Рішення № 102405795, 04.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року справа № 580/9170/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

03.11.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Гоголя, будинок 240; код ЄДРПОУ 20001740) (далі - відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо необхідності при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно застосувати січень 2008 року, як місяць для обчислення індексу споживчих цін, для розрахунку індексації грошового забезпечення (так званий «базовий місяць»);

зобов`язання відповідача при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно застосувати січень 2008 року, як місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (так званий «базовий місяць»).

В обґрунтування зазначив, що отримавши на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №580/3287/21 суми коштів індексації звернувся заявою до відповідача про її перерахунок із застосуванням базового місяця січня 2008 року. Відповідач листом від 05.10.2021 всупереч вимог закону щодо порядку обчислення індексації відмовив.

Ухвалою суду від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Вказану ухвалу позивач отримав 03.12.2021, а відповідач - 26.11.2021, що підтверджується даними рекомендованих повідомлень про поштові вручення.

13.12.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування зазначив, що рішенням у справі №580/3287/21 вирішено спір у відносинах між цими ж сторонами, що регулюються одними нормами права та щодо вимог, аналогічних за змістом, правовою суттю та аргументами спору у справі №580/9386/21, доводи спору, що розглядається зводяться до незгоди із виконанням відповідачем рішення у справі №580/3287/21. Стверджує, що на виконання вказаного вище судового рішення нарахував та 28.09.2021 виплатив позивачу платіжним дорученням від 27.09.2021 №1503 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 в сумі 6757,62грн. Отже, позовні вимоги про нарахування та виплату індексації за вказаний період вже вирішені судом, а правовідносини перейшли до стадії виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача. Просив врахувати висновки Верховного Суду викладені у постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а, від 21.08.2019 у справі №295/13613/16-а та від 17.04.2018 у справі №819/1430/17. Тому вважає, що позивач мав би звертатися до суду в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що з 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078. Вказав, що застосування січня 2008 року фактично впливає на правовідносини з нарахування індексації за період з січня 2008 року до грудня 2015 року, за який нарахування і виплата індексації уже проведена згідно з діючою на той час нормою п.5 Порядку №1078. Тому відсутні підстави поширювати дію норми п.5 Порядку №1078 в редакції, яка діє з 01.12.2015 і зворотної сили в часі не має. На підтвердження доводів надав порівняльну таблицю нарахованої і виплаченої індексації за період з 01.01.2008 до 01.12.2015 за діючими на той час нормами Порядку №1078 (графи №3-5) та розрахунок індексації за бажанням позивача із застосуванням січня 2008 року (графи №6-7). Додатково зазначив, що єдиною підставою для зміни місяця підвищення у цілях нарахування індексації за період після 01.12.2015 Порядок №1078 визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулась після набрання чинності новою редакцією п.5 Порядку, передбаченою постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», тобто після 01.12.2015. Просив врахувати висновки Восьмого апеляційного адміністративного суду у постанові від 29.10.2021 у справі №300/1054/21 та у постанові від 25.11.2020 у справі №380/2597/20.

24.12.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Стверджує, що базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно для абсолютно всіх військовослужбовців безальтернативно є січень 2008 року. Просив врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, від 05.02.2020 у справі №825/565/17. Посилався на листи-роз`яснення Мінсоцполітики від 28.04.2016 №201/10/137-16, від 20.02.2020 №2294/0/290-20/51, від 22.06.2020 №74/0/214-20.

Ухвалою від 04.01.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Із автоматизованої системи Черкаського окружного адміністративного суду «Діловодство» суд встановив, що на розгляді вказаного суду знаходилася адміністративна справа №580/3287/21 за між тими ж сторонами про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця січня 2008 року;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця січня 2008 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно. У решті позовних вимог відмовлено.

28.09.2021 відповідач виплатив позивачу платіжним дорученням від 27.09.2021 №1503 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 в сумі 6757,62грн.

Надалі позивач звернувся заявою до відповідача про перерахунок індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січня 2008 року.

Відповідач листом від 05.10.2021 №21/П-417/14 повідомив позивачу, що рішенням суду йому відмовлено при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення застосувати базовий місяць «січень 2008 року». Надав йому довідку-розрахунок індексації за період з грудня 2015 року до лютого 2018 року.

