Ухвала суду № 102405780, 04.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

04 січня 2022 року справа № 580/9537/21 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини 3066 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

15.11.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Військової частини 3066 Національної гвардії України (01133, м.Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 38; код ЄДРПОУ 08803508) (далі - відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.04.2016 до 16.09.2021 включно;

стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.04.2016 до 16.09.2021 включно.

Додатково просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження та за його відсутності.

В обґрунтування зазначив, що при звільнені йому не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 11.02.2015 до 01.04.2016. На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі №580/2760/21 відповідач 16.09.2021 виплатив на його користь індексацію грошового забезпечення в сумі 26565,24грн. Оскільки відповідач вчасно не провів з ним повний розрахунок, вважає, що набув права на стягнення середнього заробітку.

Ухвалою суду від 22.11.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дати отримання ухвали для усунення її недоліків.

09.12.2021 ухвалою суд продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви до 04.01.2022.

Позивач на виконання вимог вказаної ухвали надіслав суду заяву (вх.№50797/21) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просив: визнати поважними причини пропуску строку для подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/9537/21; відкрити провадження у справі №580/9537/21. До неї додав довідку військової частини А1402 від 08.12.2021 №870 про участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

Вважаж спір щодо несвоєчасного розрахунку з працівником при звільненні трудовим, строк звернення до суду для вирішення якого визначений у ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України і становить три місяці з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум фактично з ним розрахувався. Посилався на постанови Верховного Суду від 30.01.2019 справа №806/2164/16, від 11.02.2020 справа №420/2934/19, від 13.03.2019 справа №813/1001/17, в яких зазначено, що спір про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є трудовим спором. Стверджує, що з 15.07.2021 і до теперішнього часу бере безпосередню участь в операції об`єднаних сил, що підтверджується вказаною вище довідкою. Тому вказаний факт є поважною причиною пропуску звернення до суду.

Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Суд на виконання ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 щодо спору за аналогічними вимогами особи, звільненої з військової служби, якою переглянуто рішення суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду з підстав пропуску місячного строку звернення до суду та рішення Конституційного суду України.

Верховний Суд акцентував увагу на тому, що предметом даного адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати. В обґрунтування зазначив.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Верховний Суд зазначає, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Так, предметом даного адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012 Конституційний Суд України роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Разом із тим Верховний Суд акцентує увагу, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17.

За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 цього Кодексу).

Як зазначалося вище, остаточний розрахунок з позивачем УСБУ в Чернігівській області провело 30 серпня 2018 року, проте до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 08 липня 2019 року, тобто майже через рік після отримання належних йому при звільненні коштів.

Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом місячного строку.

Зважаючи на обставини цієї справи у співвідношенні з правовим регулюванням спірних відносин, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність залишення позову без розгляду, а також зауважує на ненаведенні позивачем обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.

В аспекті наведеного вище Верховний Суд вважає за доцільне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Ураховуючи викладене, залишення адміністративного позову ОСОБА_1 є правильним саме з наведених мотивів."

Отже, початок обчислення строку на звернення до суду у цій справі розпочинається з часу здійснення остаточного розрахунку за звільнення особи та не пов`язується з фактом, коли особа дізналася або могла дізнатися про те, що яка структура розрахунку сум коштів при звільненні буде їй виплачена в безспірному порядку.

Суд також врахував висновки Верховного Суду висловлені у справах №802/28/16-а (постанова від 20 червня 2018 року) та №823/761/17 (постанова від 25 липня 2019 року), №440/2896/19 (постанова від 25 червня 2020 року):

«За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Аналіз статей 116, 117 КЗпП України, які передбачають обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні, а також те, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку, дають підстави для висновку, що в спірних правовідносинах зазначений строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні навіть ще не розпочався, оскільки відсутній факт остаточного розрахунку з позивачем».

Випискою з банківської карти позивача підтверджується, що 16.09.2021 відповідачем на його карту зараховані кошти, а саме заробітна плата в сумі 26565,24грн.

Із листа відповідача від 01.10.2021 №1/66/8/3-2213 суд встановив, що позивач звертався до нього заявою від 27.09.2021. Вказаним листом відповідач повідомив, що виконав в повному обсязі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі №580/2760/21.

У позовній заяві позивач вказує, що отримав згаданий лист відповідача 05.10.2021. Отже, протягом 1 місяця позивач має право звернутися з позовом щодо стягнення середнього заробітку, а саме - до 05.11.2021.

Звертаючись до суду 13.11.2021 (відбиток штемпеля відділення Укрпошти на конверті, в якому надійшов позов до суду), позивач пропустив місячний строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою щодо стягнення середнього заробітку.

Однак суд врахував, що позивач з 30.04.2018 до 05.10.2018, з 05.11.2019 до 11.01.2020, з 28.01.2021 до 30.05.2020 та з 17.07.2021 до теперішнього часу безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення вказаних заходів, що підтверджується довідкою військової частини від 08.12.2021 №870.

Отже, вказані обставини підтверджують, що позивач пропустив місячний строк звернення до адміністративного суду зі вказаним позовом з поважних причин. Тому такий строк підлягає поновленню, а відповідна заява позивача задоволенню.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України. Оскільки перешкоди для відкриття провадження у справі усунені, наявні підстави прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

З огляду на вимоги ч.3 ст.257 КАС України, враховуючи характер спірних правовідносин, зміст заявлених позовних вимог та предмету доказування, обсяг наданих доказів, справа не має значної складності. Позивач не просив розгляд справи здійснювати з викликом сторін. Кількість учасників не є значною, а викладені в позовній заяві обставини не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Тому можливо її розглянути та вирішити за правилами спрощеного позовного провадження. Оскільки відсутні перешкоди для вирішення спору за відсутності позивача у матеріалах справи достатньо документів щодо викладених ним доводів, відповідне його клопотання згідно зі ст.9 КАС України підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Частина 5 вказаної статті КАС України встановлює, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При цьому, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Отже, у випадку бажання учасників взяти участь у судовому засіданні, відповідні обґрунтовані клопотання вони мають надати суду у вищевказаний строк.

Керуючись ст. ст.2-20, 122-123, 160-161, 168, 171, 243, 248, 259-263 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Задовольнити повністю заяву ОСОБА_1 (вх.№50797/21).

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/9537/21 за його позовом до Військової частини 3066 Національної гвардії України.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини 3066 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрити провадження у справі, а розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

2. Повідомити учасників, що судовий розгляд відбудеться суддею Бабич А.М. одноособово в залі Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: бульвар Шевченка, 117, місто Черкаси, 18002.

У випадку бажання учасників взяти участь у судовому засіданні обгрунтовані клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

3. Встановити відповідачу строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надіслання: суду - відзиву на позовну заяву та всіх письмових і електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності); позивачу - копії відзиву та доданих до нього документів. Зобов`язати відповідача в разі надання відзиву зазначити у ньому, серед іншого, конкретні правові підстави, передумови та фактичні обставини несвоєчасного розрахунку з позивачем при його звільненні та зобов`язати надати суду (за наявності) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали завірені належним чином копії документів щодо прийняття на службу та його звільнення (наказ), розрахунку при звільнені (наказ, платіжні відомості тощо), у т.ч. остаточного з урахуванням судових спорів. Зобов`язати у разі неможливості надати наявні докази у вищевказаний строк письмово повідомити суд про причини та надати на їх підтвердження відповідні докази. Попередити, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи або оцінено, як визнання позову.

Встановити позивачу строк тривалістю п`ять днів з дня отримання відзиву для подання суду відповіді.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

5. Копію ухвали направити учасникам спору.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Анжеліка БАБИЧ