом з ним жодні особи не проживали.

24 квітня 2019 року до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулась дочка померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 . Інші спадкоємці першої черги до нотаріуса не звертались.

23 серпня 2019 року в Четверту Запорізьку державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини звернулась сестра померлого - ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

При цьому, суд керуючись ч.4 ст. 77 ЦПК України не бере до уваги докази в частині, що не стосуються предмета доказування, зокрема щодо обставин надання/ненадання ОСОБА_2 допомоги своєму батькові ОСОБА_3 , оскільки за заявленими позовними вимогами не ставиться питання про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом в порядку ч.5 ст. 1224 ЦК України, а лише, - про включення позивачки до першої черги спадкоємців за законом.

Відповідно до статті 1258 ЦК України Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За ч.2 ст. 1259 ЦК України Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи з роз`яснень, наданих судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Для задоволення позовних вимог у справах про зміну черговості одержання права на спадкування відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України має значення сукупність обставин: не лише наявність у спадкодавця тяжкої хвороби (або каліцтва, чи похилого віку), а викликаний ними безпорадний стан, ознакою якого є неможливість самостійно забезпечити умови свого життя, та потреба в догляді та піклуванні. Лише при таких умовах, надання допомоги спадкодавцеві буде підставою для одержання права на спадкування разом зі спадкоємцями, які мають право на спадкування.

З наданих позивачкою медичних документів вбачається, що з 12 по 30 квітня 2018 року ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в пульмонолічному відділенні 6 міської лікарні з діагнозом негоспітальна пневмонія. Виписаний з лікарні ОСОБА_3 був у задовільному стані. Самопочуття налагодилось.

Також згідно відповіді головного лікаря КУ «Запорізький тубдиспансер №1» ЗОР, ОСОБА_3 перебував на диспансерному обліку з 26.05.1989 року по 25.12.1997 року, та 18.06.2007 року звертався за консультацією з приводу негоспитабельної пневмонії.

При цьому, жодними належними засобами доказування (в тому числі медичними висновками, консультаціями, рекомендаціями) не підтверджено наявність у ОСОБА_3 інших захворювань, а також, - його безпорадний стан як наслідок хвороби, в результаті якого він не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги та піклування.

Пояснення свідків, не можуть підмити собою таку медичну документацію, виходячи з положень ч.2 ст. 78 ЦПК України.

Щодо матеріальної допомоги ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_1 надала ряд квитанцій про сплату комунальних послуг, за якими платником є ОСОБА_3 , а отже такий доказ не може бути підтвердженням матеріального забезпечення померлого.

Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, оскільки в ході судового розгляду не було встановлено переконливих доказів того, що ОСОБА_3 через тяжку хворобу був у безпорадному стані, у справі відсутні передбачені ч.2 ст. 1259 ЦК України підстави для зміну черговості одержання права на спадкування.

Керуючись ст. ст. 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Запорізька державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області МЮУ, про зміну черговості спадкування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 04 січня 2022 року.

Суддя: Д.С. Бредун