Позивач не погоджуючись із такою відмовою відповідача звернувся до суду позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1283-ХІІ) - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

На підставі ч.1 ст.2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Такого ж висновку дотримується судова практика Верховного Суду (відповідний висновок у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17, який підлягає безумовному врахуванню судами нижчих інстанцій на підставі ч.5 ст.242 КАС України).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Відсутність законодавчого механізму для нарахування та виплати індексації за періоди, в яких була відсутня фінансова можливість такої виплати, не є підставою для позбавлення особи права на отримання коштів (мирне володіння його майном), виплата яких передбачена законом.

Відповідно до ст.4 Закону №1283-ХІІ (в редакції станом на 01.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття четверта Закону №1283-ХІІ (в редакції станом на 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, право на індексацію доходу особа набуває з наступних місяців, з яких величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації з 01.12.2015 - 101%, з 01.01.2016 -103%.

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Держстату України http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm індекс споживчих цін:

у 2015 році становив: у січні 2015 року - 103,1% у лютому 2015 року - 105,3%, у березні 2015 року - 110,8%, квітні 2015 року - 114,0%, у травні 2015 року - 102,2%, за червень - вересень 2015 року не перевищив поріг індексації і становив 100,9% (100,4 Ч 0,990 Ч 0,992 Ч 1,023), тому у листопаді 2015 року нарахування сум індексації зберігається у такому самому розмірі, що і у жовтні 2015 року;

у 2016 році становив: січень - 100,9%, лютий - 99,6%, березень - 101,0%, квітень - 103,5%, травень - 100,1%, червень - 99,8%, липень - 99,9%, серпень - 99,7%, вересень - 101,8%, жовтень - 102,8%, листопад - 101,8%, грудень - 100,9%.

Оскільки величина індексу споживчих цін за вказаний позивачем період служби у відповідача перевищила поріг у 103% з квітня 2016 року, то обчислення індексу споживчих цін мало розпочинатися з травня 2016 року (за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації).

у 2017 році становив: січень - 101,1%, лютий - 101,0%, березень - 101,8%, квітень - 100,9 %, травень - 101,3 %, червень - 101,6%, липень - 100,2%, серпень -99,9%, вересень - 102,0%, жовтень - 101,2%, листопад - 100,9%, грудень - 101,0%.

у 2018 році становив: січень - 101,5%, лютий - 100,9%, березень - 101,1%, квітень - 100,8%, травень - 100,0%, червень - 100,0%, липень - 99,3%, серпень - 100,0%, вересень - 101,9%, жовтень - 101,7%, листопад - 101,4%, грудень - 100,8%.

Відповідно до ст.6 Закону №1283-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.9 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. У разі коли дохід, що виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході.

Абзацом першим ст.10 Закону №1283-ХІІ визначено індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин від 15.09.2015) затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

До Порядку №1078 внесено зміни згідно з постановою Кабміну України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», відповідно до якої п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції. Зокрема, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку.

Відповідно до п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, законодавчо встановлена максимальна межа нарахованої індексації.

Щодо визначення та застосування базового місяця - січня 2008 року для спірного періоду суд врахував.

Постановою КМУ №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, які змінювалися протягом спірного періоду.

Суд врахував, що згідно з абзацом другим п.3 згаданої вище постанови Уряду України №1013 для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471). Водночас жодної норми про зміну базового місяця для нарахування індексації вона не містить.

На момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до п.13 постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008, тобто датою, з якою позивач пов`язує встановлення базового місяця індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме з 01.03.2018.

Відповідно до абз.3 п.1.1. Порядку №1078 індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

П`ятий абзац п.1.1. Порядку №1078 встановлює, що для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Відповідно до абз.4 п.1.1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.

Отже, індексація нараховується з наступного місяця, з якого відбулося підвищення цін на споживчі товари та послуги.

Проаналізувавши постанову Кабміну України №1294 в період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018, суд встановив незмінність встановлених Урядом України розмірів посадових окладів військовослужбовців. Докази фактичного збільшення посадового окладу позивача з 01.12.2015 до 28.02.2018 відсутні.

