Рішення № 102406241, 28.12.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/10048/21

2-а/310/119/21

РІШЕННЯ

Іменем України

28 грудня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, який до початку судового розгляду уточнив, до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи свої вимоги наступним. 22 жовтня 2021 року інспектором Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Парибиком В.Ю. на підставі ч. 6 ст. 121 КУпАП було складено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 850 грн. за нібито допущене позивачем порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху України. Вказану постанову він вважає незаконною та необґрунтованою. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, в якому був закритий державний номерний знак, а саме: встановлено сітку, чим порушено п. 2.9.в ПДР - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці. Зазначив, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Однак, інспектором поліції при складанні оскаржуваної постанови нечітко визначено об`єктивну сторону правопорушення, оскільки не розмежовано, в який спосіб вчинено інкриміноване водію діяння, а саме - в постанові вказано і закриття заднього державного реєстраційного номерного знаку сіткою, і закріплення державного знаку у невстановленому для цього місці, що є різними видами правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП саме по собі закриття державного номерного знаку не є адміністративним правопорушенням. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності у випадку, якщо вона керує транспортним засобом, у якого закрито державний номер і якщо це перешкоджає чи ускладнює його ідентифікацію, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м. Наведені обставини інспектором поліції на місці події не фіксувалися, відповідні докази позивачу надані не були, хоча згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Просив постанову від 22 жовтня 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення скасувати, провадження по справі закрити та стягнути з відповідача судовий збір.

Відповідачем суду було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого складена відносно позивача постанова є законною, прийнятою в межах повноважень та скасуванню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 не дотримався вимог ПДР України, Закону України «Про дорожній рух», Наказу ДП «Український науково-дослідницький і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості ДП «УкрНДНЦ» від 21 грудня 2019 року, Наказу МВС України від 02 березня 2021 року № 166 «Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів», Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 68 Конституції України, постанови КМУ від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок та моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів». Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. У відповідності зі ст. 254 КУпАП така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, в якому згідно ст. 256 КУпАП, крім іншого, зазначається місце, час і суть адміністративного правопорушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Доказом того, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа, особисто спостерігаючи порушення ПДР, встановлює наявність адміністративного правопорушення. Відповідач зазначив, що обставини вчинення правопорушення стверджуються складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко вбачається час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності. Вказана постанова складена законно, тому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач та представник відповідача, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також просив врахувати надані ним додаткові пояснення, в яких ОСОБА_1 зазначив, що відповідач у відзиві надав розгорнуті пояснення щодо правопорушення у вигляді закріплення номерного знаку в невстановленому для цього місці, однак претензії інспектора Парибика В.Ю. були щодо встановлення на державному номерному знаку сітки, про що також вказано в оскаржуваній постанові. Таким чином, об`єктивна сторона діяння позивача (розміщення на державному номерному знаку сітки) та надана інспектором класифікація (розміщення державного номерного знаку в невстановленому місці) є різними за своєю правовою природою та мають окрему кваліфікацію в законодавстві. Вчинення такого правопорушення, як встановлення сітки, яка не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м, має бути доведено належними доказами, які підтверджують, що символи номерного знаку неможливо чітко визначити з відставні 20 м. Такі докази в матеріалах адміністративного провадження відсутні та в порушення ч. 2 ст. 77 КУпАП відповідачем не надані. На думку позивача, дії інспектора були направлені на вишукування порушень, за які би можна було притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, що суперечить принципам діяльності Національної поліції.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 22 жовтня 2021 року серії ЕАО № 4934545, складеної інспектором Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Паибиком В.Ю., 22 жовтня 2021 року о 00 год. 24 хвил. по бульв. Шевченка в м. Бердянську Запорізької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом, на якому був закритий задній державний номерний знак, а саме: встановлено сітку, чим порушив п. 2.9.в ПДР України - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці.

Позивача визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Приписами п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222 КУпАП передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1295 затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

П. 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписами ч. 6 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

П.п. 1.1, 1.9. ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За приписами п. 2.9 в ПДР водієві забороняється, зокрема керувати транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП є керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частина 5 вказаної статті свідчить про те, що якщо особа без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. 72 КАС України, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

До постанови, що оскаржується, не додано фото або відео порушення, яке інспектор вважає встановленим, відсутні пояснення свідків, якщо такі були під час подій, зазначених в постанові про адміністративне правопорушення. Інспектором при складанні оскаржуваної постанови не враховано пояснення ОСОБА_1 .

Крім зазначеного, в постанові не чітко визначено суть адміністративного правопорушення, яке інспектор вважає встановленим - закріплення номерного знаку в невстановленому для цього місці, чи встановлення сітки, яка не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не було надано суду належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а провадження по справі необхідно закрити.

По даній справі позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 454 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи норми діючого законодавства та матеріали справи, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 71, 160-163 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4934545 від 22 жовтня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за за ч. 6 ст. 121 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, скасувати.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (ЄДРПОУ 40108688) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн.).

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 січня 2022 року.

Суддя О. М. Вірченко