Тобто січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Отже, відповідно до Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців до березня 2018 року.

Заявлений позивачем розрахунок відповідає зазначеним вище вимогам закону щодо вірного індексу споживчих цін для розрахунку сум індексації.

Порівняльна таблиця відповідача щодо нарахування індексації позивачу в період з 01.01.2008 до 01.12.2015 не підлягає врахуванню до спірних правовідносин, оскільки стосується іншого, ніж заявлений у позові, періоду.

Суд врахував, що не зважаючи на зобов`язання суду в ухвалі від 08.11.2021, отриманої згідно з даними рекомендованого повідомлення про вручення відповідачем 26.11.2021, відповідач не надав у встановлений п`ятнадцятиденний термін жодного витребовуваних доказів щодо підстав обраного відповідачем базового місяця для нарахування позивачу індексації, у т.ч. щодо зміни посад з урахуванням відомостей про нараховане грошове забезпечення за спірний період, доказів вчинення спірних дій з дотриманням меж, порядку, способу та строків, встановлених законом. Також не повідомлено суд про причини неможливості надання таких доказів. Отже, відповідач не довів наявності підстав для зміни базового місяця.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначеного обов`язку відповідач не дотримався, хоча суд створив всі необхідні умови для його належного судового захисту з дотриманням принципів змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Для забезпечення принципу верховенства права суд для вирішення спору врахував, що відповідач не надав доказів щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вищевказаний період, а отже, не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням процедури, визначеної законом.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми згідно зі ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи на виконання ч.4 ст.79 КАС України повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Зазначеного обов`язку відповідачем не виконано.

Суд врахував, що відповідач виконав вказане вище судове рішення та 28.09.2021 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період в сумі 6757,62грн. Однак при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 невірно застосував базовий місяць. Його посилання на втрату чинності редакцією п.5 Порядку №1078 у зв`язку з подальшою її зміною не враховано, оскільки порушення права позивача відбулося в період її дії. Як наслідок, відновлення порушеного права можливе виключно у спосіб, що відповідає нормі, чинній у період її порушення.

Невиконання відповідачем обов`язку щодо необхідності при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно із застосувати січень 2008 року, як місяць для обчислення індексу споживчих цін, для розрахунку індексації грошового забезпечення (так званий «базовий місяць»), свідчить про недотримання вимог Закону та допущення відповідачем пасивної поведінки (бездіяльності), що не відповідає вимогам закону. Тому суд дійшов висновку, що така бездіяльність є протиправною, а відповідна позовна вимога є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Розрахунок позивача із застосуванням базового місяця - січня 2008 року за спірний період, який наведений у позовній заяві, відповідає зазначеним вище вимогам закону щодо вірного індексу споживчих цін для розрахунку сум індексації.

Водночас з огляду на вказані вище норми законодавства необгрунтованим є розрахунок відповідача щодо необхідності нарахування індексації позивачу за спірний період із розрахунку базового місяця - січень 2016 року, у т.ч. з огляду на те, що порушення заявленого права відбулося до такої дати - з 01.12.2015.

Оскільки відповідач на виконання вказаного вище судового рішення нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно в сумі 6757,62грн, належним способом повного захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу з урахуванням виплаченої суми індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно, застосувавши січень 2008 року, як місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (так званий «базовий місяць»). Отже, позов обгрунтований у вказаних вище частинах та підлягає частковому задоволенню.

Посилання відповідача на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у постанові від 29.10.2021 у справі №300/1054/21 та у постанові від 25.11.2020 у справі №380/2597/20 не підлягають застосуванню та врахуванню судом при вирішенні вказаного спору, оскільки стосуються інших правовідносин та учасників, не вважаються преюдиційними відповідно до ст.78 КАС України.

Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для його розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ щодо необхідності при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно застосувати січень 2008 року, як місяць для обчислення індексу споживчих цін, для розрахунку індексації грошового забезпечення (так званий «базовий місяць»).

Зобов`язати УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Гоголя, будинок 240; код ЄДРПОУ 20001740) перерахувати та виплатити з урахуванням виплаченої суми ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно, застосувавши січень 2008 року, як місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (так званий «базовий місяць»).

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 04.01.2022.